Об авторе

Микола Сом – відомий український поет, письменник. Лауреат літературних премій ім. Володимира Сосюри й Остапа Вишні, ім. Дмитра Нитченка та Олекси Гірника, фонду Тараса Шевченка.
Микола Данилович Сом народився 5 січня 1935 року в селі Требухів Броварського району Київської області в родині сільського коваля. Навчався в Требухівській школі та на факультеті журналістики Київського університету імені Т. Г. Шевченка. Через те, що заснув під час почесної варти біля портрета Сталіна в гуртожитку в день смерті “вождя”, був виключений з університету. Але після того, як поїхав на похорони Сталіна, миттю з ізгоя став героєм. Ректор назвав його “найкращим студентом Київського університету”.
Опісля працював у редакціях газет “Нафтовик Борислава”, “Вечірній Київ”, “Друг читача”, “Слово просвіти”, в журналі “Ранок”, в “Укрконцерті” (завідувачем літературної частини), у видавництві “Музична Україна”, в кабінеті молодого автора Спілки письменників України. Вчителював у рідному селі та в київських школах. Потім був завідувачем сектору пропаганди книги в Київській публічній бібліотеці імені Лесі Українки. Захоплювався рибальством. Мав дружину, доньку та двох онуків.
Микола Сом – автор багатьох поетичних книг: “Йду на побачення”, “Хроніка воєнного дитинства”, “Присвяти і послання”, “Сто епітафій”, книжок прози “З матір’ю на самоті” та “Як я Сталіна хоронив”, а також відомих ліричних пісень. Ось як про його пісні відгукувався видатний композитор Платон Майборода: “Миколу Сома знають і люблять в народі як самобутнього поета, а також співавтора багатьох хороших пісень. Згадаймо хоча б ніжну “Мрію” (“Без вітру не родить жито”) із музикою О. Сандлера, яку співають не лише у нас, а й за рубежем – в Австралії, Канаді та в Америці, – його ж “Вишиванку” та “Пливе Дніпро до моря синього”. Широко популярна патетична “Дума про землю” (музика В. Верменича), сповнена ніжності “Вірна дружина моя” (музика О. Левицького), схвильовано-піднесена “Ода матерям” (написана разом з О. Білашем).
Пісні, написані на вірші поета, звучали в кінофільмах “Коли починається юність”, “Хлопчики”, “Артист із Коханівки”, “Чорноморочка”, “Місяць травень”, “Їхали ми, їхали” та інших.
Микола Данилович Сом помер 27 березня 2013 на 79-му році життя після невдалої операції. Похований в своєму рідному селі Требухів Броварського району Київської області.