Система дистанц╕йно╖ настройки рад╕останц╕╖ на любу робочу частоту. Зд╕йсню╓ управл╕ння перебудови прийомо - передава╓мого тракту рад╕останц╕╖.
Пульт управл╕ння - зд╕йсню╓ дистанц╕йне управл╕ння рад╕останц╕╓ю, а також п╕дключення к╕нцево╖ апаратури.
Блок низьких частот (НЧ) - зд╕йсню╓ детектування та п╕дсилювання коливань низько╖ частоти в режим╕ прийому, а також модуляц╕ю коливань в режим╕ передач╕.
Блок пром╕жних частот ( ПЧ) - зд╕йсню╓ преобразування, п╕дсилення та ф╕льтрац╕ю сигнал╕в при прийом╕ та передач╕.
Антенний комутатор (АК) - зд╕йсню╓ перемикання загально╖ системи або на передачу, або на прийом.
Система вбудованого контролю (СВК) - створена для автоматизування перев╕рки робото зд╕бност╕ рад╕останц╕╖ шляхом контролю ряду параметр╕в.
3.1 Принцип будування синтезатора частот.
Синтезатор частот (СЧ) - прилад, який забезпечу╓ формування багатьох частот ╕з одн╕╓╖ чи дек╕лькох опорних частот.
Бувають так╕ види СЧ:
а) СЧ з набором кварц╕в. В цьому випадку кожн╕й робоч╕й частот╕ в╕дпов╕да╓ св╕й кварц . Под╕бний пристр╕й ма╓ високу стаб╕льн╕сть незалежних опорних частот, по грамозутк╕. Використовувалися в "стар╕й" апаратур╕.
б) СЧ з використанням методики когерентного синтезу. При цьому с╕тка частот формувалася ╕з одн╕╓╖ опорно╖ частоти шляхом множення, д╕лення або преобразуючих частот. Основним недол╕ком таких СЧ явля╓ться нарахування значного числа поб╕чних коливань, як╕ потребують знищення системою ф╕льтр╕в.
в) СЧ з генератором управляючого напругою ╕ системою ФАПЧ. Под╕бн╕ СЧ реал╕зуються в цифровому виконанн╕ та використовуються в наш час.
На рис. 5 показано вар╕ант просто╖ схеми цифрового синтезатора частот.
Рис. 5
Опорний кварцовий генератор (ОГ) виявля╓ загальну стаб╕льн╕сть частоти СЧ. генератор який управля╓ напругою (ГУН) забезпечу╓ формування вих╕дних коливань робочо╖ частоти (Fвих .). Принципи роботи основан╕ на надстройки частоти (Fвих.) ГУН шляхом ╖╖ пор╕вняння в фазовому детектор╕ (ФД) з частотою васокостаб╕льного ОГ (Fог).
Оск╕льки ОГ ╕ ГУН виробляють гармон╕чн╕ коливання, то в сформован╕й Ф1 та Ф2 вони перетворюються в ╕мпульсивн╕ посл╕дуюч╕ Тп ог =1/fог ╕ Тп гун 1/fвих з вказаними передачами повторення . В витк╕ ОГ в╕дбува╓ться д╕лення fог в дч 1 (с пост╕йним коеф╕ц╕╓нта д╕лення К1) до величини f ф 0 на як╕й працю╓ ФД. Причому величина fф0 вибира╓ться з╕ зм╕ряною з значенням кроки с╕тки робочих частот f шс (100 чи 1000 Гц для КВ р/ст.). Кр╕м вище сказаного, друга необх╕дн╕сть д╕лення частоти ОГ обумовлена тим, що кварцовий генератор (ОГ ) забезпечу╓ кращу стаб╕льн╕сть частоти автоколивань в д╕апазон╕ частот 1- 10 мГц.
Оск╕льки ГУН ма╓ "видавати " коливання в д╕апазон╕ одиниць - десятк╕в мГц, то необх╕дн╕сть д╕лення його частоти очевидна. В витку ГУН з допомогою д╕лення частоти (ДЧГ ) с пост╕йним коеф╕ц╕╓нтом д╕лення К2 и перем╕щеним коеф╕ц╕╓нтом д╕лення К~(в д╕льнику с перем╕щеним коеф╕ц╕╓нтом д╕лення) на вх╕д ФД поступа╓ пер╕одична посл╕дуюча в╕део ╕мпульс╕в з частотою fфг=fвих/К1 К~.
"Захват" в систем╕ ФАПЧ в╕дбува╓ться при умов╕: f ф0= fфг, де fф0= fог/ К1, а fфг = f вих/К1 К~ чи fог/К1= f вих/К1 К~ , зв╕дки f вих.= fог К2 К~/К1= К~ Fше.
Тут Fше= fог К2/К1- шаг с╕тки частот.
Таким чином, шляхом вибору ( зм╕нення) К~ можна настро╖ти сч на любу дискретну частоту (в робочому д╕апазон╕) з шагом Fшс.
У випадку в╕дхилення f вих . В╕д ном╕нального значення ФД виробля╓ напругу похибки, яка через ФНЧ поступа╓ на управляючий елемент (наприклад, вар╕анти) та зм╕ню╓ величину f вих. до прибирання похибки. Оск╕льки система працю╓ в цифровому вигляд╕(точн╕ше в дискретному вигляд╕), то важливим перевагою таких ФД явля╓ться ╖х робота в д╕апазон╕ зм╕нення фаз + - П, що забезпечу╓ б╕льший коеф╕ц╕╓нт передач╕, ч╕м аналогов╕ ФД.
Висновки:
1.СЧ який ми розглядали практично не ма╓ на виход╕ поб╕чних складових коливань, оск╕льки працюють в режим╕ гармон╕чних коливань. 2.Система ФАНЧ не виносить похибки по частот╕ (а статична система автоматичного реагування першого роду).
3.Сучасн╕ цифров╕ д╕льники забезпечують швидку д╕ю з частотою д╕лення 500 ╕ б╕льше мГц.
4.Сучасн╕ спец╕альн╕ кварцов╕ генератори здатн╕ забезпечувати в╕дносну нестаб╕льн╕сть частоти порядку 10-8.
Висновок:
У лекц╕╖ розглянут╕й найб╕льш загальн╕ принципи побудови наземних р/ст. КХ д╕апазону. Проведено перел╕к основних ТТХ рад╕останц╕й класу, що розгляда╓ться. Показано склад ╕ структура як рад╕останц╕й, так ╖╖ складових частин.
Розглянут╕ принципи побудови синтезатор╕в частот р/ст. Приведено ╕нженерне об╜рунтування основних параметр╕в р/ст.
Матер╕ал ц╕╓╖ лекц╕╖ ╓ основним при вивченн╕ складових частин рад╕останц╕й на наступних заняттях.
Лекц╕я
з навчально╖ дисципл╕ни
"Ав╕ац╕йн╕ засоби зв'язку та рад╕оелектронн╕ системи управл╕ння"
Тема 4.1.2. Бортов╕ рад╕останц╕╖ УКХ д╕апазону.
Заняття 1: Принципи побудови рад╕останц╕╖ УКХ д╕апазону. Навчальн╕й пот╕к - студенти .
Час: 90 хвилин.
М╕сце______
Навчальна та виховна мета: вивчити в╕домост╕ про системи рад╕озвязку, основн╕ вимоги та принципи побудови л╕такових рад╕останц╕й УКХ д╕апазону.
Навчальн╕ питання ╕ розпод╕л часу:
Вступ 5 хв.
1. Загальн╕ в╕домост╕ про системи УКХ рад╕озв"язку. 20 хв.
2. Вимоги до рад╕останц╕╖ УКХ д╕апазону . 20 хв.
3. Принципи побудови л╕такових рад╕останц╕й УКХ
д╕апазону. 40 хв.
Висновки та в╕дпов╕д╕ на питання 5 хв.
Навчально матер╕альне забезпечення:
1. Слайди.
Навчальна л╕тература:
1. Тихонов В.И. Авиационние радиосвязные устройства. -М: ВВИА им. Н.Е. Жуковского, 1986, с. 289-293, 370-399.