11
Таблиця 1.2.
Позначення класу Вид модуляц╕╖, в╕дпов╕дний до класу випром╕нювання
випром╕нювання
А0 Немодульована несуча
А1 Ампл╕тудна ман╕пуляц╕я
А2 Ампл╕тудна тональна ман╕пуляц╕я
АЗ Ампл╕тудна модуляц╕я
АЗА Односмугова модуляц╕я з ослабленою несучо╖
АЗН Односмугова модуляц╕я з повною несучо╖
А3J Односмугова модуляц╕я з подавленою несучо╖
F1 Частотна ман╕пуляц╕я
F2 Частотна тональна ман╕пуляц╕я
FЗ Частотна модуляц╕я
F6(2F1) Подв╕йна частотна ман╕пуляц╕я
F9 В╕дносна фазова ман╕пуляц╕я
Р0 ╤мпульси з високочастотним заповненням без модуляц╕╖
P3D Ампл╕тудно╕мпульсна модуляц╕я
P3E Широтно-╕мпульсна модуляц╕я
P3F Фазо╕мпульсна модуляц╕я
P3G ╤мпульсно-кодова модуляц╕я
В ╕мпульсних системах рад╕озв'язку який-небудь параметр рад╕осигналу модулю╓ться ╕мпульсним первинним сигналом, тобто посл╕довн╕стю ╕мпульс╕в, один з параметр╕в яких зм╕ню╓ться у в╕дпов╕дност╕ з╕ значеннями в╕дл╕ку аналогового пов╕домлення . Залежно в╕д зм╕нюваного параметра ╕мпульсно╖ посл╕довност╕, що й представля╓ параметра рад╕осигналу розр╕зняють системи рад╕озв'язку з р╕зними видами ╕мпульсно╖ модуляц╕╖. Для згаданих вище вид╕в модуляц╕╖ й ман╕пуляц╕╖ використовуються коротк╕ позначення клас╕в випром╕нювань рад╕опередавач╕в, наведен╕ в табл. 1.2.
Залежно в╕д значення бази рад╕осигналу розр╕зняють широкосмугов╕ системи рад╕озв'язку. Базою рад╕осигналу назива╓ться в╕дношення ширини спектра модульованого рад╕осигналу до ширини спектра, що модулю╓ сигналу. Широкосмугово╖ назива╓ться система рад╕озв'язку, у якому використовуються рад╕осигнали з базою сутт╓во б╕льше одиниц╕ . В вузько смугових системах рад╕озв'язку використовуються рад╕осигнали, база яких
12
приблизно дор╕вню╓ одиниц╕.
По к╕лькост╕ одночасно переданих пов╕домлень системи рад╕озв'язку д╕ляться на одноканальн╕ й багатоканальн╕. Багатоканальн╕ системи рад╕озв'язку, у свою чергу, п╕дрозд╕ляються по методах под╕лу канал╕в зв'язки. Найпоширен╕ш╕ багатоканальн╕ системи рад╕озв'язку ╕з частотним, тимчасовим ╕ фазовим методами под╕лу канал╕в зв'язки.
По напрямков╕ обм╕ну пов╕домленнями системи рад╕озв'язку д╕ляться на одноб╕чн╕ й двосторонн╕. У систем╕ одноб╕чного рад╕озв'язку одна з рад╕останц╕й зд╕йсню╓ т╕льки передачу, а ╕нша або ╕нш╕ - т╕льки приймання. У систем╕ двостороннього рад╕озв'язку рад╕останц╕╖ зд╕йснюють передачу й приймання.
Рис.3: а) б)
Один по одному обм╕ну пов╕домленнями розр╕зняють симплексн╕, дуплексн╕ й нап╕вдуплексн╕ системи рад╕озв'язку. Симплексно╖ назива╓ться двостороння рад╕озв'язок, при якому передане (рис.3а) Коли один з кореспондент╕в веде передачу, ╕ншо╖ в цей момент повинен бути включений на приймання. До систем дуплексного рад╕озв'язку ставляться системи двостороннього рад╕озв'язку, у яких передача зд╕йсню╓ться одночасно з рад╕оприйманням (рис.3б). Дуплексний рад╕озв'язок ╓ найб╕льш оперативному, оск╕льки при н╕й ╕нформац╕я переда╓ться й ухвалю╓ться у двох напрямках ╕ ╓ можлив╕сть перервати передачу кореспондента для уточнення або зм╕ни зм╕сту передано╖ ╕нформац╕╖. На борт╕ л╕тального апарата можлив╕сть дуплексному зв'язку, як правило, забезпечу╓ться роботою передавача й приймача на р╕зних частотах рад╕озв'язку, тобто частотним розносом. У наземних умовах ц╕╓╖ ж мети можна досягатися просторовим розносом передавача й приймача. Системи нап╕вдуплексного рад╕озв'язку ставляться до симплексних систем, у яких передбача╓ться автоматичний перех╕д з передач╕ на приймання й можлив╕сть перепопиту кореспондента.
По способах захисту передано╖ ╕нформац╕╖ розр╕зняють системи в╕дкрито╖ й системи закрито╖ (засекречено╖) зв'язки. У системах ╕з засекречуванням пов╕домлень сам факт передач╕ не хова╓ться й супротивник може перехопити передан╕ сигнали. Однак шляхом спец╕ального кодування (шифрування) сигналам нада╓ться структура, що утрудня╓ розшифрування
13
(розкриття зм╕сту) пов╕домлень.
По ступеню автоматизац╕╖ обм╕ну ╕нформац╕╓ю розр╕зняють цифров╕ системи рад╕озв'язку: неавтоматизован╕, автоматизован╕ й автоматичн╕. У неавтоматизованих системах рад╕озв'язку керування рад╕останц╕ями й обм╕н телеграфними пов╕домленнями зд╕йснюють спец╕альн╕ оператори шляхом ручного телеграфування й слухового приймання. В автоматизованих системах рад╕озв'язку вручну зд╕йсню╓ться т╕льки введення ╕нформац╕╖, а подальш╕ операц╕╖ по ╖╖ кодуванню, передач╕, прийманн╕ й в╕дображенню виконуються автоматично, без участ╕ оператор╕в. В автоматичних системах рад╕озв'язку процес обм╕ну пов╕домленнями в╕дбува╓ться м╕ж р╕зними автоматичними пристроями й ЕОМ без участ╕ оператор╕в. Так╕ системи рад╕озв'язку можуть використовуватися при наведенн╕ винищувач╕в на мет╕, при передач╕ розв╕дувально╖ ╕нформац╕╖ й т.п.
Пропонована класиф╕кац╕я не ╓ вичерпною й не врахову╓, наприклад, ряд тактичних ознак, покладених в основу орган╕зац╕╖ зв'язку.
2. Мовний сигнал ╕ його загальн╕ характеристики Поняття про пов╕домлення
По системах рад╕озв'язку передаються р╕зноман╕тн╕ пов╕домлення (телефонн╕, телеграфн╕, телев╕з╕йн╕, факсим╕льн╕, р╕зного роду дан╕ й ╕н.), як╕ ╓
випадковими процесами.
При розробц╕ систем рад╕озв'язку не завжди потр╕бна повна ╕нформац╕я про випадковий процес, а лише основн╕ його характеристики. Таким чином, п╕д пов╕домленням розум╕╓ться сукупн╕сть в╕домостей, п╕длягаючих передач╕ по канал╕ зв'язку.
У загальному випадку пов╕домлення мають наступн╕ основн╕
характеристики:
а) Спектр пов╕домлення (смуга частот) ∆F=FB-FH, де FB, FH - верхня й
нижня частоти спектра в╕дпов╕дно.
б) Середня потужн╕сть пов╕домлення Pср(Pλ). Визнача╓ться шляхом
усереднення результат╕в вим╕рювань за певний пром╕жок часу. Кожен
результат вим╕рювання (абсолютний р╕вень потужност╕ в даному
вим╕р╕) Px визнача╓ться щодо еталонно╖ потужност╕ Pe=1мвт.