Перехоплення ╕нтенсивно маневруючих ц╕лей супроводжу╓ться польотом ракет з великими кутами попередження при вельми значних кутових швидкостях тангажу ╕ рискання. Це обумовлю╓ появу досить великих помилок вим╕рювання кут╕в ╕ кутових швидкостей л╕н╕╖ в╕зування, що вносяться обт╕чником антени. У зв'язку з цим необх╕дно вживати спец╕альн╕ заходи по компенсац╕╖ помилок оц╕нювання кут╕в ╕ кутових швидкостей л╕н╕╖ в╕зування, обумовлених заломленням рад╕охвиль в обт╕чнику антени.
Для забезпечення ╕ндив╕дуально╖ поразки ц╕лей у склад╕ щ╕льно╖ групи потр╕бне подальше пол╕пшення розд╕льно╖ здатност╕ по дальност╕, швидкост╕
зближення ╕ кутовим координатам. Необх╕дно в╕дзначити, що пол╕пшення розд╕льно╖ здатност╕ по дальност╕ ╕ швидкост╕ за рахунок в╕дпов╕дного вибору СПЦ практично себе вичерпало. Вельми перспективним прийомом пол╕пшення дозволу за ( доплеровськой частот╕) швидк╕стю ╓ використання алгоритм╕в тра╓кторного управл╕ння спостереженням, при якому тра╓ктор╕я польоту до мети оптим╕зу╓ться по м╕н╕муму функц╕онала якост╕ , що врахову╓ не т╕льки помилки управл╕ння ╕ економ╕чн╕сть, але ╕ вимогу забезпечення якнайкращого дозволу. Сл╕д зазначити, що якнайкращих результат╕в в цьому напрям╕ сл╕д чекати при використанн╕ нап╕вактивних РГС. Поясню╓ться це додатковою модуляц╕╓ю СПЦ, що одержу╓ться при маневр╕ винищувача, що опром╕ню╓ мету.
У ╤ОС бомбардувальник╕в ╕ ракет "В-П" сл╕д чекати ╕нтенсивного вдосконалення режим╕в огляду земно╖ поверхн╕, що забезпечують високу детальну ╖╖ зображення, що да╓ можлив╕сть достов╕рно виявляти ╕ селект╕ровать малорозм╕рн╕, зокрема рухом╕ ц╕л╕, на основ╕ штучного синтезу апертури антени ╕ доплеровського загострення променя.
До основних напрям╕в вдосконалення систем командного рад╕оуправл╕ння можна в╕днести: розширення сфери застосування, забезпечення задано╖ ефективност╕ при д╕╖ по ц╕лях з пониженою пом╕тн╕стю рад╕олокац╕╖, зб╕льшення дальност╕ д╕╖, усунення залежност╕ в╕д метеоумов ╕ часу доби, п╕двищення перешкодозахисно╖, засекречування ╕нформац╕╖, оптим╕зац╕ю метод╕в я контур╕в наведення в ц╕лому, можлив╕сть перенац╕лювання пущених ракет.
Оч╕куване розширення сфери застосування СКРУ на ракети класу пов╕тря-пов╕тря обумовлено тим, що в╕дом╕ системи наведення з рад╕о-корекц╕╓ю з деяких причин не можуть забезпечити перехоплення пов╕тряних ц╕лей на в╕дстанях в сотн╕ к╕лометр╕в. Потреба в отриманн╕ таких дальностей виника╓ при поразц╕ особливо важливих пов╕тряних ц╕лей, наприклад л╕так╕в ДРЛО. У зв'язку з цим представля╓ться доц╕льним використання принцип╕в ╕ метод╕в командного наведення винищувач╕в для побудови систем рад╕о управл╕ння ракетами, що функц╕онують в под╕бних ситуац╕ях.
У зв'язку з широким розвитком техн╕ки Стелс достатньо гостро сто╖ть проблема виявлення ╕ оц╕нювання координат малопом╕тних пов╕тряних ц╕лей
з допомогою РЛС, що входять до складу СКРУ. Стосовно СКРУ винищувачами достатньо перспективним можна вважати використання РЛС р╕зних д╕апазон╕в вол╕ ╕ застосування багатопозиц╕йних систем рад╕олокац╕й. Останн╕ волод╕ють ╕ ╕ншими вельми ╕стотними досто╖нствами: можлив╕стю створення зони д╕╖ необх╕дно╖ конф╕гурац╕╖ з урахуванням оч╕кувано╖ обстановки рад╕олокац╕╖; високоточним вим╕рюванням просторового положення ЛА; можлив╕стю вим╕рювання вектора швидкост╕ ╕ прискорення мети доплеровськ╕м методом; здатн╕стю вим╕рювання трьох просторових координат ╕ вектора швидкост╕ джерел випром╕нювання; пол╕пшенням розд╕льно╖ ╕ пропускно╖ здатност╕; п╕двищенням перешкодозахисно╖ ╕ живучост╕.
Деяк╕ СКРУ ракетами першого вигляду мають дальн╕сть д╕╖, обмежену
дальн╕стю в╕зуально╖ видимост╕, що поясню╓ться наявн╕стю у склад╕ в╕зирних пристро╖в оптико-електронних засоб╕в. Ц╕ засоби, кр╕м того, погано працюють в умовах туману, дощу, сн╕гу, задимленост╕. Деяк╕ з них не функц╕онують вноч╕. Тому розширюватиметься область застосування в╕зирних пристро╖в, рад╕олокац╕╖, зокрема заснованих на використанн╕ РЛС з синтезованою апертурою.
В умовах ведення супротивником рад╕оелектронно╖ боротьби СКРУ повинн╕ забезпечувати високу перешкодозахисну. Найменшу перешкодозахисну з╕ вс╕х елемент╕в СКРУ мають в╕зирн╕ пристро╖, рад╕олокац╕╖, ╕ КРУ. Основними напрямами п╕двищення ╖х скритност╕ ╓ зменшення ╕нтенсивност╕, тривал╕сть випром╕нювання ╕ ширини д╕аграми спрямованост╕ антен, зм╕на по випадковому закону робочо╖ довжини хвил╕, використання широкосмугових (зокрема шумоподобних) сигнал╕в, застосування рад╕охвиль УКВ д╕апазону, що розповсюджуються лише в межах прямо╖ видимост╕. заход╕в по п╕двищенню перешкодозахисно╖ КРУ можна вказати на використання антен, що передають ╕ приймальних, з вузькими д╕аграмами спрямованост╕, передавач╕в п╕двищено╖ потужност╕ з найб╕льш перешкодост╕йкими класами сигнал╕в, зменшення смуги пропускання приймач╕в, застосування спец╕альних метод╕в обробки сигнал╕в ╕ перешкодост╕йкого кодування.
Як перешкодост╕йк╕ перспективн╕ коди БЧХ, Рида-Соломона, каскадн╕ коди. Разом з впровадженням згаданих, досить складних ход╕в, що виправляють пакети помилок, можна чекати застосування простих коректуючих код╕в, що виправляють в основному одиночн╕ помилки в по╓днанн╕ з перемежен╕╓м ╕нформац╕йно╖ посл╕довност╕ командних символ╕в. При реал╕зац╕╖ даного п╕дходу викону╓ться розноситься помилок пакету за р╕зними словами набору команд в результат╕ переупорядковування символ╕в за допомогою перемеж╕теля , що встановлю╓ться м╕ж кодуючим пристро╓м ╕ передавачем КРУ. На приймальн╕й сторон╕ деперемеж╕тель проводить зворотну операц╕ю ╕ в╕дпов╕дно до в╕домого йому правила в╕дновлю╓ початкову посл╕довн╕сть символ╕в кодових сл╕в.
Разом з перешкодост╕йким кодуванням знайдуть застосування широкосмугов╕ сигнали, як╕ можуть бути одержан╕ або за допомогою псевдовипадково╖ перебудови робочо╖ частоти, або за допомогою псевдо-шумових сигнал╕в ╕з зм╕нною структурою або шляхом ╖х по╓днання. У вс╕х випадках перешкодост╕йк╕сть до орган╕зованих перешкод п╕двищу╓ться завдяки застосуванню псевдовипадково╖ посл╕довност╕, в╕дпов╕дно до яко╖ дискретно по випадковому для супротивника закону м╕ня╓ться або робоча частота, або фаза псевдо-шумового сигналу.
Усп╕хи, досягнут╕ у област╕ адаптивних антенних грат, св╕дчать про перспективи ╖х широкого впровадження в приймальн╕ установки КРУ. Формування глибоких провал╕в в д╕аграмах спрямованост╕ приймальних антен в напрям╕ на джерела перешкод приводить до ╕стотного п╕двищення перешкодост╕йкост╕ рад╕оелектронних систем.