Аннотация
І в Ясочки є грядка
Ранком сонце лине просто в хату, промені лягають на поріг.
Вийшла Яся у садок гуляти, де ще так недавно танув сніг.
А тепер - росте на гіллі листя.горобці веселі цвірінчать, і нової травки гострі списи з-під трави торішньої стирчать.
Край паркану - що це роблять діти!Скільки сміху, галасу й турбот.
Підійшла Ясюня подивитись:
-Це ж вони тут скопують город!Сміх і галас:
-В мене будуть дині!
-В мене морква!
-В мене буряки!
А в того - гарбу з смачним насінням, і в'юнкий горох, і огірки...
А Ясюня ще така маленька, наймолодша між усіх діток:чорні очка, личко рожевеньке і кругленька вся, як огірок.
Тягне Яся і собі лопатку,- ой, яка ж велика та важка!
-Буде в мене теж маленька грядка, як в усіхдітей із дитсатка!
І скопала грядку наша Яся, не відстала від усіх діток.Їй щоправда, допоміг Михасик, та Роман,та Лесь, та Ігорьок.
-Ну, мала яке ж тобі насіння!
А мала й не знає: що саджать!
Посадити б їй солодкі дині,що під сонцем, як свинки, лежать!Чи червону моркву!Чи салату!Чи смачні зелені огірки!Чи капусту - потім шаткувати!Чи горошок, щоб зривать стручки!..
Узяла Ясюня по зернятку й буряків, і моркви,і те,і те...
Ой, і буде ж у Ясюні грядка,мабуть, краща, ніж у всіх дітей!
Йде робота радісна і спора, веселіша за найкращу гру.А весняне сонце лізе вгору і пече, й цілує дітвору.
Комментарии к книге "І в Ясочки є грядка"