Склад ╕ особливост╕ побудови рад╕останц╕╖
Рад╕останц╕я побудована по блоковому тип╕. Блоки рад╕останц╕╖ розд╕лен╕ на субблоки. Однотипн╕ блоки ╕ субблоки рад╕останц╕╖ вза╓мозам╕нн╕.
Основн╕ блоки рад╕останц╕╖ Р-864Л.
1) Приемовозбудитель (бл. Б1-ЯрП-1Б) рад╕останц╕╖ Р-864Л призначений для прийому амплитудно-модульованих, однополюсних ╕ телеграфних сигнал╕в, формування вид╕в роб╕т ╕ с╕тки частот, посилення високочастотного сигналу.
2) Широкосмуговий п╕дсилювач потужност╕ (бл. Б4А-Яр1) виконаний ц╕лком на транзисторах ╕ призначений для посилення потужност╕ високочастотних коливань, що надходять в╕д приемовозбудителя.
3) Антенний пристр╕й, що погодить, у рад╕останц╕╖ Р-864Л використову╓ться двох тип╕в: бл. Б5А2-Жл або бл. Б5Б 2-Жл. Воно служить для узгодження комплексного опору щ╕линно╖ антени або антени пазового типу з хвильовим опором коакс╕ального кабелю, що п╕дводить високочастотно╖ сигнал в╕д п╕дсилювача потужност╕ до антени.
4) Модем телеграфних вид╕в роботи (бл. Б16 -ЯрП) призначений для прийому ╕ формування на передачу на частот╕ 500 кГц частотно-манипульваних
3
сигнал╕в з╕ зрушенням частот 200 Гц (ЧТ-200), 400 Гц (ЧТ-400) ╕ 500 Гц (ЧТ-500).
5) Блок сполучення ╕ контролю (Б23-жл) призначений для ущ╕льнення ╕ разуплотнення ╕нформац╕╖ ╕ забезпечення убудовано╖ системи контролю.
По конструкц╕╖ Р-864Л ╕стотно в╕др╕зня╓ться в╕д ран╕ше створених модиф╕кац╕й. По-перше, п╕дсилювач потужност╕ й антенний пристр╕й, що погодить, виконан╕, в окремих корпусах, по-друге, зам╕сть блоку керування АСУ введений новий блок сполучення ╕ контролю, що вир╕шу╓ ╕нш╕ задач╕, ╕, по-трет╓, до складу рад╕останц╕╖ не включений звичайний пульт керування. Керування Р-864Л зд╕йсню╓ться з ОПУ комплексу зв'язку через блок сполучення ╕ контролю. Кр╕м того, у модиф╕кац╕ях рад╕останц╕╖ Р-864 з л╕терами Д, Е и Л уведений модем телеграфних вид╕в роб╕т.
Незважаючи на конструктивн╕ в╕дм╕нност╕, ус╕ модиф╕кац╕╖ рад╕останц╕╖ Р-864 виконан╕ практично по ╓дин╕й принципов╕й схем╕ (збудник, високочастотна частина передавальних ╕ прийомного тракт╕в). У пор╕внянн╕ з попередн╕м парком короткохвильових рад╕останц╕й рад╕останц╕я Р-864 ма╓ ряд особливостей.
1) Широке застосування сучасно╖ елементно╖ бази. Використання м╕кросхем у малопотужних каскадах приемовозбудителя дозволило передавальн╕ ╕ прийомний тракти виконати незалежними без зб╕льшення ╖хн╕й массогабаритних характеристик ╕ об'╓днати в одному корпус╕ (блок Б1-ЯрП-1Б) з ними синтезатор ╕ блок харчування. Вх╕дн╕ каскади приймача виконан╕ на польових транзисторах, що мають низький р╕вень власних шум╕в.
2) Синтезатор частот виконаний за аналого-цифровою схемою з фазовим автоп╕дстроюванням частоти автогенератор╕в плавного д╕апазону. Причому для одержання с╕тки частот ╕з кроком 1 ╕ 10 кГц використову╓ться метод квазиидентичных декад, а з кроком 1 МГц - к╕льце автоматичного п╕дстроювання частоти автогенератора з керованим д╕льником, що ма╓ перем╕нний коеф╕ц╕╓нт розпод╕лу (ДГТКР). Весь д╕апазон рад╕останц╕╖ перекрива╓ться двома автогенераторами.
3) Електронна перебудова антенного пристрою, що погодить, (АСУ) зд╕йсню╓ться шляхом зм╕ни ╕ндуктивност╕ ферровариометра за рахунок подводимого струму п╕дмагн╕чування.
4) У рад╕останц╕╖ застосований автоматичний електронний захист в╕д перевантажень по ланцюгах харчування, а також термо ╕ барозащиты.
5) Використову╓ться убудована система контролю для перев╕рки працездатност╕ рад╕останц╕╖ ╕ в╕дшукання несправного блоку. Кр╕м того, можлива перев╕рка працездатност╕ рад╕останц╕╖ Р-864 за допомогою автоматизовано╖ наземно╖ системи контролю.
Спрощена структурна схема, що ╕люстру╓ зв'язки м╕ж конструктивно ╕ функц╕онально самост╕йними блоками, показана на рис.1.
4
Рис.1 Спрощена структурна схема Р-864Л.
2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФУНКЦ╤ОНАЛЬНОЙ СХЕМИ РАД╤ОСТАНЦ╤╥ Р-864Л
2.1. Формування с╕тки робочих частот
Формування с╕тки высокостаб╕льних частот ╕з кроком 100 Гц забезпечу╓ синтезатор частот, що ╓ загальним елементом для приймача ╕ передавача. У синтезатор╕ застосований цифро-аналоговий метод синтезу. В╕н побудований на основ╕ генератора, що перебудову╓ться - генератора плавного д╕апазону (ГПД), частота якого зм╕ню╓ться в д╕апазон╕ 73,5...91,5 Мгц.
Сигнал опорного генератора (ОГ ) з частотою 10 МГц надходить на д╕льник частоти. Вих╕дний сигнал д╕льника з частотою 1 МГц, отриманий у результат╕ розпод╕лу на 10, використову╓ться в якост╕ опорного ╕ пода╓ться на фазовий детектор (ФД). Сигнал з частотою 0,1 МГц отриманий у результат╕ розпод╕лу на 100, надходить на датчик точно╖ с╕тки частот (ДТСЧ). На виход╕ ДСТЧ виходять напруги с╕тки частот через 100 Гц, що подаються на перетворювач частоти. Як частоти п╕дставки для перетворювача використовуються частоти кварцових генератор╕в КГ 36 МГц ╕ КГ 58 МГц, що розташован╕ в субблоке СБ5 - Б1 приемовозбудителя. На перетворювач частоти пода╓ться також напруга ГПД у д╕апазон╕ 73,5 ...91,5 МГц. З перетворювача сигнал з частотою 6...15 МГц надходить на ДПКР. Коеф╕ц╕╓нт розпод╕лу ДКПР може приймати одне з десяти целочисленних значень у межах 6...15 у залежност╕ в╕д положення ручки установки частоти в запам'ятовуючому пристро╖ через 1 МГц ("Одиниц╕ МГц"). На виход╕ ДКПР форму╓ться сигнал з частотою 1 МГц, що надходить на фазовий детектор (ФД) ╕ пор╕вню╓ться опорним сигналом т╕╓╖ ж частоти. При в╕дхиленн╕ частоти або фази ГПД в╕д необх╕дного значення на виход╕ ФД
5
з'явля╓ться напруга неузгодженост╕, що надходить на ГПД ╕ на генератор пилкопод╕бно╖ напруги схеми пошуку. У результат╕ в╕дбува╓ться автоматичне п╕дстроювання частоти автогенератора ГПД.
Перебудова ДТСЧ ╕з дискретн╕стю 1 кГц ╕ ДКПР ╕з дискретн╕стю 1 МГц виробля╓ться по сигналах запам'ятовуючого пристрою (ЗП) через комутатор в╕дпов╕дно до обрано╖ частоти. Перебудова ГПД ╕з дискретн╕стю 10 МГц виробля╓ться по сигналах ЗП через дешифратор, розташований у блоц╕ живлення ╕ захисту.