- наявн╕сть бортового вим╕рювально-обчислювальн╕ пристрою.
Наземне ВОП виробля╓ (форму╓) сигнали необх╕дних значень курсу (фт), висоти (Нт) ╕ швидкост╕ (9ст) винищувача.
Бортове ВОП пор╕вню╓ фактичн╕ значення параметр╕в руху винищувача φи,НИ,9си с необх╕дними й виробля╓ сигнали
неузгодженост╕.
Структурна схема наземного командного пункту (у частин╕ побудови ВОП) наведена на рис.4.
Рис. 4
ПЗД - пристр╕й зн╕мання даних; СПД - система передач╕ даних; ПК - перетворювач координат.
Первинн╕ джерела ╕нформац╕╖ наземн╕ РЛС (╖хн╓ розм╕щення повинно утворювати суц╕льне рад╕олокац╕йне поле). Координати ц╕лей винищувач╕в, характеристики ц╕лей (тип, к╕льк╕сть ╕ т.д.) визначаються оператором РЛС у результат╕ спостереженням за екранами ╕ндикатор╕в.
Зн╕мання даних з екран╕в звичайно автоматизу╓ (функц╕онально оператори включаються в ПЗД). В ПЗД в╕дбува╓ться формування координат ц╕лей ╕ КО в прямокутних системах координат з початком в окулярах розташування антен РЛС. У прямокутних системах координат проща╓ться завдання визначення курсу й швидкост╕ руху об'╓кта, Оск╕льки пункт керування й наземн╕ РЛС розм╕щаються в р╕зних м╕сцях, э сигнали з ПЗД надходять на СПД. Передавач╕ СПД розм╕щен╕ на наземних РЛС, а при СПД на ПК.
На ПК для в╕дображення пов╕тряно╖ обстановки на ╕ндикатор╕ бойово╖ обстановки попередньо виробля╓ться перерахування координат ц╕лей ╕ винищувач╕в ( що надходять в╕д наземних РЛС) у ╓дину прямокутну систему з початком на ПК за допомогою перетворювача координат.
Командир по ╤БО вибира╓ ц╕л╕ для знищення й засобу знищення (винищувач╕). Направля╓ координати о них на ╕ндикатор наведення. Оф╕цер наведенн╕ дан╕ про обран╕ ц╕л╕ переда╓ на наземну ВМ, що форму╓ значення сигнал╕в φт, Нт, 9СТ. За допомогою ПРД КРЛУ переда╓ться на борт винищувача. На борт╕ винищувача розм╕щений ПРМ КРЛУ, що прийма╓ сигнал про φт, Нт, 9ст ╕ направля╓
╖х у бортовий обчислювач.
Структурна схема бортового вим╕рювально-обчислювального пристрою наведена на рис. 5.
Рис.5
φИ,Ни,9СИ - обм╕рюван╕ на л╕таку, фактичн╕ значення курсу (в╕д
датчика курсу), висоти (в╕д датчика висоти), швидкост╕ (в╕д датчика пов╕тряно╖ швидкост╕).
Бортовий обчислювач виробля╓ сигнали неузгодженост╕
∆φи,∆Ни,∆9си:
∆φи= φТ - φи; ∆Ни =НТ -Ни; ∆9СИ =9ст-9СИ.
При ручному, керуванн╕ сигнали неузгодженост╕ надходять на ╕ндикатор, при директорном або автоматичному керуванн╕ в САК.
Варто мати на уваз╕, що для вим╕ру фактичних параметр╕в руху л╕така, зд╕йсню╓ться дек╕лькома методиками (приладами ) по яких зд╕йсню╓ться оптим╕зац╕я ╕нформац╕╖ про даний параметр руху КО. Наприклад, курсова система м╕стить к╕лька датчик╕в курсу (г╕роскоп╕чний ╕ магн╕тний). ╥хн╕ дан╕ про курс л╕така за допомогою обчислювача оптим╕зуються.
ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА
Розглянут╕ системи командного рад╕о керування винищувачами й ракетами першого й ╕ншого вид╕в припускають четверту координац╕ю д╕й керованого об'╓кта по командах з наземного або пов╕тряного ПК. Зазначен╕ команди й сигнали про параметри руху КО й ц╕л╕ передаються за допомогою КРЛУ. В╕д ефективност╕ функц╕онування яко╖ залежить в╕рог╕дн╕сть передано╖ ╕нформац╕╖ на борт ЛА. У зв"язку ╕з цим передбача╓ться необх╕дним, як указувалось ран╕ше, почати необх╕дн╕ м╕ри до п╕двищення завадост╕йкост╕ каналу зв"язку.
Лекц╕я з навчально╖ дисципл╕ни
"Ав╕ац╕йн╕ засоби зв'язку та рад╕оелектронн╕ системи управл╕ння"
Тема 4.1.6. "Принципи побудови рад╕оелектронних систем управл╕ння"
Заняття 4. "Системи самонаведення"
Навчальний пот╕к - студенти
Час: 90 хвилин
М╕сце ______________
Навчальна та виховна мета: вивчити класиф╕кац╕ю та принцип побудови систем самонаведення л╕так╕в та ракет.
Навчальн╕ питання ╕ розпод╕л часу:
Вступ -10хв
1.Класиф╕кац╕я систем самонаведення -30хв
2. Системи самонаведення л╕так╕в -25хв
3. Системи самонаведення ракет -20хв
Висновки та в╕дпов╕д╕ на питання -5хв
Навчально-матер╕альне забезпечення
1. Слайди
Навчальна л╕тература:
1. М.В. Максимов , И.Г.Горгонов, В.С. Чернов, Авиационные системы управления .
- М.: ВВИА им. Н.Е.Жуковского, 1984, с.47 - 57
Харк╕в 20__
Вступ
Системи самонаведення в ав╕ац╕╖ застосовуються для близького наведення п╕лотованих л╕так╕в ╕ керування ракетами. Характерним для систем самонаведення ╓ висока точн╕сть нав╕ть при д╕╖ по швидк╕сних ц╕лям, що й маневрують. Однак дальн╕сть д╕╖ таких систем не завжди виявля╓ться достатньо╖ при р╕шенн╕ практичних завдань, особливо для ракет класу "пов╕тря
- поверхня". Як самост╕йний вид системи самонаведення найб╕льш придатн╕ для керування п╕лотованими л╕таками, а також ракетами клас╕в " пов╕тря-пов╕тря" ╕ "пов╕тря - поверхня" мало╖ й середньо╖ дальностей д╕╖.
Часто бува╓ доц╕льно застосовувати самонаведення на к╕нцевому етап╕ польоту ракети при комб╕нован╕м керуванн╕ нею. У так╕й ситуац╕╖ на д╕лянц╕, що переду╓ самонаведенню , керування ракетою зд╕йсню╓ться за допомогою апаратури, що забезпечу╓ невисоку точн╕сть, але значну дальн╕сть д╕╖ (наприклад, по сигналах инерциального вим╕рника). Як уже говорилося ран╕ше, комб╕нован╕ системи керування з апаратурою самонаведення керованого об'╓кта на останн╕й д╕лянц╕ його польоту створюються й для ракет клас╕в " пов╕тря-пов╕тря" ╕ " пов╕тря-поверхня".
1. Класиф╕кац╕я систем самонаведення
Системи самонаведення ставляться до класу неавтономних систем рад╕оуправл╕ння. Система самонаведення характеризу╓ться тим, що для наведення керованого об'╓кта на мету використовуються вступники в╕д не╖ сигнали . Найб╕льше широко в╕дом╕ сигнали оптичного д╕апазону й, зокрема, теплов╕ промен╕, а також рад╕олокац╕йн╕ сигнали. Системи самонаведення, що функц╕онують за рахунок рад╕олокац╕йних сигнал╕в, називаються рад╕олокац╕йними. При самонаведенн╕ п╕лотованого л╕така й ракети ц╕ рад╕олокац╕йн╕ сигнали звичайно утворюються й обробляються рад╕олокац╕йною станц╕╓ю й рад╕олокац╕йною головкою самонаведення (РГС) в╕дпов╕дно, що входять до складу ╕нформац╕йних п╕дсистем.