Координатори систем самонаведення працюють в умовах р╕зкого наростання вх╕дного сигналу, що в╕дбува╓ться через швидке зменшення дальност╕ до мети. Динам╕чний д╕апазон зм╕ни вх╕дних сигнал╕в може досягати 100дб. Для нормально╖ роботи вих╕дних елемент╕в координатор╕в необх╕дно забезпечувати зменшення динам╕чного д╕апазону до 4-10дб. А якщо н╕, то можлив╕ викривлення корисно╖ ╕нформац╕╖ й втрата чутливост╕ координатора. Необх╕дне зменшення динам╕чного д╕апазону зд╕йсню╓ться системою автоматичного регулювання посилення (АРУ).
Що модулюють функц╕ями при модуляц╕╖ сигнал╕в мети ╓ функц╕ями ∆к1(t), ∆к2(t) або ∆к(t), φк(t). При формуванн╕ сигнал╕в неузгодженост╕ звичайно проводяться демодуляц╕я(детектирование) ╕ ф╕льтрац╕я, у результат╕ яких вид╕ляються сигнали uκ1, uκ2 або uκ.
2.Структурн╕ схеми систем самонаведення п╕лотованих л╕так╕в
Структурн╕ схеми систем самонаведення п╕лотованих л╕так╕в при ручному, директорном ╕ автоматичн╕м керуванн╕ ними випливають ╕з узагальнено╖ структурно╖ схеми систем рад╕оуправл╕ння л╕таками й показан╕ на рис. 2.1.
Команди(сигнали) ЦВ Сигнали контролю та Сигнали
та п╕дготовки до зворотного зв`язку з
апаратури ракет апаратури ракет директорного
управл╕ння П 2 Р
А,Д
Параметри А
в╕дносного руху δг, δв
л╕така та ц╕л╕ БРЛС,ТП,АСП П 1
, Льотч╕к САУ Л╕так
ВПВР,БЦОМ Р,Д
Сигнали ручного управл╕ння
до двигуна
Параметри руху л╕така
Рис. 2.1
Специф╕кою для системи самонаведення ╓ ╖╖ ╕нформац╕йна п╕дсистема. Вона м╕стить пристро╖, як╕ ухвалюють ╕ обробляють в╕дбиван╕ або випром╕нюван╕ ц╕л"ю сигнали. До складу таких пристро╖в, призначених вим╕рювати параметри в╕дносного руху ц╕л╕ й л╕така , входять бортова РЛС (БРЛС), теплопеленгатор (ТП), ав╕ац╕йний стр╕лецький приц╕л (АСП), оптичний
приц╕л бомбометання. На самонав╕дному л╕таку може встановлюватися одне ╕з цих пристро╖в або, що б╕льш доц╕льно, та або ╕нша ╖хня сукупн╕сть. Кожне ╕з пристро╖в сукупност╕, яка на рис.2.1 м╕стить БРЛС, ТП ╕ АСП, може функц╕онувати незалежно друг в╕д друга або вс╕ вони разом утворюють комплексний вим╕рник.
У найпрост╕ших системах самонаведення сигнали траекторного керування для канал╕в б╕чного й поздовжнього рух╕в л╕така виходять лише за допомогою вим╕рник╕в параметр╕в його руху щодо ц╕л╕. Так, при необх╕дност╕ сполучати в процес╕ самонаведення поздовжню в╕сь л╕така з л╕н╕╓ю в╕зування ц╕л╕ досить використовувати вих╕дн╕ сигнали двох кутом╕рних пристро╖в БРЛС.
У б╕льш сучасних системах самонаведення сигнали траекторного керування при ручн╕м керуванн╕ л╕таком формуються бортовою обчислювальною машиною (БОМ), на яку надходять сигнали з вим╕рник╕в параметр╕в руху ц╕л╕ щодо л╕така, вим╕рник╕в параметр╕в власного руху л╕така (ВПВР) ╕ з наземного або пов╕тряного пункту наведення.
╤нформац╕йна п╕дсистема будь-яко╖ системи самонаведення л╕така включа╓ до свого складу також пристр╕й ╕ндикац╕╖ сигнал╕в траекторного керування, кут╕в пеленга ц╕л╕, дальност╕ до не╖, положення л╕така в простор╕ й ряду ╕нших
даних, необх╕дних для ор╕╓нтування льотчика, застосування ╖м збро╖. Вим╕рники параметр╕в власного руху л╕така, ╕менованого нер╕дко
датчиками л╕таково╖ ╕нформац╕╖, використовуються, кр╕м того, для пол╕пшення якост╕ функц╕онування БРЛС. Так, наприклад, за допомогою г╕роскоп╕чних датчик╕в забезпечу╓ться стаб╕л╕зац╕я ╖╖ антени в простор╕.
У режимах директорного й автоматичного керування вих╕дн╕ сигнали БВМ, що в╕дображають параметри траекторного керування для режиму ручного керування, подаються, як про це вуж╕ говорилося, у САУ.
Щоб полегшити умови роботи, зробити настроювання й перев╕рити як╕сть функц╕онування апаратури ракет, на не╖ з ╕нформац╕йно╖ п╕дсистеми подаються команди (сигнали) ц╕левказ╕вки й п╕дготовки. Контроль виконання цих команд зд╕йсню╓ться завдяки ланцюгам зворотного зв'язку м╕ж апаратурою ракети й ╕нформац╕йною п╕дсистемою л╕така.
3. Структурна схема систем самонаведення ракет
Системи самонаведення ракет ╓ автоматичними. Структурна схема таких систем ма╓ вигляд, представлений на рис. 3.1. Параметри в╕дносного руху ракети й ц╕л╕ ╓ тими вх╕дними впливами, як╕ вим╕ряються рад╕олокац╕йними або оптико -електронними пристроями, ╕менованими головками самонаведення (ГСН). При цьому залежно в╕д д╕апазону використовуваних електромагн╕тних хвиль ╕ принцип╕в побудови розр╕зняють рад╕олокац╕йн╕ , телев╕з╕йн╕, теплов╕ й лазерн╕ ГСН, позначуван╕ скорочено РГС, ТВГС, ТТС ╕ ЛГС в╕дпов╕дно. За допомогою ГСН зд╕йсню╓ться також селекц╕я ц╕л╕ на тл╕ в╕дбитт╕в, що заважають, ╕ випром╕нювань.
Вих╕дн╕ сигнали ГСН подаються в систему керування ракети (СУР), що м╕стить вим╕рники параметр╕в власного руху пакети, використовуваних для
формування сигнал╕в траекторного керування, забезпечення стаб╕л╕зац╕╖ ракети й пол╕пшення ╖╖ ст╕йкост╕ й керованост╕.
Зв 'язок ракети ╕з ГСН говорить про можлив╕сть впливу кутових коливань ракети на як╕сть роботи ГСН ╕ введення в не╖ сигнал╕в, що характеризують кутов╕ й поступальн╕ перем╕щення ракети. Вим╕рюючи ц╕ сигнали в ГСН можна полегшити умови роботи ╖╖ вим╕рник╕в, що стежать.
Сигнали Команди (сигнали) Сигнали
контролю та контролю та
зворотнього ц╕левказ╕вки та зворотнього
п╕дготовки
Параметри зв´язку зв´язку
в╕дносного
руху ГСН СУР Ракета
ракети ╕ ц╕л╕
Параметри руху ракети
Рис. 3.1.
Команди (сигнали) ц╕левказ╕вки й п╕дготовки, а також сигнали контролю й зворотному зв'язка мають той же зм╕ст, що й однойменн╕ сигнали на рис. 2.1.
Лекц╕я
з навчально╖ дисципл╕ни
"Ав╕ац╕йн╕ засоби зв'язку та рад╕оелектронн╕ системи управл╕ння"
Тема 4.1.6. Принципи побудови ав╕ац╕йних систем рад╕оуправл╕ння (АРСУ). Заняття 1: Теоретичн╕ основи побудови ав╕ац╕йних систем рад╕оуправл╕ння (АРСУ).
Навчальний пот╕к - студенти Час: 90 хвилин.
М╕сце Навчальна та виховна мета. Вивчити основу побудови ав╕ац╕йних систем