Выбрать главу

Що мав кравцеві дать, про нужду приховати.

От краяти почав та ізчекрижив так,

Що хоть пиши пропала вся сукнина!

Вже рад би мій Андрій, щоб вийшла хоть свитина!

Уп'ять за ножиці: общикав, общипав,

Що вже й штани з сукна насилу б ізібрав,

Якби шматочки позшивав.

Які ж штани з кусків? Подумав, погадав,

Та із сукна вершок на шапку настачав.

Бач, пожалів Андрій кравцеві заплатить,

Та замість сіряка став шапочку носити,

А шапці наготи одній же не прикрити, -

Так він у шапочці та на печі сидить.

БОРЩ

Явдоха борщ варила,

Та, щоб смачніший був, - аж тричі посолила.

Насипала в обід, насипала, та ба..

Аж Борщику ні в рот: солоний, як ропа!

Не знали гості всі - чи їсти, чи дивиться!

Не диво: тричі борщ солити не годиться.

БАЙКИ

Давно, давно Езоп байки писать начав,

Осміював звіряк, над миром глузував,

Кричав на гріх зо всеї мочі

І пальцем тикав людям в очі.

А що ж він викричав? Не став гусак орлом,

Не заревів ведмідь волом,

Не привикає вовк до сіна,

Не вижав патоки із хріна;

Не надовбив ума Максимові в маслак,

Не вкоротив рогів у Сидора на лобі,

Не відірвав хвостів в відьом та в вовкулак...

Грішить хрещений люд без каяття й при гробі!

Та нащо ж я байки пишу ще, неборак?

Та так!

ГРОМАДА

У Марковім садку свиня діру пробила

І ввесь садок порила,

Свиня - сусідова. Мій Марко звів пеню

Та на сусідову свиню.

Уздрівши шкоду всю, Громада присудила:

"Щоб Маркова кобила

Сусідський огород і улицю порила".

Лиха б година вас, таких суддів, побила!"

ЛАСУН

Ласун худобу всю на ласощі проїв;

На старості - старців

Повів!

Недаром приказка: "Зто ласо їсть,

Той твердо спить".

ПРОКОПОВА ЖІНКА

У Прокопа хороша Жінка з сина;

А Прокіп пробі все кричав,

Що жінку б він на відьму проміняв...

Побила б вас, жінки, недобрая година!..

Ні.. я сказати мав,

Що Прокіп розум потеряв.

О, бити б Прокопа та бити -

Не вміє Жінці угодити!

ДУРНИЙ І РОЗУМНИЙ

Десь на Розумного Дурний напав: кричав,

І лаяв, і ворчав;

Розумний все мовчав.

А як охрип Дурний, Розумний говорив:

"Якби дзвін не пустий, то він би й не дзвонив".

СКУПИЙ

Скупий не спав - робив, Скупий не їв - копив,

А від того.. ще більш розбагатів?

Ні, околів!

КІНДРАТ

Збирається Кіндрат орати:

Готов батіг, ярмо дістав;

Пішов же воликів та плуга добувати -

Йому ніхто не дав.

Готова і дуга, й удили,

Не достає возочка та кобили...

МАЧОК

Петро любив Мачок і на своїм току,

В кутку,

Насіяв мій Петро Мачку;

Полоти ж не полов, як водиться в баштані.

Заглух Петрів Мачок у бур'яні!

Петрове ремесло

Бур'яном поросло!

УБОГИЙ, БАГАТИЙ

Убогий Максимець - у нього, чк на смішки,

Не тілько що людей - нема в господі кішки.

Максим багатий став, відкіль свої набрались, -

І двері від рідні його не зачинялись!

СУДДЯ

Явилася душа на той світ. Проводжатий

Став душу новичка питати:

"Відкіль і хто така?" - "Із города Жлуді,

Сиділа тридцять рік безвихідно в суді;

На світі я нічого не грішила,

Бо я нічого не робила".

У голові Судді не жив, як треба, цар -

Він все підписував, а правив секретар...

Суддю у пекло не послали.

Умилосердились, сказали,

Що тим суддя не злий,

Що зовсім був дурний.

ЗАРІК

З похмілля Клим недуж валявся,

І дав собі зарік,

Що він не буде брать горілки в рот вовік;

А тілько що очнувся, промінявся, -

Вже третій день в шинкарки похмелявся!

Хто сам собі дає зарік -

Пропащий чоловік.

РОЗБІЙНИК

Мужик корову вів та ніс в руках дійницю, -

Розбійник перестрів, відбив в нього телицю,

Сказавши: - Щоб тебе зовсім не обідрать, -

Дійницю хоть візьми й назад;

Мені із нею не носиться,

Тобі ж в господі пригодиться.

Бодай, Розбійнику, впав в руки та катові!

Навіщо мужику дійниця без корови?

КУРЧА

Опівночі Курча просилось прогулдяться,

Бо, каже, нічого шулік і сов бояться;

Тепер їм ніколи літать -

Всі сплять!

А Курка Куряті тихенько кудкудачить:

"Сова хоть спить, та кури бачить".

БАГАТИЙ

Кіндрат усім приятель, сват,

Кіндрат і кум, Кіндрат і брат,

Поки капшук товстий від грошей.

А як Кіндрат

Не став багат,

Всі кинули!

Горщок із кашею хороший.

ЧОРТ

Колись у Польщі Чорт на сеймі так возився,

Що вовся там хвоста лишився.

От втікши, до Дяка просився в грубник жить

І став Дякові говорить,

Що миром, без хвоста, не буде вже мутить.

Дяк думає, що чорт вже зовсім другим стався -

Став ладаном курить -

Так Чорт в болото швидше вбрався!..

Хоть вовк линяє,

Та норов не переміняє.

КОЗАКОВА ЖУРБА

Украли в Козака коня;

А Козака об тім журба напала,

Що на коні оброть новісінька пропала!..

КИРИЛО

Кирило, кумів сват,

Прилюдях чарочки не вміє в руки взять;

А без людей Кирило

Сам наверта на чарку рило, -

І любо, й мило.

КОНИК І МУРАВЕЙ

Опала Коника зима;

А Коник не придбав улітку ні зерна.

Вже ж без прокорму та не жити!