Можлив╕сть дистанц╕йного керування - важливий параметр при р╕шенн╕ питання про найб╕льш рац╕ональне розм╕щення елемент╕в бортово╖ апаратури на л╕тальному апарат╕ ╕ про зручн╕сть використання станц╕╖ членами ек╕пажа. Пульти керування, за допомогою яких зд╕йсню╓ться керування, конструктивно виконан╕ зручними ╕ простими, дозволяють при наявност╕ невелико╖ к╕лькост╕ орган╕в керування зд╕йснити повне керування рад╕останц╕╓ю.
Пульти керування забезпечують чи наб╕р будь-яко╖ частоти ╕з с╕тки робочих частот , чи попередн╓ настроювання з наступним вибором з 20 канал╕в зв'язку. Час автоматично╖ перебудови з одного каналу на ╕нш╕й при цьому не перевищу╓ 3-4 с.
Безпошукове входження в зв'язок ╕ безп╕дстроювальне ╖╖ ведення забезпечу╓ться використанням у рад╕останц╕╖ дискретно╖ с╕тки жорстко ф╕ксованих частот ╕ автоматичних пристро╖в, що забезпечують настроювання станц╕╖ на кожну з них. Це прискорю╓ процес зв'язку ╕ п╕двищу╓ ╖╖ над╕йн╕сть.
Разом з тим це виклика╓ ╕ деяк╕ пог╕ршення перешкодозахищеност╕ станц╕╖, тому що вимага╓ розширення смуги пропущення приймача на величину сумарно╖ нестаб╕льност╕ частот настроювання передавача
кореспондента ╕ приймача. Тому вимога до стаб╕льност╕ частоти настроювання передавача ╕ приймача ╓ одн╕╓ю з основних.
Ус╕ л╕таков╕ рад╕останц╕╖ УКХ д╕апазону працюють на дискретних частотах. ╤нтервал дискретност╕ визнача╓ться насамперед стаб╕льн╕стю частоти цих рад╕останц╕й.
Рад╕останц╕╖ старого парку (Р-800, Р-801, Р-802), що працюють у д╕апазон╕ 100-150 мГц мають в╕дносну нестаб╕льн╕сть (100-150)⋅10-6 ╕ дискретн╕сть ∆f = 83,3 кГц, що да╓ можлив╕сть одержати с╕тку частот загальною к╕льк╕стю N = 601. Сучасн╕ ж рад╕останц╕╖ типу Р-862, Р-863 мають набагато б╕льш високу стаб╕льн╕сть ╕ працюють з дискретн╕стю ∆f = 25 кГц, що да╓ можлив╕сть одержати 2000 робочих частот у д╕апазон╕ 100-150 мГц. У д╕льниц╕ дециметрового д╕апазону ц╕ рад╕останц╕╖ дають 7200 робочих частот.
Рад╕останц╕╖ нового парку мають б╕льш високу стаб╕льн╕сть частоти ( в╕дносна нестаб╕льн╕сть 3⋅10-7), що да╓ можлив╕сть ефективно застосовувати ╕ частотну модуляц╕ю.
По виду роботи рад╕останц╕╖ п╕дрозд╕ляються на рад╕отелефонн╕ ╕ рад╕отелеграфн╕. Як правило, л╕таков╕ УКХ рад╕останц╕╖ призначен╕ для забезпечення телефонного рад╕озв'язку, але так╕ рад╕останц╕╖ як Р -832М, Р-862, Р-863 забезпечують також роботу в телеграфному режим╕ з частотою ман╕пуляц╕й при з'╓днанн╕ з╕ спец╕альною апаратурою швидкод╕╖.
Кр╕м того, рад╕останц╕╖ Р- 862 ╕ Р-863 забезпечують не т╕льки рад╕озв'язок при ампл╕тудн╕й , але ╕ при частотн╕й модуляц╕╖. Застосування частотно╖ модуляц╕╖ дозволя╓ значною м╕рою п╕двищити перешкодост╕йк╕сть системи рад╕озв'язку.
Застосування частотно╖ модуляц╕╖ в рад╕останц╕ях старого парку було недоц╕льною через недостатньо високу стаб╕льн╕сть частоти коливань. Що приводило до значного розширення спектра частоти одержуваного рад╕осигналу (нестаб╕льн╕сть плюс частотна дев╕ац╕я) ╕ в╕дпов╕дно зб╕льшенню ширини смуги пропущення прийомних пристро╖в. При цьому виграш частотно╖ модуляц╕╖ в пор╕внянн╕ з ампл╕тудною зводиться до м╕н╕мального.
Висотн╕сть - це параметр, що характеризу╓ рад╕останц╕╖ л╕тальних апарат╕в. Як уже в╕дзначалося, з╕ зб╕льшенням висоти умови роботи електрично╖ схеми рад╕останц╕╖ пог╕ршуються. У зв'язку з цим для будь-яко╖ рад╕останц╕╖ встановлю╓ться границя по висот╕, до яко╖ ╖╖ можна практично використовувати. Висотн╕сть рад╕останц╕╖ повинна в╕дпов╕дати висотност╕ л╕тального апарату. Зб╕льшення висотност╕ досяга╓ться шляхом герметизац╕╖ вузл╕в ╕ деталей, застосування б╕льш як╕сних д╕електрик╕в, пол╕пшення охолодження , застосування надува ╕ примусово╖ вентиляц╕╖, що ускладню╓ рад╕останц╕ю ╕ п╕двищу╓ ╖╖ варт╕сть.
Експлуатац╕йна над╕йн╕сть визнача╓ здатн╕сть рад╕останц╕╖ виконати сво╓ призначення в польот╕. К╕льк╕сна оц╕нка над╕йност╕ виробля╓ться числом годин роботи м╕ж двома в╕дмовленнями.
╤мов╕рн╕сть безв╕дмовно╖ роботи рад╕останц╕╖ Рп за час польоту t n при нормальному закон╕ розпод╕лу в╕дмовлень за часом, може бути визначена по формул╕:
P n = e − t n
T o ; (7)
де Те - середн╕й час роботи рад╕останц╕╖ м╕ж двома в╕дмовленнями. Тому що бортов╕ рад╕останц╕╖ встановлюються на л╕тальних апаратах,
то вони повинн╕ мати м╕н╕мальну масу ╕ габарити, а ╖хн╕ антени не повинн╕ ╕стотно пог╕ршувати аеродинам╕чн╕ якост╕ л╕така.
Таким чином, розглянут╕ характеристики бортових УКХ рад╕останц╕й мають сво╖ особливост╕, що у свою чергу визначають побудову рад╕останц╕й.
3. Принципи побудови л╕такових рад╕останц╕й УКХ д╕апазону.
Бортовими ав╕ац╕йними рад╕останц╕ями ╓ складн╕ техн╕чн╕ пристро╖, в основу побудови яких покладен╕ найб╕льш ╕стотн╕ досягнення рад╕отехн╕ки ╕ рад╕оелектрон╕ки.
В╕дома певна р╕зноман╕тн╕сть вар╕ант╕в побудови бортових рад╕останц╕й. Розглянемо деяку узагальнену структурну схему ╖х побудови (Рис.1):
К к╕нцево╖
аппаратуре
Вбудована
Антенноузгоджую- Антенна
система
ПУ
чий пристро╖ контролю
К блокам
Антенний ПВЧ ПРМ Блок ППЧ Блок ПНЧ
коммутатор
fк f1
fi f2
Система
Пристро╖ Синтезатор
дистанц╕йно╖
ПВЧ ПРД
потужност╕ частот
настройки
Рис. 1. Структурна схема УКХ рад╕останц╕╖
Рад╕останц╕я включа╓ наступн╕ основн╕ функц╕ональн╕ пристро╖:
1. рад╕оприймач;
2. рад╕опередавач;
3. синтезатор частот;
4. систему дистанц╕йно╖ настройки;
5. пульт управл╕ння;
6. антену ╕ ╕нш╕ пристро╖.
Рад╕оприймач забезпечу╓ прийом ╕ обробку моделюючих сигнал╕в в д╕апазон╕ частот рад╕останц╕╖. Для досягнення високо╖ чутливост╕ ╕ хорошо╖ виб╕рковост╕ приймач╕ бортових рад╕останц╕й побудован╕ по схем╕ супергетеродина з багатократним перетворенням частоти сигналу (трьох- або двократним), що прийма╓ться, спрощу╓ завдання формування с╕тки робочих частот рад╕оприймача.