Цикли режиму ╤ призначен╕ для прийому ╕ декодування при ╕нерц╕йн╕й систем╕ циклово╖ синхрон╕зац╕╖, тому пер╕од проходження синхрон╕зуючих посилок завжди пост╕йний.
Посилки 37, 43-47 ╕ 83-87 несуть код адреси (номер л╕така, якому призначена ╕нформац╕я даного циклу).
Посилки 8, 48 ╕ 88 несуть ╕нформац╕ю про вид циклу (цикл виду А, Б або В). Вони заповнюються за наступним правилом: посилка останньо╖ частини циклу, переданого одному л╕таку, несе нуль, ╕нш╕ - несуть одиницю. Цикл режиму ╤V м╕стить 32 посилки.
Перша посилка заповнена частотою f1, ╖╖ тривал╕сть становить 135 мс. Третя, тринадцята ╕ двадцять третя посилки також заповнен╕ частотою f1, ╖хня тривал╕сть становить 67,5 мс.
╤нш╕ посилки заповнен╕ частотами f 2÷ f5, ╖хня тривал╕сть становить 42,2 мс. Пер╕од проходження посилок, заповнених частотою f1, не залиша╓ться пост╕йним, прийом ╕ декодування ╕нформац╕╖ викону╓ться при ╕мпульсн╕й (стартостопн╕й) систем╕ синхрон╕зац╕╖.
2.6. Робота за структурною схемою
Команди, як╕ формуються обчислювальним комплексом пункту наведення, випром╕нюються в прост╕р у вигляд╕ модульованих високочас-тотних сигнал╕в. Ц╕ сигнали приймаються бортовою апаратурою Э502-20. Функц╕ональна схема апаратури Э502-20 приведена на рис. 6.
Високочастотн╕ сигнали, прийнят╕ бортовою антеною, надходять на вх╕д рад╕оприймального пристрою "Бекас-Р", який забезпечу╓ прийом сигнал╕в в режимах ╤ ╕ ╤V. В рад╕оприймальному пристро╖ "Бекас-Р" сигнали проходять первинну обробку: п╕дсилюються, перетворяться по частот╕, селектуються ╕ детектуються. В режим╕ ╤ використову╓ться частотний детектор, в режим╕ ╤V - ампл╕тудний. В блоц╕ 3 рад╕оприймального пристрою набираються ╕ запам'ятовуються частоти настроювання для кожного з 40 канал╕в (в режим╕ ╤V -20 канал╕в), призначених для ведення оперативного зв'язку в польот╕.
Сигнали з виход╕в частотного або ампл╕тудного детектор╕в рад╕оприймального пристрою надходять до блоку Э502-26А. У цьому блоц╕ виробля╓ться вторинна обробка сигнал╕в: п╕сля детекторна частотна ф╕льтрац╕я ╕ декодування (витягнення передано╖ ╕нформац╕╖), а також
перетворення його в стандартну цифрову форму. Для виконання цих операц╕й у склад╕ блоку ╓ два дешифратори для роботи в режимах ╤ ╕ ╤V ╕ перетворювач у стандартну цифрову форму. Командна ╕нформац╕я вида╓ться з блоку Э502-26А у вигляд╕ стандартного цифрового трьохр╕вневого коду ╕ надходить споживачам.
Блок Э502-26А забезпечу╓ прийом команд на одному з 12 шифр╕в в режим╕ ╤ або на одному з 3 шифр╕в в режим╕ ╤V.
Прийом команд вза╓мод╕╖ супроводжу╓ться звуковим сигналом, який форму╓ться цим блоком, що прослухову╓ться в головних телефонах.
В блоц╕ Э502-26А збер╕гаються також рад╕оданн╕ (номер хвил╕, розносу ╕ шифру), встановлен╕ вручну або прийнят╕ з пункту наведення по командах вза╓мод╕╖.
Для забезпечення режиму " Вбудований контроль" в блоц╕ ╓ два шифратори, що формують сигнали режим╕в ╤ ╕ ╤V з тестовим набором команд.
Блок Э502-27А забезпечу╓ оперативне управл╕ння апаратурою: дозволя╓ встановлювати рад╕оданн╕ як вручну, так ╕ нап╕вавтоматично; забезпечу╓ ╕ндикац╕ю рад╕оданих, на яких працю╓ апаратура, ╕ндикац╕ю прийому команд вза╓мод╕╖; вв╕мкнення режиму "Вбудований контроль" ╕ ╕ндикац╕ю результат╕в контролю.
Кр╕м цифрового виходу, апаратура ма╓ аналоговий вих╕д команди "Курс заданий" з блоку зв'язку Э502-32. Цифровий код команди "Курс заданий", отриманий з блоку Э502-26А, перетворю╓ться в два синусо╖даль-них сигнали частоти 400 Гц, ампл╕туда одного з яких пропорц╕йна синусу, а другого - косинусу поточного значення команди.
ВИСНОВКИ :
1. Апаратура Э502-20 призначена для прийому на борту л╕така - винищувача команд наведення, координатно╖ п╕дтримки, тактично╖ обстановки ╕ вза╓мод╕╖, переданих з пункту наведення. До складу командно╖ рад╕ол╕н╕╖ управл╕ння Э502-20 входять: блоки Э502-26А, Э502-27А, Э502-32.
2. Апаратура Э502-20 призначена для прийому команд в режимах ╤ ╕
╤V.
3. Весь об"╓м ╕нформац╕╖ , переданий одному л╕таку, упакований в один цикл. Цикл режиму ╤ м╕стить 40, 80 або 120 посилок (цикли виду А, Б або В в╕дпов╕дно ). Цикли режиму ╤ призначен╕ для прийому ╕ декодування при ╕нерц╕йн╕й систем╕ циклово╖ синхрон╕зац╕╖, тому пер╕од проходження синхрон╕зуючих посилок завжди пост╕йний.. Друга посилка циклу режиму ╤V несе код адреси.
4. Високочастотн╕ сигнали, прийнят╕ бортовою антеною, надходять на вх╕д рад╕оприймального пристрою "Бекас-Р", який забезпечу╓ прийом сигнал╕в в режимах ╤ ╕ ╤V.
~1 КГц Звуков╕
сигнали
Вх╕д РПП "Бекас-Р"
Цифровий
ВЧ-сигналу вих╕д
Блок
Блоки
АМ,ЧМ 1 ╕ 2 Э502-26А
Блок 3
400 Гц sin ψ
Блок
Блок
cos ψ
Э502-27А Э502-32
Аналоговий
вих╕д по
Рис.6 Структурна схема Э502-20 каналу ψ
Заключення: Перспективи розвитку ав╕ац╕йних рад╕оелектронних систем управл╕ння.
Анал╕з стану ав╕ац╕╖ за останн╕ десятил╕ття св╕дчить про бурхливий розвиток систем рад╕оуправл╕ння л╕таками ╕ ракетами. У загальному випадку вдосконалення систем рад╕оуправл╕ння зд╕йснюватиметься за рахунок пол╕пшення показник╕в ефективност╕ вс╕х ╖х складових частин (╤ОС, УС, ОУ). Нижче стисло зупинимося на передбачуваних напрямах розвитку систем рад╕оуправл╕ння л╕таками ╕ ракетами р╕зних тип╕в.
Найб╕льш ╕стотних пол╕пшень систем рад╕оуправл╕ння винищувач╕в сл╕д чекати в результат╕ вдосконалення л╕так╕в як об'╓кт╕в управл╕ння ╕ ╤ОС, забезпечуючи функц╕онування систем рад╕оуправл╕ння на етапах дальнього я ближнього наведення, а також застосування збро╖. Поза сумн╕вом, сл╕д чекати ╕ подальшого пол╕пшення показник╕в ракет пов╕тря-пов╕тря ╕ пов╕тря-поверхня.
Проведений анал╕з стану ╕ перспектив розвитку винищувач╕в да╓ можлив╕сть стверджувати, що будуть зроблен╕ подальш╕ зусилля по розробц╕ засоб╕в ╕ прийом╕в зниження ╖х пом╕тност╕ рад╕олокац╕╖, що збер╕гають свою ефективн╕сть в значно б╕льшому д╕апазон╕ частот ╕ напрям╕в опром╕нювання. Кр╕м того, подальший розвиток одержить розробка спец╕альних орган╕в управл╕ння двигуном ╕ аеродинам╕чними властивостями л╕така, що забезпечують його надманевр╕нность . Важлив╕сть цього напряму обумовлена значним розширенням тактичних можливостей винищувача за рахунок скорочення часу його виходу в зону застосування збро╖ ╕ ╕стотного зб╕льшення ╖╖ розм╕р╕в, б╕льш╕й можливост╕ отримання позиц╕йно╖ переваги в бою ╕ значному утрудненню ╖х супроводу ╕ оптоелектронним╕ системами, рад╕олокац╕╖ стеження протиборчо╖ сторони. Найб╕льш в╕рог╕дним можна вважати наступн╕ напрями вдосконалення ╤ОС РЭССН, направлен╕ на п╕двищення ╖х бойово╖ ефективност╕, економ╕чност╕ розробки, експлуатац╕╖ ╕ бойового застосування, а також на розширення ╕нформац╕йних можливостей БРЛС (РГС), у тому числ╕ ╕ за рахунок використання нових ╕нформац╕йних технолог╕й.