Ампл╕тудна ман╕пуляц╕я зд╕йсню╓ться шляхом подач╕ напруги ман╕пуляц╕╖ на ключ АМн, через який ╕з синтезатора частот высокостаб╕льн╕ коливання подаються на регульований п╕дсилювач головного каналу.
Формування частотно-манипульованих (ЧМн) сигнал╕в зд╕йсню╓ться модемом телеграфних вид╕в роботи. У цьому випадку керуючий сигнал надходить на манипуляц╕йний генератор, на виход╕ якого форму╓ться ЧМн сигнал пром╕жно╖ частоти 500 кГц з╕ зрушенням частот 200, 400 ╕ 500 Гц. З виходу манипуляц╕йного генератора ЧМн сигнал проходить через в╕дпов╕дний ЭМФ ╕ надходить на вх╕д регульованого п╕дсилювача головного каналу.
Проходження сигнал╕в по головному канал╕ при р╕зних видах модуляц╕╖ ╕ ман╕пуляц╕╖ однаково. З виходу регульованого п╕дсилювача модульований (манипуляц╕йний) сигнал надходить на перший перетворювач частоти передавального тракту. Одночасно на другий вх╕д цього перетворювача подаються коливання з частотою 36 МГц в╕д кварцового генератора. Навантаженням 1-го перетворювача служить кварцовий ф╕льтр, що п╕дключа╓ться ключем 8. У режим╕ передач╕ реле Р4 в╕дкрива╓ ключ╕ Кл2, Кл4,
8
Кл6 ╕ Кл8, а ключ╕ Кл1, Кл3, Кл5 ╕ Кл7 закриваються реле Р 4. Кварцовий ф╕льтр набудований на частоту 35,5 МГц, тому на його виход╕ вид╕ля╓ться сигнал р╕зницево╖ частоти, що через ключ Кл6 надходить на другий перетворювач частоти. Одночасно на нього через эмиттерный повторювач подаються з кварцового генератора коливання з частотою 58 МГц. Напруга друго╖ пром╕жно╖ частоти тракту передач╕ вид╕ля╓ться р╕вноб╕жним резонансним контуром, набудованим на сумарну частоту 93,5 МГц. З резонансного контуру коливання надходять на п╕дсилювач, навантаженням якого ╓ смуговий ф╕льтр, що зд╕йсню╓ остаточну ф╕льтрац╕ю коливань 93,5 МГц.
З виходу смугового ф╕льтра сигнал надходить на трет╕й перетворювач тракту передач╕, призначений для формування напруги робочо╖ частоти в д╕апазон╕ 2...18 МГц ╕з дискретн╕стю через 1кГц. З ц╕╓ю метою на другий вх╕д перетворювача подаються коливання в╕д генератора плавного д╕апазону (ГПД) синтезатора частот через регульований п╕дсилювач. Сигнал робочо╖ частоти форму╓ться шляхом вирахування з третьо╖ пром╕жно╖ частоти тракту передач╕ в╕дпов╕дно╖ частоти ГПД:
f рн =93,5 МГЦ -91,5 МГЦ = 2 МГЦ; f рв =93,5 МГЦ - 75,5 МГЦ = 18 Мгц.
Сформований у такий спос╕б сигнал надходить на п╕дсилювач, що працю╓ в режим╕ широкосмугового посилення. З виходу п╕дсилювача через в╕дкритий ключ 4, один ╕з шести поддиапазонов смугового ф╕льтра, ф╕льтр нижн╕х частот, в╕дкритий ключ 2 сигнал робочо╖ частоти пода╓ться на вх╕д к╕нцевого п╕дсилювача головного каналу. На вих╕дне розн╕мання субблока посилений сигнал пода╓ться через реле 2.
У рад╕останц╕╖ Р-864Л широкосмуговий п╕дсилювач потужност╕ виконаний
у вид╕ окремого блоку ╕ склада╓ться з попереднього п╕дсилювача, п╕дсилювача потужност╕, ф╕льтра гармон╕к з╕ схемою керування, датчика автоматичного регулювання потужност╕, схем захисту транзистор╕в в╕д перевантаження ╕ термостабилизации, а також датчика КБВ, призначеного для захисту транзистор╕в в╕д перевантаження у випадку неприпустимо╖ неузгодженост╕ навантаження (КБВ 0,5).
Високочастотний сигнал надходить в╕д приемовозбудителя через реле Р6 на вх╕д блоку п╕дсилювача потужност╕ т╕льки п╕сля повно╖ п╕дготовки його до роботи, тому що напруга 27 В на обмотки реле Р6, Р7 надходить через схему термозащиты ╕ схему керування. Через замкнут╕ контакти реле Р6 сигнал пода╓ться на попередн╕й п╕дсилювач ╕ з його виходу - на предоконечный каскад, що забезпечу╓ необх╕дний р╕вень сигналу для розгойдування вих╕дного каскаду. Вих╕дний каскад склада╓ться з двох двотактних схем, з╕браних на могутн╕х високочастотних транзисторах типу 2Т944А. На виход╕ його забезпечу╓ться потужн╕сть у режим╕ ЧТ 50...70 Вт, а в п╕ку огибающей режим╕в AM, ОМ - не менш 100 Вт. З вих╕дного каскаду сигнал надходить через високочастотний перемикач на один ╕з шести ф╕льтр╕в гармон╕к, комутац╕я яких зд╕йсню╓ться за допомогою схеми керування ╕ двигуна. П╕сля ф╕льтрац╕╖ сигнал
9
робочо╖ частоти через трансформатор датчика АРМ ╕ контакти реле Р7 надходить на вх╕д блоку АСУ.
Антенний пристр╕й, що погодить, (АСУ) призначено для автоматичного узгодження комплексного опору антени з хвильовим опором ф╕дера ╕ склада╓ться з контуру, що погодить , датчик╕в неузгодженост╕ по фаз╕ й опоров╕, схеми керування двигунами, що зд╕йснюють перебудову ╕ переключення реактивних елемент╕в контуру, що погодить. Кр╕м того, АСУ м╕стить елементи термо-, барозащиты блоку. АСУ рад╕останц╕╖ Р-864 Л розраховано на середню потужн╕сть до 70 Вт ╕ потужн╕сть у п╕ку обгина╓ до 140 Ут. Час настроювання блоку не перевищу╓ 5 секунд. АСУ пропуска╓ сигнал робочо╖ частоти з вих╕дного каскаду п╕дсилювача потужност╕ в антену п╕сля того, як дов╕льний оп╕р антени трансформу╓ться в =50 Ом ╕з КБВ не г╕рше 0,7.
У рад╕останц╕╖ Р-864Л передбачене автоматичне регулювання потужност╕ вих╕дного сигналу. Пристр╕й автоматичного регулювання потужност╕ явля╓ собою замкнуте к╕льце автоматичного регулювання, що включа╓ в себе датчик потужност╕, перемикач затримки ╕ керуючий елемент коеф╕ц╕╓нтом п╕дсилення приемовозбудителя (УПТ АРМ). Вих╕дний сигнал датчика потужност╕ форму╓ться ╕з суми двох складового сигналу робочо╖ частоти, одна пропорц╕йна току у ф╕дер╕, а ╕нша - напруз╕. Пот╕м цей сигнал детекту╓ться детектором АРМ. У цьому випадку выпрямляна напруга пропорц╕йна ╕ практично не залежить в╕д неузгодженост╕ п╕дсилювача потужност╕ з навантаженням до КБВ 0,6. З виходу детектора АРМ через УПТ АРМ напругу, що керувала, пода╓ться на регульований п╕дсилювач коливань ГПД ╕ на п╕дсилювач частоти 500 кГц. Необх╕дний р╕вень регулювання вих╕дно╖ потужност╕ в залежност╕ в╕д режиму роботи п╕дсилювача потужност╕ встановлю╓ться опорною напругою затримки . Керуючий сигнал для зм╕ни затримки на детектор╕ АРМ у такт ╕з появою ╕ проваллям мовного сигналу виробля╓ться в субблоке модуляц╕╖. Для цього частина енерг╕╖ мовного сигналу з виходу эмиттерного повторювача пода╓ться через п╕дсилювач на детектор. Отримана пост╕йна напруга через ППТ ╕ ключ АРМ надходить не схему затримки блоку п╕дсилювача потужност╕, що явля╓ собою ряд д╕льник╕в напруги, що п╕дключаються в залежност╕ в╕д виду роб╕т ╕ частот. Таким чином, забезпечу╓ться стал╕сть вих╕дно╖ потужност╕ як у д╕апазон╕ частот ╕ температур, так ╕ при можливих неточностях узгодження з навантаженням.