На рис. 1. Режим лучного керування винищувачем показаний суц╕льно╖ л╕н╕╖. Режими директорного й автоматичного керування показан╕
пунктирними л╕н╕ями.
ВОП- вим╕рювально-обчислювальне пристро╖в, розм╕щене на ПК; КРЛУ - командна рад╕о л╕н╕я керування. Передавальна частина КРЛУ перебува╓ на ПК, а приймальня на УК; БВОП - бортовий вим╕рювально-обчислювальний пристр╕й; САК - система автоматичного керування.
╤нформац╕йна п╕дсистема склада╓ться з 2-х частин. Перша частина (ВОП й передавальну частину КРЛУ) розм╕щена на ПК (наземна або
пов╕тряному), а друга частина на борт╕ л╕тального апарата (л╕така-винищувача) ╕ склада╓ться ╕з прийомно╖ частини КРЛУ й БВОП.
В╕дпов╕дно до розв'язуваних завдань ВОП ПК вим╕рю╓ параметри руху мети (ПРМ) ╕ параметри руху ПР й форму╓ необх╕дн╕ значення курсу (φТ), висоти (HТ) ╕ швидкост╕ (9ст) польоту л╕така. Кр╕м того, ВОП ПК вида╓ команди (сигнали) ц╕левказ╕вки БРЛС винищувача, що визначають положення ╖╖ зони огляду по кутових координатах ╕ зони пошуку по дальност╕, дальн╕сть до мети й швидк╕сть зближення винищувача з нею. Додатково на борт винищувача передаються разов╕ команди, по яких льотчик ор╕╓нту╓ться щодо мети, м╕ня╓ параметри руху винищувача й режими роботи встановленого на ньому встаткування.
Ус╕ команди й сигнали керування й ц╕левказ╕вки за допомогою КРЛУ передаються в БВОП винищувача. БВОП пор╕вню╓ необх╕дн╕ параметри руху УК (φТ ,НТ ) ╕з фактичними φФ, Нф (вим╕рюваними на л╕таку) ╕ форму╓ необх╕дн╕ параметри неузгодженост╕ для ручного управл╕ння л╕таком за курсом ╕ висотою. У в╕дпов╕дност╕ цими параметрами, як╕ ╕ндиф╕куються стр╕лочними приладами або на екран електронно-променевого ╕ндикатора , льотчика через кермов╕ машини САК керу╓ тра╓ктор╕╓ю руху л╕така.
По команд╕ 9ст ╕ ╕нформац╕╖ л╕такового датчика пов╕тряно╖ швидкост╕ 9с виробля╓ться на борт╕ винищувача параметр неузгодженост╕, що
служить для зм╕ни тяги двигуна.
Разов╕ команди ╕з КРЛУ йдуть безпосередньо на ╕ндикатори, а сигнали ц╕левказ╕вки БРЛС - у ╖╖ пристр╕й керування антеною й зоною пошуку по дальност╕.
У режим╕ директорного керування параметри неузгодженост╕ для канал╕в б╕чного й поздовжнього руху л╕така, що в╕дпов╕дають режиму ручного керування ИМ, надходять у САК, де вони разом ╕з сигналами, що характеризують кут крену уКР ╕ перевантаження Иу, перетворюються в сигнали δГ и δв. Ц╕ сигнали, як ╕ при самонаведенн╕, в╕дображають р╕зниця м╕ж необх╕дними й фактичними кутами крену л╕така й р╕зниця м╕ж необх╕дною й фактично╖ його нормальними перевантаженнями. ╤З САК сигнали δГ и δ У надходять на ╕ндикатор ╕нформац╕йно╖ п╕дсистеми. За ╕нформац╕╓ю ╕ндикатора льотчик через САК управля╓ л╕таком, зм╕нюючи потр╕бним образом його курс ╕ висоту польоту.
При автоматичному керуванн╕ л╕таком по сигналах δГ и δУ, сформованим у САК, забезпечу╓ться перем╕щення орган╕в управл╕ння л╕така, а ╕нформац╕╖ δГ и δв потр╕бно лише для того, щоб льотчик м╕г контролювати як╕сть функц╕онування системи автоматичного керування.
3 СИСТЕМА КОМАНДНОГО РАД╤ОУПРАВЛ╤ННЯ РАКЕТАМИ
3.1 Система командного рад╕оуправл╕ння першого виду
Структурна схема системи командного рад╕о управл╕ння ракетами першого виду показана на рис. 2. При цьому керування ракетою може в╕дбуватися в автоматичному режим╕ (суц╕льними л╕н╕ями показаний зв'язок функц╕ональних пристро╖в), а також у нап╕вавтоматичному й неавтоматичному режимах (пунктирними л╕н╕ями показаний зв'язок функц╕ональних пристро╖в).
Рис.2
ПФСТУ - пристр╕й формування сигнал╕в тра╓кторного управл╕ння;
ПФК - пристр╕й формування команд; КРЛУ - командна рад╕ол╕н╕я управл╕ння; ДК - датчик команд; СУР - системи управл╕ння ракетою.
ПФСТУ оц╕ню╓ параметри руху ракети й мети щодо пункту керування й виробля╓ параметри неузгодженост╕ для вс╕х команд керування. ╤нод╕ на ПК можуть формуватися задан╕ значення параметр╕в руху ракети, як╕ на борт╕ (наприклад, у СУР) р╕вняються з фактичними параметрами його руху й у результат╕ виходить в╕дпов╕дн╕ параметри неузгодженост╕.
ПФК зд╕йсню╓ необх╕дн╕ перетворення вих╕дних сигнал╕в ПФСТУ й тим самим виробля╓ потр╕бн╕ команди керування. Ц╕ команди за допомогою КРЛУ передаються в СУР ракети, що зм╕ню╓ тра╓ктор╕ю ╖╖ польоту впливаючи на кермов╕ виконавч╕ механ╕зми.
При автоматичному керуванн╕ ╕нформац╕йна п╕дсистема м╕стить додатковий ╕ндикатор (наприклад, телев╕з╕йний), що дозволя╓ операторов╕ визначати вза╓мне положення мети й ракети (КО). Оператор за допомогою датчика команд ╕ КРЛУ за допомогою СУР управля╓ положенням ракети в простор╕. КРЛУ й СУР у цьому випадку вир╕шують т╕ ж завдання, що й при автоматичному керуванн╕. За схемою неавтоматичного керування можуть бути реал╕зован╕ системи КРУ ДПЛА.
Нап╕вавтоматичне керування характеризу╓ться тим, що оператор використа╓ ╕ндикаторний пристр╕й ╕нформац╕йно╖ п╕дсистеми, управля╓ ц╕╓ю п╕дсистемою так, щоб забезпечувалася корекц╕я деяких параметр╕в ╕нформац╕йно╖ п╕дсистеми. Наприклад, параметри кутового супроводу мети. Датчик команд у цьому випадку в╕дсутн╕й.
3.2 СИСТЕМА КОМАНДНОГО РАД╤ОУПРАВЛ╤ННЯ ДРУГОГО
ВИДУ
Структурна схема системи КРУ другого виду показана на рис. 3. Под╕бна система завжди неавтоматична. Вона придатна для наведення ракет ╕ ДПЛА. Первинн╕ джерела ╕нформац╕╖ (наприклад, телев╕з╕йна камера), що входять до складу УФСТУ ф╕ксують в╕дносне накладення мети й ракети. Вих╕дн╕ сигнали цих джерел за допомогою системи передач╕ даних (СПД) транслю╓ться на ПК.
На ПК зд╕йсню╓ться ╕ндикац╕я отриманих сигнал╕в в╕д СПД, ╕ оператор визнача╓ параметри неузгодженост╕. Уводить ╖х у датчик команд, що виробля╓ необх╕дн╕ команди керування й за допомогою КРЛУ переда╓ ╖х у СУР, що зм╕ню╓ тра╓ктор╕ю руху ракети.
Рис.3
4. ПРИНЦИП ПОБУДОВИ НАЗЕМНИХ КОМПЛЕКС╤В
Для р╕шення завдання командного рад╕оуправл╕ння, необх╕дно:
- наявн╕сть наземного або встановленого на спец╕альному л╕таку комплекс, основою якого ╓ вим╕рювально-обчислювальн╕ пристро╖ (ВОП);