Об авторе
Віктор Парфенійович Рафальський - український письменник (поет, прозаїк, драматург) - майже 27 років був політв'язнем радянсько-комуністичного режиму. Свої твори писав під час недовгих періодів перебування на волі. Але вперше деякі з них були надруковані лише після розвалу Радянського Союзу. Перший раз був заарештований ще 1937 року. З 1954 по 1987 роки, з невеликими перервами, він, цілковито психічно здорова людина, утримувався у психіатричних спецлікарнях, де його «лікували» від претензій до комуністичної партії та радянської влади (втім так і не «вилікували»: комуністично-радянський режим він не полюбив) й від потягу до творчої діяльності. Відносно незалежні психіатри визнавали його цілковито нормальною, душевно здоровою людиною, але КДБ це не влаштовувало і його піддавали огляду інших "лікарів", що перебували під впливом спецслужб, і ті на догоду КДБ визнавали Рафальського душевно хворим. У часи перебування на волі між періодами примусового "лікування" працював зокрема шкільним учителем та директорм школи. Лише у добу горбачовської перебудови, у 1987 році він був остаточно визнаний психічно здоровим і назавжди відпущений на волю. У творчому доробку Віктора Рафальського романи "Зойк і лють", "Незвичайні пригоди трьох Обормртів у Країні Чудес", "Світанок", повість "Крипільська людина", п'єси "Закувала та сива зозуля", "Роман Сармат", "Чортеня", "Жерці Ескулапа", вірші та інші твори.
Деякі національні літератури мають свої "сатиричні одіссеї". У іспанців це "Дон Кіхот", у чехів "Швейк", у росіян "Дванадцать стільців" та "Золоте теля" тощо. В українців теж є своя "сатирична одіссея", але не прозова, а поетична: "Енеїда" Котляревського. А прозовою українською "сатиричною одіссеєю" можна вважати от цю книжку - "Незвичайні пригоди трьох Обормотів у Країні Чудес". Але на відміну від перерахованих, вона дуже мало відома серед українців, і зовсім невідома за кордоном, на жаль. За радянських часів вона перебувала під суворою забороною і не видавалася, а в часи незалежності була видана один раз у провінційному видавництві відносно невеличким накладом. А книжка дуже оригінальна (нічого подібного в українській літературі більш не було), дуже весела і гостра. Тож заслуговує на те, щоб її перевидавали, як перевидають інші згадані тут романи, перекладали і видавали іншими мовами, та навіть екранізували (міг би вийти дуже смішний комедійний серіал). Чого я ціьому твору і бажаю.