зн╕маються напруги для перев╕рки телефон╕в ╕ для перев╕рки модуляц╕╖ передавача.
Схема контролю ларингофон╕в ╕ м╕крофон╕в. Вим╕р розмовно╖ напруги зд╕йсню╓ться диодным вольтметром. У положенн╕ перемикача "ВИМ╤Р"
---Ер при вимов╕ голосного звуку "А" в╕дл╕чу╓ться, що розвива╓ться ларингофонами й м╕крофонами розмовна напруга р╕вна 2В.
Вим╕рник вих╕дно╖ напруги приймач╕в. Для вим╕ру вих╕дно╖ напруги приймач╕в служить вольтметр зм╕нного струму до гн╕зд якого п╕дключа╓ться вих╕д приймача.
Комутац╕я ланцюг╕в вим╕ру в блоц╕ ИТОМ . Зд╕йсню╓ться перемикачем В1 "ВИМ╤Р".Перемикач ма╓ в╕с╕м положень:
а) "АРР" − при, якому прилад перебува╓ в неробочому стан╕. б) "БС" − для контролю напруги живлення блоку ИТОМ;
в) "╤ ант." − при, якому вим╕ря╓ться величина антенного струму; г) "М уст." - при, якому установлю╓ться р╕вень несучо╖ при вим╕р╕
коефициента глибини модуляц╕╖ передавача; д) "М изм." - при, якому в╕дл╕чу╓ться величина коеф╕ц╕╓нта глибини
модуляц╕╖ передавача; е) "Ер" - для контролю величини розмовно╖ напруги, що розвива╓ться
ларингофонами й м╕крофонами.
У положеннях " 50" ╕ " 150" контролю╓ться вих╕дна напруга приймача, що перев╕ря╓ться. Гн╕зда "ЛГФ" служать для п╕дключення ларингофон╕в, що перев╕ряються, ╕ м╕крофон╕в.
Гн╕зда "ТЛФ" служать для п╕дключення випробуваних телефон╕в. Гн╕зда "МОД.ПРД" служать для подач╕ на передавач напруги, що
модулю╓.
Гн╕зда " V" служать для п╕дключення вих╕дно╖ напруги приймач╕в. БЛОК СГ. В╕н призначений для вим╕рювання чутливост╕ приймач╕в
УКВ ╕ ДЦВ д╕апозону. В╕д генератора сигнал╕в можуть бути отриман╕ вих╕дн╕ напруги високо╖ частоти в межах в╕д 0,5 до 500 мкв ╕з погр╕шн╕стю+60%. Генератор сигнал╕в постачений внутр╕шн╕м модулятором ╕ може працювати у
двох режимах: у режим╕ немодульованих коливань ╕ в режим╕ з ампл╕тудною модуляц╕╓ю. Глибина модуляц╕╖ при частот╕, що модулю╓, 1000+ Гц можлива в межах (30+5)% ╕ (60+15) %.
БЛОК ИП. ╤ндикатор поля служить для ╕ндикац╕╖ величини напруженост╕ електромагн╕тного поля, випром╕нюваного антеной передавача, що перев╕ря╓ться, у д╕апазон╕ частот 100---400 мГц. В╕дл╕к частоти ╕ндикатором поля зд╕йсню╓ться по шкал╕-л╕мбу з точн╕стю +5%. Блок ИП явля╓ собою резонансний контур, частота якого м╕ня╓ться за допомогою конденсатора зм╕нно╖ ╓мност╕. Конденсатор забезпечу╓ плавне настроювання контуру на будь-яку частоту робочого д╕апазону.
Зак╕нчення
Забезпечення без пошукового та безп╕дстроюваного в╕дкритого та закритого рад╕озв"язку засобами УКВ рад╕озв"язку потребу╓ в╕д ╕нженерно-техн╕чного персоналу ав╕ац╕йних частин глибоких знань та твердих практичних навичок за ╖х обслуговувань. В╕д вм╕ння сво╓часно знаходити та усувати виникненн╕ несправност╕ в рад╕останц╕ях залежить забезпечення ст╕йкого зв"язку ЛА з наземними пунктами ╕ як сл╕дство виконань бойових завдань. Вказан╕ навички по оц╕нц╕ працездатност╕, налагодженню та експлуатац╕╖ рад╕о засоб╕в досягнеться в ход╕ р╕зних вид╕в занять - в тому числ╕ ╕ на даному.
Набут╕ знання та навички роботи на засобах УКВ рад╕озв"язку дозволить в майбутньому самост╕йно вивчити аналог╕чн╕ засоби зв"язку та грамотно ╖х експлуатувати.
Лекц╕я
з навчально╖ дисципл╕ни
"Ав╕ац╕йн╕ засоби зв'язку та рад╕оелектронн╕ системи управл╕ння"
Тема 4.1.1.: Аналогов╕ та цифров╕ сигнали.
Заняття 2. Характеристика та методи формування аналогових ╕ цифрових сигнал╕в з р╕зними видами модуляц╕╖.
Навчальний пот╕к - студенти. Час: 90 хвилин.
М╕сце -аудитор╕я.
Навчальна та виховна мета: Вивчити основн╕ характеристики, методи формування та завадост╕йк╕сть сигнал╕в з р╕зними видами модуляц╕╖.
Вступ. 5-хв.
1. Характеристика та методи формування аналогових сигнал╕в з р╕зними
видами модуляц╕╖: АМ, ЧМ, ОМ. 35-хв
2. Характеристика та методи формування цифрових сигнал╕в з р╕зними
видами ман╕пуляц╕╖: АМн, ЧМн, ФМн. 30-хв.
3. Завадост╕йк╕сть систем рад╕озв"язку з р╕зними
видами модуляц╕╖. 15-хв.
Висновки та в╕дпов╕д╕ на питання. 5-хв.
Навчально-матер╕альне забезпечення:
1. Слайди. Навчальна л╕тература:
1. Тихонов В.╤. Ав╕ац╕йн╕ рад╕о зв"язн╕ прилади. - М.: ВВ╤Н ╕м. Н.Е.
Жуковського, 1986, с. 56-66.,99-104.
2. Бондаренко ╤.М. Системи рад╕озв"язку. Кн. 1. Навчальний пос╕бник. -
Х.: Х╤ ВПС, 2002, с. 18-55.
Харк╕в 20__
Вступ
При побудов╕ систем рад╕озв"язку в залежност╕ в╕д використову╓мого д╕апазону частот на перший план виходить метод керування коливаннями (модуляц╕╖).
В╕д вибраного метода керування коливаннями залежить завадост╕йк╕сть рад╕ол╕н╕й, необх╕дна ширина смуги частот ╕ як сл╕дство правильн╕сть передаваймо╖ ╕нформац╕╖. В зв"язку з цим, важливо розглянути види модуляц╕╖ ╕ ман╕пуляц╕╖, способи ╖х реал╕зац╕╖ у сьогодн╕шн╕х засобах зв"язку, а також провести пор╕вняльну оц╕нку з завадост╕йкост╕ ╕ ╕ншим характеристикам. Це тим б╕льш важлив╕ше, що виб╕р метода керування коливаннями у значн╕й м╕р╕ вл╕я╓ на ТТХ системи рад╕озв"язку ╕ в сл╕дств╕ чого на ефективн╕сть ╖х бойового застосування.
1. Характеристика та методи формування аналогових сигнал╕в з р╕зними видами модуляц╕╖
1.1. Методи формування аналогових сигнал╕в с АМ.
При ампл╕тудн╕й модуляц╕╖ по закону модуляц╕йно╖ функц╕╖ λ(t ) зм╕ню╓ться ампл╕туда високочастотного сигналу.
Анал╕тична запис АМ сигнал ма╓ вигляд:
ξ AM (t ) = A[1 + mλ(t)]cosω0 t , (1)
де: λ(t ) - модуляц╕йний сигнал (╕нформац╕я);
А, ω0 - ампл╕туда ╕ несуча частота ВЧ сигналу.
m = [ξ AM (t ) max − ξ AM (t )min ]/[ξ AM (t)max + ξ AM (t)min ] - коеф╕ц╕╓нт ампл╕тудно╖ модуляц╕╖.
На рис. 1а , б ми можемо побачити вид моделюючо╖ функц╕╖ ╕ ╖╖ спектр (енергетичний).
а)
б) Рисунок 1
На рис. 2а,б показаний вид АМ сигналу ╕ його спектр.