При цьому частотний здвиг пром╕ж f1 ╕ f2 склада╓ в╕дпов╕дно: 125;250;500
╕ 1000 Гц.
Прост╕ший спос╕б формування ЧМн заключа╓ться у комутац╕╖ телеграфним ключем окремих генератор╕в (рис. 15).
Рис. 15
Однак при такому способ╕ формування ма╓ м╕сце розрив фаз ВЧ коливань, що веде до розширення спектру.
Звичайно у ПРД з д╕апазонно-кварцивою стаб╕л╕зац╕╓ю частоти використову╓ться схема частотно╖ ман╕пуляц╕╖, показано╖ на сисунц╕ 16.
Рис. 16 Перевагою тако╖ схеми явля╓ться в╕дсутн╕сть розриву фази, а також
д╕апазонн╕сть (за рахунок зм╕ни частоти Г2). За рахунок того, що опорний генератор Г1 "Кварцова", то його в╕дносна нестаб╕льн╕сть порядку 10−6 . У в╕дпов╕дност╕ з моделюючим сигналом Θ(t) з допомогою реактивного елементу зм╕нюються частоти у Г2. За для припинення виникаючо╖ паразитно╖ ампл╕тудно╖ модуляц╕╖ у схем╕ можливе використання ампл╕тудного обмеження. Анал╕тичний вираз для ЧМн ма╓ вигляд:
ξЧМн (t) = Θξ1 (t)+ (1 − Θ)ξ2 (t), (10)
де ξ1 (t ) = Acos(ω1t + ϕ1 ); ξ2 (t ) = Acos(ω2t + ϕ2 ). Θ = 1.0.. P0 = A2 4 . PБОК = A2 4 .
PЧТ = А2
2 . ξЧТ2 = 1 2 .
Ширина спектру (для ЧМ без розриву фази):
∆f = ∆f g + 3 T ,
де ∆f g - дев╕ац╕я частоти.
2.3. Фазова ман╕пуляц╕я
У в╕дпов╕дност╕ з телеграфним сигналом при ФМн в╕дбува╓ться скачкопод╕бне зм╕на фази (рис. 14д). Волод╕╓ високою завадост╕йк╕стю, але потребу╓ синхрон╕зац╕╖ частот ╕ фаз незалежних джерел ВЧ коливань у ПРД ╕ ПРМ, що достатньо складно реал╕зувати.
Анал╕тичний вираз для ФМн:
ξФМн (t ) = Θξ1 (t)+ (1 − Θ)ξ (t), (11)
де ξ1 (t ) = Acosω0t ; ξ2 (t) = Acos(ω0t + Π) = − Acosω0t .
Ширина спектру ФМн: ∆fФМн = 3 Т .
PФМн = А2
2 ; Р0 = 0 ; γ 2 = 1.
2.4. В╕дносна фазова ман╕пуляц╕я Ст╕йку роботу при фаз. телегр. забезпечу╓ ОФМн. Запропонован╕
Петровичем у 1954 г. При ОФМн в╕дл╕к фази кожно╖ посл╕дуючо╖ ╕мпульсно╖ посилки в╕дбува╓ться в╕дносно фази предшествующо╖ посилки (рис. 17).
Рис. 17 Щоб розр╕знити "одиничн╕" ╕ "нульов╕" посилки, то при передач╕ кожно╖
одинично╖ посилки фаза сигналу зм╕ню╓ться на 180 наприклад , в╕дносно посилки яка була перед ц╕╓ю, а при передач╕ нульово╖ посилки фаза сигналу не зм╕ню╓ться.
Для зд╕йснення ОФМн потребу╓ться мати тактов╕ ╕мпульси, частота яких синхрон╕зована з швидк╕стю передач╕ телеграфних сигнал╕в. У зв"язку з цим ОФМн можливо застосовувати коли ма╓ться синхрон╕зац╕я к╕нцевих прилад╕в.
3. Завадост╕йк╕сть систем рад╕озв"язку з р╕зними видами модуляц╕╖ Завадост╕йк╕сть систем рад╕озв"язку з р╕зними видами модуляц╕╖
прийнятно оц╕нювати узагальненим виграшем q, який залежить в╕д сп╕вв╕дношень С/Ш ╕ смуг модулюющего ╕ модулю╓мого сигнал╕в на виход╕ приймача:
q = P P ⋅ 1 , (12)
C вих C вх
PШ PШ
n
де n = ∆fC Pλ ; ∆fλ - ширина спектру сигналу для в╕дпов╕дного виду модуляц╕╖, а Fλ - верхня частота спектру модулюючого сигналу.
Для пор╕вняльно╖ оц╕нки завадост╕йкост╕ будемо вважати, що потужност╕ ПРД для АМ, ОМ, ЧМ одинаков╕, значить, максимальне значення ампл╕туди сигнал╕в на вход╕ приймач╕в дор╕внюються. Зокрема , середн╕ спектральн╕ щ╕льност╕ завад на вход╕ приймач╕в однаков╕. Також будемо вважати, що смуги пропускання ВЧ тракт╕в приймач╕в в╕дпов╕дають ширин╕ спектр╕в сприйманих
сигнал╕в. Для АМ, ОМ ╕ ЧМ зв"язок ∆fC ╕ Fλ використовуються так╕
сп╕вв╕дношення: = 2Fλ (1 + mЧМ ),
∆fC _ AM = 2Fλ ; ∆fC _ OM = Fλ ; ∆fC _ ЧМ (13)
в╕дпов╕дно.
Як показу╓ анал╕з, прифлюктуац╕╖них завад, узагальнений виграш для АМ,ОМ ╕ ЧМ дор╕вню╓:
qАМ = 1 , qOM = 1, qЧМ = 3mЧМ , (14)
1 + Π 2
Π 2
в╕дпов╕дно. У сп╕вв╕дношеннях (14): Π 2 - п╕к фактор, mЧМ - ╕ндекс частотно╖
модуляц╕╖ ╕ для qАМ - покладено значення mАМ = 1 .
Приклад: При Π 2 = 9 ╕ mЧМ = 3 ма╓мо: qAM = 0.1; qOM = 1; qЧМ = 1 . Але спектр
ЧМ сигналу у 8-╕м раз ширший спектра ОМ сигналу.
Користуючись сп╕вв╕дношенням (12) можливо побудувати граф╕чн╕ залежност╕ завадост╕йкост╕ систем рад╕озв "язку з р╕зними видами модуляц╕╖ в╕д сп╕вв╕дношення С/Ш на виход╕ приймач╕в (рис. 18).
Рис. 18 ╤з рис. 18 бачимо, що при малих сп╕вв╕дношеннях С/Ш найкращою
завадост╕йк╕стю волод╕╓ ОПС. При б╕льших сп╕вв╕дношеннях С\Ш кращою завадост╕йк╕стю волод╕╓ ЧМ (з б╕льшим ╕ндексом модуляц╕╖), однак потребу╓ б╕льш широко╖ смуги пропускання ПРМ.
╤з проведеного анал╕зу ми бачимо, що у КВ краще використовувати одно смугову модуляц╕ю (╕з-за завантаженост╕ його) ╕ АМ.
У д╕апазон╕ УКХ краще використовувати ЧМ ╕ ОМ, а АМ краще не використовувати.
Для пор╕вняльно╖ оц╕нки р╕зних вид╕в модуляц╕╖ використову╓ться критер╕й найменшо╖ к╕лькост╕ з похибкою прийнятих елемент╕в при заданому сп╕вв╕дношенн╕ потужност╕ сигналу к потужност╕ завади. На рис. 19 показана в╕рог╕дн╕сть прийому з похибкою елемент╕в або знак╕в в╕д сп╕вв╕дношення С/Ш. Безсуперечно найб╕льш виграшним видом ман╕пуляц╕╖ ╓ ОФТ, однак ╕ б╕льш важка для реал╕зац╕╖. Дек╕лька г╕рше ЧТ, причому частотна ман╕пуляц╕я
потребу╓ удво╓ ширше смугу ч╕м ОФТ ╕ АТ. Разом з тим ОФТ ╕ ЧТ потребують б╕льш жорстоких м╕р по стаб╕льност╕ частоти рад╕ол╕н╕╖, ч╕м АТ.
Рис.19
Заключна частина Розглянут╕ методи формування ╕ прийому аналогових ╕ цифрових сигнал╕в
з р╕зними способами модуляц╕╖ дозволя╓ провести ╖х пор╕вняльний анал╕з по основним параметрам ╕ визначити област╕ ╖х застосування. Як було з"ясовано, оптимальним з точку зору завадост╕йкост╕ при менший вид╕ля╓мо╖ смуги частот, являються сигнали с ОМ. Разом з тим, при б╕льших привищеннях сигналу над завадою , кращими характеристиками завадост╕йкост╕ волод╕╓ частотна модуляц╕я, однак при цьому потребу╓ться б╕льша смуга частот.