Впровадження в пов╕тряний рад╕озв'язок засоб╕в автоматизац╕╖ не виключа╓ , ╕ обов'язково припуска╓ наявн╕сть телеграфного рад╕озв'язку з л╕таками. Це порозум╕ва╓ться тим, що не вся ╕нформац╕я, що п╕дляга╓ передач╕ з борта на ПУ ╕ навпаки, п╕дда╓ться формал╕зац╕╖ через широку розма╖т╕сть ╕ зм╕ну ситуац╕й пов╕тряно╖ обстановки, а також обмеженнями, що накладаються можливостями засоб╕в автоматизац╕╖ ╕ зв'язки, деякими психолог╕чними аспектами самочувствий ╕ поводження ек╕паж╕в.
2. Типи, розв'язуван╕ задач╕ ╕ склад БКЗ.
Побудова автоматизованих комплекс╕в засновано на використанн╕ бортовий ЕОМ. Справа в т╕м, що р╕шення кола задач, що розширю╓ться , що коштують перед бортовою апаратурою рад╕озв'язку, стало неможливим без використання високопродуктивно╖ ЕОМ через швидкий р╕ст загального парку ЛА, появи наземних автоматизованих систем керування, зб╕льшення темпу обм╕ну й обсягу ╕нформац╕╖, передано╖ по каналах пов╕тряного рад╕озв'язку, п╕двищення вимог до в╕рог╕дност╕ доведення ╕нформац╕╖, необх╕дно╖ попередньо╖ ╖╖ обробки на борт╕ ЛА до видач╕ к╕нцевим споживачам.
Застосування ЕОМ у комплекс╕ зв'язку в╕дкрива╓ ряд нових можливостей у розвитку ав╕ац╕йного рад╕озв 'язку. Завдяки програмним методам реал╕зац╕╖ алгоритм╕в роботи з'явля╓ться можлив╕сть р╕шення актуально╖ задач╕ створення
ун╕версального багатофункц╕онального радиосвязного комплексу, що забезпечу╓ р╕шення широкого кола задач ╕ придатно╖ для установки на р╕зн╕ об'╓кти.
Використання ЕОМ у комплекс╕ зв'язку дозволя╓ по -новому вир╕шити ц╕лий ряд задач, у тому числ╕ задач╕ керування засобами зв'язку. З огляду на к╕льк╕сний р╕ст складу апаратури, розширення кола розв 'язуваних функц╕ональних задач , а також специф╕ку умов роботи ек╕пажа ЛА, потр╕бно максимально можлива автоматизац╕я процес╕в орган╕зац╕╖ тракт╕в рад╕ообм╕ну з метою розвантаження ек╕пажа в╕д численних операц╕й, зв'язаних з керуванням.
Алгоритм ╕ структура системи керування апаратурою комплексу повинн╕ в╕дпов╕дати наступним вимогам:
- м╕н╕мум завантаження ек╕пажа функц╕ями керування;
- простота ╕ зручност╕ в керуванн╕;
- висока над╕йн╕сть тракт╕в керування;
- м╕н╕мум маси ╕ габарит╕в апаратури.
При цьому бортовий обчислювач (бортовий ЕОМ комплекс) буде центральною ╕нформац╕йною ╕ керуючою ланкою, що забезпечу╓ вза╓мод╕ю ╕з сум╕жними бортовими системами (бортовий РЭК), керування апаратурою передач╕ даних ( АПД) ╕ каналообразуючою апаратурою з метою реал╕зац╕╖ алгоритму обм╕ну ╕нформац╕╓ю, прийнятого в мереж╕.
Виходячи з вище сказаного, до складу автоматизованого комплексу зв'язку кр╕м ЕОМ повинн╕ входити - каналообразующая апаратура й апаратура передач╕ даних, - пульт керування, - пристрою сполучення, - в╕дтворення ╕ в╕дображення ╕нформац╕╖ (рис. 2.1. ).
Каналообразующая апаратура - служить для передач╕ ╕ прийому рад╕осигнал╕в ╕ м╕стить у соб╕ : антенну систему ╕ рад╕останц╕╖, р╕зних д╕апазон╕в частот. Вона викону╓ функц╕╖ посилення, перетворення, модуляц╕╖ ╕ демодуляц╕╖ сигнал╕в. Каналообразующая апаратура повинна забезпечувати роботу
комплексу одночасно в двох режимах: передач╕ даних (обм╕н шифрованою ╕нформац╕╓ю ) ╕ телефонний зв'язок. Джерелами ╕ споживачами цифрово╖ ╕нформац╕╖ в б╕льшост╕ випадк╕в ╓ обчислювальн╕ системи сум╕жних бортових РЭК.
Телефонний зв'язок припуска╓ використання ун╕ф╕кованого каналу, тобто мовна ╕нформац╕я переда╓ться в цифров╕й форм╕. Тому перш н╕ж телефонне пов╕домлення над╕йде на гарн╕туру льотчика, воно повинно бути перетворене з цифрово╖ в аналогову форму. Для цього в склад╕ каналообразуючей апаратур╕ передбачений пристр╕й перетворення мовн╕ пов╕домлення в цифрову форму при ╖хн╕й передач╕, ╕ навпаки при прийом╕.
Ок╕нечна апаратура передач╕ даних призначена для обробки передано╖ ╕ прийнято╖ цифрово╖ ╕нформац╕╖. У н╕й зд╕йсню╓ться формування кодограмм ╕ помехоустойчиве кодування ╕ декодування сигнал╕в.
Пристр╕й в╕дображення ╕нформац╕╖ призначено для в╕дображення стандартних команд на св╕тловому табло, а пристр╕й в╕дтворення дозволя╓ дублювати ц╕ команди голосом, наприклад, за допомогою мовного ╕нформатора.
Для керування роботою комплексу ╕ введення необх╕дних даних в автоматизованому режим╕ служить ПУ.
Орган╕зац╕я автономного й автоматизованого режиму роботи комплексу зд╕йсню╓ ЕОМ комплексу. Для цього на ЕОМ можуть покладатися наступн╕ задач╕ керування роботою комплексу його елемент╕в:
1. Анал╕з заявок на передачу стандартних пов╕домлень ╕ можлив╕сть ╖хнього виконання з урахуванням пр╕оритету пов╕домлень ╕ стану комплексу;
2. Формування запит╕в даних в╕д ╕нших систем ╕ комплекс╕в БРЭО, необх╕дних для наступного включення ╖х у передан╕ пов╕домлення;
3. Формування каналу передач╕ (формування ланцюг╕в передач╕, вибору параметр╕в ╕ режим╕в роботи апаратури ╕ видачу на не╖ в╕дпов╕дних командних сигнал╕в);
4. Визначення приймачем (споживачем) ╕нформац╕╖, що утриму╓ться в прийнятих пов╕домленнях на п╕дстав╕ його адреси;
5. Орган╕зац╕я цикл╕в роботи комплексу;
6. Анал╕з квитанц╕й на передан╕ пов╕домлення й орган╕зац╕я, якщо необх╕дно, повторних передач;
7. Контроль справност╕ апаратури комплексу.
Орган╕зац╕я автоматичного режиму роботи комплексу зд╕йсню╓ться тод╕, коли джерелами ╕ споживачами цифрово╖ ╕нформац╕╖ ╓ обчислення системи сум╕жних бортових РЭ комплекс╕в . При цьому ек╕паж ц╕лком зв╕льня╓ться в╕д функц╕й по керуванню апаратурою комплексу. Р╕шення цих задач поклада╓ться на бортову ЕОМ.