рад╕оуправл╕ння л╕так╕в та ракет.
Вступ 5 хв.
1.Теоретичн╕ основи побудови рад╕оелектронних систем управл╕ння. 35 хв.
2.Зм╕ст задач╕ управл╕ння. 25 хв.
3.Класиф╕кац╕я рад╕оелектронних систем управл╕ння. 20 хв.
Висновки та в╕дпов╕д╕ на питання 5 хв.
Навчально - матер╕альне забезпечення:
1.Слайди.
Навчальна л╕тература:
1.Максимов М.В. и др. Авиационные системы радиоуправления. - М.: ВВИА им. Н.С.Жуковского, 1984, с. 3-11, 40-44.
Харк╕в 20__
Вступ
Рад╕оуправл╕ння - управл╕ння р╕зними апаратами за допомогою рад╕о засоб╕в. В подробиц╕, маеться на уваз╕ управл╕ння ЛА за допомогою р╕зних рад╕озасоб╕в, причому управл╕ння без допомоги льотчика.
Ав╕ац╕йне рад╕оуправл╕ння вивчае управл╕ння ракетами (л╕таками). Перш╕ спроби розвитку ракетно╖ техн╕ки з використанням управл╕ння по рад╕о були зд╕йснен╕ у 1925 роц╕.
Управл╕ння складаеться з:
1) Управл╕ння пуском (для спец╕ал╕ст╕в по рад╕о особливого╕нтересу не представляе);
2) Управл╕ння рухом (може бути по жорстким та гнучким тра╓ктор╕ям); - автономн╕; - неавтономн╕; - комб╕нован╕;
3) Управл╕ння вибухом (зд╕йсню╓ться в основному неконтактним рад╕оп╕дривачами).
Вс╕ ЛА можуть бути п╕дрозд╕лен╕ на наступн╕ групи:
- ав╕ац╕йн╕ снаряди ("земля - пов╕тря", АР "пов╕тря - поверхня", "пов╕тря - пов╕тря", "бал╕стичн╕ ракети "земля - земля"
- керован╕ м╕шен╕;
- л╕таки та косм╕чн╕ апарати;
- супутники земл╕;
- керован╕ ЛА для допом╕жних ц╕лей (косм╕чн╕ лаборатор╕╖ та ╕нше).
ЗУРС (протил╕таков╕ та анти - ракети).
Протил╕таков╕ ракети мають невеликий рад╕ус д╕╖. Анти - ракети стартують звичайно з вертикального положення ╕ мають б╕льш просте пускове обладнання, яке забезпечу╓ ст╕йк╕сть на початков╕й д╕лянц╕.
Керован╕ снаряди. УР "Пов╕тря - пов╕тря" призначен╕ для пов╕тряного
бою.
П╕дв╕шуються на л╕таки (вага б╕ля 100кг, довжина до 4м, д╕аметр 15 - 20 см, дальн╕сть д╕╖ ~ 20 км, д╕апазон висот - до 50 км, швидк╕сть до 1 км/с).
1
Ракети "пов╕тря - поверхня" п╕дв╕шуються на л╕таки - бомбардувальники (вага до 5т швидк╕сть пор╕вняння з╕ швидк╕стю винищувача, дальн╕сть д╕╖ до 1000 км ).
1. Основи побудови ав╕ац╕йних систем рад╕оуправл╕ння (АСРУ) л╕так╕в та ракет.
Ав╕ац╕йна система рад╕оуправл╕ння (АСРУ) - це сукупн╕сть функц╕онально зв'язаних п╕дсистем, що забезпечують ц╕леспрямовану зм╕ну тра╓ктор╕╖ л╕тального апарата (ЛА) - л╕така або ракети за допомогою рад╕о засоб╕в.
Складов╕ частини АСРУ (рис. 1):
- л╕тальний апарат як об'╓кт керування (ОК);
- ╕нформац╕йна п╕дсистема;
- керуюча п╕дсистема.
а) ╕нформац╕йна п╕дсистема (ИП) - форму╓ сигнали, як╕ характеризують в╕дхилення ЛА в╕д необх╕дно╖ тра╓ктор╕╖ його руху.
Л╕такова апаратура ИП входить до складу бортового рад╕о екранного комплексу (БРЕК). У склад╕ БРЕК ╓ обчислювальна система.
б) Керуюча п╕дсистема (КП) - забезпечу╓ безпосередн╕й вплив на рули ОК. Основу КП становить система автоматичного керування (САК) для л╕така й система керування ракетою (СКР), в╕дпов╕дно.
2
Сукупн╕сть ИП, КП ╕ ОК утворять багатом╕рну динам╕чну систему, характерною рисою яко╖ ╓ наявн╕сть ланцюг╕в зворотних зв'язк╕в. Це дозволя╓ зд╕йснювати корекц╕ю тра╓ктор╕╖ ЛА, а так само одержувати необх╕дн╕ динам╕чн╕ властивост╕ системи керування в ц╕лому.
2. Зм╕ст задач╕ управл╕ння.
2.1. Завдання керування винищувачем.
Бойовий пол╕т винищувача д╕литься на етапи:
- зл╕т;
- етап ближнього наведення;
- етап далекого наведення;
- етап наведення ракет;
- етап виходу з атаки;
- етап повернення на аеродром ╕ посадка. а) Етап далекого наведення.
- керування л╕таком за курсом, висотою та швидк╕стю;
- керування моментом включення БРЛС ╕ накладенням ╖╖ зони огляду по дальност╕ й кутових координатах для пошуку ц╕л╕;
- пошук , виявлення й уп╕знавання ц╕л╕;
- формування на наземному (пов╕тряному) пункт╕ наведення (ПН) команд ц╕левказ╕вки й передач╕ ╖х льотчиков╕ як╕ забезпечують його ор╕╓нтування щодо ц╕л╕. Даний етап характерний при наведенн╕ винищувача за допомогою командних рад╕ол╕н╕й.
б) Етап ближнього наведення (самонаведення):
- коректування тра╓ктор╕╖ винищувача за курсом ╕ тантажу (у горизонтальн╕й ╕ вертикальн╕й площинах);
- п╕дготовка ракети (ракет) до пуску.
Даний етап реал╕зу╓ться за допомогою БРЛС, теплопеленгатора, або оптичного приц╕лу тобто керування винищувачем на даному етап╕
3
в╕дбува╓ться по сигналах, що надходить в╕д вража╓ мо╖ ц╕л╕, що, примаються бортовими вим╕рниками.
в) Завдання наведення ракет:
- корекц╕я тра╓ктор╕╖ руху ракети й п╕дготовки ╖╖ взрывателя. Зд╕йсню╓ться або за допомогою апаратури ракети, або за допомогою апаратури ракети й л╕така.
г) Завдання виходу з атаки:
- керування рухом л╕така в горизонтальн╕й ╕ вертикальн╕й площинах з метою безпечного виходу з атаки.
д) Завдання повернення на аеродром:
- забезпечення польоту л╕така на заздалег╕дь установлен╕й тра╓ктор╕╖.
е) Завдання посадки:
- утримання л╕така на заданому курс╕ й глиссаде.
2.2. Завдання систем рад╕оуправл╕ння л╕таками - бомбардувальниками ╕ ╖хн╕ми ракетами.
Загалом для важких л╕так╕в вид╕ляються т╕ ж етапи польоту, що й для винищувач╕в, але першим властив╕ деяк╕ особливост╕.
Уводиться етап польоту в район ц╕л╕ по задан╕й тра╓ктор╕╖ зам╕сть етапу далекого наведення (для винищувач╕в). Етап самонаведення може бути в╕дсутн╕м.
При польот╕ в район ц╕л╕ система рад╕оуправл╕ння вир╕шу╓ завдання: