"Добре. Ми дамо йому сокиру».
«Для мешканця Нью-Йорка це погано говорити», - сказав Хоук. "На добраніч."
"Я завжди так люблю", - сказав Нік і повісив трубку.
Щось гнилий на стадіоні Янки
Тоні Кубек експериментально розмахував битою в колі, коли Нік Картер знайшов містера Хока. Хоук згорбився над карткою, роблячи записи кульковою ручкою. Його спортивна сорочка з відкритим коміром і пуловерна кепка виглядали так, ніби він у них жив, ніби він носив їх, щоб косити траву в неділю і вигадувати у своїй майстерні речі, щоб тішити онуків. Наскільки було відомо Ніку, він ніколи не був одружений. Він жив лише своєю небезпечною та важкою роботою. Але сьогодні його худорляве, шкірясте обличчя пограниччя уособлювало бейсбольний фендом на все життя у всій його відданості.
Нік влаштувався зручніше, схрестив коліна і дивився, як Кубок після першої подачі відправив одиночну лінію до центру. Він підніс руки до рота і проревів: «Молодець, Тоні!»
Хоук схвально кудахтав. «Операція зараз велика, Нік. Не можна гаяти час. Мені потрібно негайно доставити тобі пакет. І не зовсім той, що я планував. Ти дав нам дещо нове, над чим можна попрацювати».
Нік кивнув. "Що в тебе є?"
"Один. Зворотних дзвінків у Білтмор не було. А-24 увійшов та обшукав вашого відвідувача. Нічого. У K-7 залишилися відбитки ножа. У вашого друга, мийника вікон, невисока репутація та репутація найманого працівника. вбивця. Але нічого серйозного йому ніколи не приписували. Проте ми маємо одну річ. З ним зв'язався в його барі-тусовці чоловік у костюмі з бавовняної тканини. І ми одержали опис. Воно відповідає вашому.
"Два. A-24 провів ранок в аеропорту. Людину з таким описом бачили на оглядовому майданчику за деякий час до вибуху та деякий час після нього. Але раніше він наводив довідки про рейс 16. Вони згадали його через це.
"Три. Так званий кучер прожив досить довго, щоб проклясти і тебе, і Сірсакера, і сказати, що його наказ полягав у тому, щоб забрати дівчину за всяку ціну. Він отримав ці накази від Сірсакера, який одержав його з-за кордону. Від якогось біса іноземця, - сказав він. А потім, на жаль, він помер».
"Добре,
Це було марно. - Нік кисло знизав плечима.
«Трохи, але це змусило нас задуматися, як він отримав свої замовлення. Не так просто, якщо вони прибувають з-за кордону. І там у нас була невелика перерва».
Трибуни ожили оплесками, коли Треш направив високий м'яч у лівий центральний кут поля, що відскочив на трибуни для дубля за основним правилом.
"Яка перерва?"
«На тому, що залишилося від вашого друга Сірсакера, ми знайшли пачку цигарок. А усередині целофану ми знайшли телеграму. Вона була відправлена з Лондона позавчора, і в ній говорилося: «Спостерігайте за завтрашнім рейсом 16 з Ямайки, якщо необхідно, покличте комітет. це вже організовано, але найкращі наміри іноді зазнають невдачі. Важливо зберегти конфіденційність місії. Довіряйте, що ви зустрінетеся із ситуацією відповідно. Це було підписано «Червоним»».
"Це щось означає для нас?"
"Ще немає. Тобі потрібно знати більше, але зараз я вже достатньо сказав». Він поліз у кишеню. «Коли з'явиться хот-дог, то візьми два. Моє частування».
Його рука стиснула доларову купюру у долоні Ніка. Нік відчув, як щось тверде та металеве склалося в пачку. Ключ.
"Центральний вокзал", - пробурмотів Хоук. «Все, що тобі потрібно зараз. Ви можете дізнатися у мене пізніше про будь-які нові події. Але я можу сказати вам таке. Ви знову подорожуватимете, і скоро. Насамперед після гри з м'ячем постригтесь».
Нік обурено глянув на нього. "Я вже зробив."
Хоук дозволив собі огляд. «Недостатньо. Ви будете молодим чоловіком із коледжу».
Нік застогнав. "Що далі?"
«Потім ти говоритимеш. Що ще в тебе є для мене?
Картер розповів йому про свою розмову з Hadway House, доки його очі шукали хот-дог. Цього ранку він був у перукаря, а потім зателефонував Максу Діллману до Лондона. Макс підтвердив усе, що сказала Ріта, додавши, що вона страшенно гарна дівчина і що це страшенно жахливо щодо Стіва. Він познайомився з ними обома через туристичний бізнес, і вона прийшла до нього з розбитим серцем після вибуху, який забрав життя Стіва. Звісно, це був вибух. На слуханні намагалися звинуватити його у пияцтві, але це не допомогло. Не з людьми, котрі його знали. Звичайно, вона чіплялася до влади, а потім їй довелося відкласти листа. А потім з'ясувалося, що листа ніхто з авторитетів не надіслав.
"Що вона має на увазі з приводу багажної бирки?" Картер спитав його.
"Хіба вона не сказала тобі сама?"
"Я не хотів більше тиснути на неї, поки що". Чомусь він не міг змусити себе сказати Максу, що вона мертва. "Подумав, якби я спочатку перевірив у тебе, я міг би просто полегшити їй завдання".