П╕двищення бойово╖ ефективност╕ зумовлю╓ ряд принципових р╕шень, до яких, перш за все, в╕дносяться: необх╕дн╕сть розробки комплексу ╓диних вза╓мозв'язаних алгоритм╕в управл╕ння тра╓ктор╕╓ю польоту, режимами роботи БРЛС, ОЭС, засоб╕в РЭП ╕ збро╓ю; вир╕шення протир╕ч м╕ж можливостями л╕така ╕ можливостями в╕зирних систем ╕ льотчика; забезпечення ефективного функц╕онування в складн╕й помехово╖ обстановц╕.
Розробка ╓диних алгоритм╕в керування л╕таком, устаткуванням ╕ збро╓ю ма╓ два аспекти. З одного боку ц╕ алгоритми повинн╕ п╕двищити ступ╕нь адаптац╕╖ багатофункц╕онального л╕така, як бойового комплексу, до швидкозм╕нювально╖ обстановки як при атац╕ ц╕лей, так ╕ захисту в╕д засоб╕в поразки. З ╕ншого боку вони повинн╕ ╕стотно спростити льотчику процедури ухвалення адекватних р╕шень ╕ керування л╕таком, що дозволяють понизити к╕льк╕сть його помилкових д╕й ╕ в╕дпов╕дно п╕двищити ефективн╕сть бойового
застосування МФС.
Високий р╕вень помилкових р╕шень льотчика обумовлений ц╕лим рядом причин, серед яких можна вид╕лити: ╕нформац╕йно-психолог╕чн╕ перевантаження; деф╕цит часу на ухвалення р╕шення; виконання маневр╕в на меж╕ ф╕зичних можливостей з короткочасною втратою адекватност╕ реакц╕╖.
╤нформац╕йно-психолог╕чн╕ перевантаження обумовлен╕ великим об'╓мом ╕нформац╕╖, що переробля╓ться в умовах деф╕циту часу, ╕ величезною в╕дпов╕дальн╕стю за насл╕дки ухвалюваних р╕шень. Зв╕дси сл╕ду╓ необх╕дн╕сть розробки ╕нтелектуальних систем, що полегшують льотчику ухвалення р╕шень в будь-як╕й обстановц╕.
Суть суперечностей м╕ж можливостями л╕так╕в ╕ можливостями ав╕он╕ки ╕ льотчика зводиться до того, що останн╕, на жаль, не можуть реал╕зувати вс╕ можливост╕ наших ун╕кальних л╕так╕в ╕ ╖х збро╖.
Сл╕д зазначити, що разом з лежачими на поверхн╕ вимогами зб╕льшення дальност╕ виявлення ╕ супроводу ц╕лей, перекладу режим╕в багатоц╕льового супроводу з ╕нформац╕йного в бойового для вс╕х ракет , забезпечення бесср╕вного, високоточного супроводу надманеврених ц╕лей з надманеврених нос╕╖в б╕льш╕сть напрям╕в р╕шення ц╕╓╖ задач╕ носять комплексний характер ╕ вимагають сп╕льних зусиль буд╕вник╕в л╕так╕в, фах╕вц╕в з динам╕ки польоту, управл╕ння ╕ ╕нформац╕йних систем. Ц╕ напрями включають: розробку процедур ╕нформац╕йного забезпечення алгоритм╕в тра╓кторного управл╕ння, що знижують дискомфорт ек╕пажа при використанн╕ безпосереднього управл╕ння п╕дйомною ╕ б╕чною силами ╕ управл╕ння вектором тяги; видачу команд ц╕ле вказування для пуску ракет при будь-якому просторовому положенн╕ л╕така ╕ використання розумних маневр╕в, що дозволяють пол╕пшити показники БРЛС без зм╕ни ╖╖ техн╕чних характеристик.
Наявн╕сть реальних обмежень ф╕зичних можливостей льотчика робить наст╕йно необх╕дним розробку безп╕лотних бойових л╕так╕в, здатних вести як пов╕тряний б╕й, так ╕ знищувати наземн╕ об'╓кти. Сл╕д зазначити, що к╕нець к╕нцем використання безп╕лотних бойових л╕так╕в ма╓ ╕ явний економ╕чний аспект, направлений на здешевлення бойових д╕й. Позитивний досв╕д застосування безп╕лотного бойового л╕така США RQ-1А Предатор (Хижак) при знищенн╕ угрупувань тал╕б╕в в горах Афган╕стану показу╓, що це завдання вже переведене в практичну площину.
Необх╕дно, проте, п╕дкреслити, що використання безп╕лотних бойових л╕так╕в, особливо в пов╕тряному бою, зажада╓ розробки нових тактичних прийом╕в ╖х використання з ╕стотно вищим р╕внем ╕нформац╕йного забезпечення, в рамках якого ╕нвар╕антн╕ до метеоумов БРЛС гратимуть все зростаючу роль.
Необх╕дн╕сть посилення адаптац╕╖ багатофункц╕онального л╕така до умов застосування, що ускладнюються, ╕ ускладнення помехово-сигнально╖ обстановки зумовлюють необх╕дн╕сть розширення ╕нформац╕йних можливостей вс╕х тип╕в в╕зирних систем, включаючи БРЛС. Розширення ╕нформац╕йних можливостей ма╓ на уваз╕ зб╕льшення об'╓му ╕нформац╕╖, витягувано╖ з рад╕осигнал╕в, пол╕пшення показник╕в виявлення, дозволу ╕
точност╕ оц╕нювання фазових координат абсолютного ╕ в╕дносного руху ц╕лей я свого л╕така. Основн╕ напрями р╕шення задач╕ розширення ╕нформац╕йних можливостей БРЛС включають: використання складних, багаточастотних зондуючих сигнал╕в, що дають можлив╕сть одночасно пол╕пшити показники виявлення, дозволу по дальност╕, швидкост╕ , перешкодозахисн╕й, пол╕пшення точност╕ оц╕нювання ╕ т.д.; розробку б╕льш довершених алгоритм╕в обробки сигнал╕в, що забезпечують зб╕льшення об'╓му витягувано╖ ╕нформац╕╖, включаючи оц╕нювання високих пох╕дних дальност╕, швидкост╕ зближення ╕ кутових координат; повн╕ше використання ефект╕в вторинно╖ модуляц╕╖, що виника╓ у момент переотраження сигнал╕в, рад╕олокац╕╖, у тому числ╕ ╕ для розп╕знавання типу опром╕нювано╖ мети; зб╕льшення ╕нформативност╕ систем ╕ндикац╕╖; розширення складу зовн╕шн╕х джерел ╕нформац╕╖, у тому числ╕ ╕ систем дальнього виявлення рад╕олокац╕╖, супутникових нав╕гац╕йних систем, наземних рад╕омаяк╕в ╕ автоматизованих систем управл╕ння; п╕двищення ефективност╕ способ╕в ╕ засоб╕в помехозащити, включаючи активну помехозащиту; використання алгоритм╕в тра╓кторного управл╕ння спостереженням; застосування багатопозиц╕йних датчик╕в ╕нформац╕╖.
Серед вс╕х цих напрям╕в особливо╖ уваги заслуговують два останн╕х. В╕дносно новим, але багатооб╕цяючим напрямом розширення ╕нформац╕йних можливостей БРЛС ╓ використання алгоритм╕в тра╓кторного управл╕ння спостереженням. Суть цього напряму поляга╓ у використанн╕ таких тра╓ктор╕й польоту, як╕ разом з р╕шенням основних бойових задач, забезпечують найб╕льш сприятлив╕ умови для спостереження, рад╕олокац╕╖. Використання таких тра╓ктор╕й да╓ можлив╕сть пол╕пшити багато показник╕в БРЛС (що вир╕шу╓ здатн╕сть, точн╕сть, перешкодозахисну) без зм╕ни ╖х техн╕чних характеристик при вельми незначних зм╕нах в алгоритмах обробки сигнал╕в.
Необх╕дно в╕дзначити , що алгоритми тра╓кторного управл╕ння можуть бути використан╕ не т╕льки для пол╕пшення показник╕в сво╖х БРЛС , але ╕ для пог╕ршення показник╕в БРЛС (ОЭС) супротивника, у тому числ╕ ╕ головок самонаведення ракет, реал╕зовуючи високоефективн╕ тра╓ктор╕╖ ухилення. Сл╕д п╕дкреслити, що можлив╕сть розробки таких тра╓ктор╕й лежить в площин╕ практично╖ реал╕зац╕╖ не т╕льки за рахунок використання добре в╕дпрацьованого математичного апарату теор╕й оптимального управл╕ння, ф╕льтрац╕╖ ╕ ╕дентиф╕кац╕╖, але ╕ за рахунок використання високопродуктивних ВВС ╕ ╕снуючих орган╕в безпосереднього управл╕ння п╕дйомною ╕ б╕чною силами ╕ високоенергетичних двигун╕в з керованим вектором татки, як╕ забезпечують високоточний в╕дроб╕ток необх╕дних закон╕в управл╕ння. Проте для реал╕зац╕╖ таких алгоритм╕в тра╓кторного управл╕ння буде потр╕бно сп╕льн╕ зусилля не т╕льки розробник╕в БРЛС, але ╕ фах╕вц╕в у област╕ систем ╕ орган╕в управл╕ння.