Робота апарата.
У вих╕дному стан╕ на апаратуру пода╓ться U=+27В в╕д бортово╖ мереж╕ в блок вибору групи (БВГ) ╕ в пристр╕й п╕дключення ╕ затримки сигнал╕в - плата 1(УПЗС). При надходженн╕ сигналу в╕д датчика в блок лог╕ки (БЛ) в╕дбува╓ться комутац╕я схем керування плати 1 ╕ напруги харчування через блок автоматики (БА) пода╓ться в БЛ. У результат╕ переключень напрямку харчування надходить у комутатор магн╕тних гол╕вок (КМГ). МГ блоку МТ (МГ1 або МГ2) п╕дключаються до п╕дсилювача в╕дтворення (УВ). Пот╕м через 80 - 100мс послу надходження керуючого сигналу датчика напруга на плати 1 надходить у БА, у результат╕ чого в╕дключа╓ться харчування БЛ. Одночасно з БА напруга харчування надходить на стаб╕л╕затор напруги (СН) харчування УВ ╕ КМГ; стаб╕л╕затор оборот╕в (З) електродвигуна, пристр╕й автореверса (плата В2) УА.
Стаб╕л╕зована напруга харчування надходить на УВ через БА на електродвигун, що включа╓ться ╕ почина╓ протягати магн╕тну стр╕чку (ЛПМ ЭД). Напрямок руху стр╕чки опрашивается номером каналу. Сигнал вибору напрямку форму╓ться в БЛ ╕ переда╓ться в БА. Для в╕дтворення пов╕домлень обох груп, записаних на одному р╕вн╕ по обох сторони в╕д вих╕дного положення стр╕чки, використову╓ться та сама гол╕вка, п╕дключена в╕дпов╕дним осередком комутатора до входу УВ. Мовне пов╕домлення запису╓ться ╕ в╕дтворю╓ться т╕льки при рус╕ стр╕чки в прямому напрямку. При поверненн╕ стр╕чки у вих╕дне положення УВ в╕дключа╓ться, БА в╕дключа╓ стаб╕л╕затор оборот╕в пода╓ напрямок безпосередн╕й на обмотку електродвигуна, ╕ стр╕чка прискорено поверта╓ться у вих╕дне положення.
Виб╕р групи пов╕домлень ╕ швидкост╕ в╕дтворення зд╕йсню╓ БЛ (блок лог╕ки).
На вх╕д УВ надходить РС ╕з f=300... 3400Гц ╕ безперервний сигнал на f=100Гц. Цей сигнал надходить на УА (плата В2) установки реверса ╕ на ф╕льтр верхн╕х частот УВ. Ф╕льтр придушу╓ сигнал з f=100Гц, ╕ на виходи п╕дсилювача проходить т╕льки мовний сигнал. В УВ передбачено два виходи, що мають регулятори р╕вн╕в. З першого виходу розрахованого на навантаження 15кому, сигнал U=2..15В надходить на п╕дсилювач, що погодить, (СУ) ╕ на вих╕д
11
апаратури. З другого (Rн=250Ом) сигнал U=0,1...0,5В надходить на вх╕д передавача рад╕останц╕╖ через активн╕ внутриние зв'язку ╕ комутац╕╖.
П╕сля зак╕нчення пов╕домлення в УА форму╓ться керуюча напруга, що забезпечу╓ комутац╕я реле в блоц╕ вибору групи; напруга харчування надходить через цей блок ╕ БА на електродвигун. При цьому в╕дключа╓ться схема стаб╕л╕зац╕╖ оборот╕в ╕ стр╕чка на п╕двищен╕й швидкост╕ поверта╓ться у вих╕дне положення.
П╕сля зупинки стр╕чки БА на короткий час в╕дключа╓ напруга харчування. При одночасному надходженн╕ сигнал╕в в╕д дек╕лькох датчик╕в видача мовних пов╕домлень йде посл╕довно в порядку зростання номер╕в канал╕в.
На ПК розташован╕ органи керування, що дозволяють забезпечити - включення повторного прослуховування РС (кнопки ПОВТОР), - перев╕рку рад╕о здатност╕ апаратури в польот╕ (кнопка ПЕРЕВ╤РКА), - в╕дключення прослуховування РС (кнопка ОТКЛ.), - в╕дключення п╕дсилювача, що погодить, при його в╕дмовленн╕ (тумблер УСИЛ-ОКЛ).
12
Лекц╕я
з навчально╖ дисципл╕ни
"Ав╕ац╕йн╕ засоби зв'язку та рад╕оелектронн╕ системи управл╕ння"
Тема 4.1.1. Аналогов╕ та цифров╕ сигнали.
Заняття 1. Вступ . Види сигнал╕в у системах рад╕озв"язку та ╖х характеристика.
Навчальний пот╕к - студенти. Час - 90 хвилин.
М╕сце Навчальна та виховна мета: вивчити основн╕ характеристики мовних
сигнал╕в та ╖х електроакустичн╕ перетворювач╕.
Вступ 15хв.
1.Загальна структурна схема системи рад╕озв"язку. 20 хв.
2. Мовний сигнал та його загальн╕ характеристики 30 хв.
3. Електроакустичн╕ перетворювач╕ 20 хв.
Висновки та в╕дпов╕д╕ на питання 5 хв.
Навчально-матер╕альне забезпечення:
1.Слайди
Навчальна л╕тература:
1. В.И. Тихонов. "Авиационные радиосвязные установки". - М.:
ВВИА им. Н.Е. Жуковского, 1986, с. 11-15, 24-39.
2. ╤.М. Бондаренко. "Станц╕╖ рад╕озв"язку". Книга 1 - навчальний пос╕бник. - Х.:Х╤ ВПС, 2002, с. 81-86
3. В.И.Аблазов "Преобразование, запись и воспроизведение речевых сигналов".Киев, Лыбедь, 1991г.с.5-41.
Харк╕в 20__
2
ЗМ╤СТ ЛЕКЦ╤╥ ТА МЕТОДИКА ╥╥ ВИКЛАДАННЯ
ВСТУП Предмет та зм╕ст дисципл╕ни. Форма зв╕тност╕.
Ц╕ль розд╕лу. Дати студентам знання й практичн╕ навички в галуз╕ застосування систем рад╕озв'язку й ав╕ац╕йних рад╕оелектронних систем управл╕ння (АРСУ), а також основ бойового застосування й особливост╕ ╖хньо╖ експлуатац╕╖.
Предметом вивчення розд╕лу ╓ принципи побудови ав╕ац╕йних систем рад╕озв'язку й АРСУ, способи ╖хнього функц╕онування, а також особливост╕ ╖хньо╖ експлуатац╕╖ й бойового застосування.
Даний розд╕л спрямований на п╕дготовку студент╕в у сфер╕ експлуатац╕╖ засоб╕в рад╕озв'язку й АРСУ л╕тальних апарат╕в ╕ забезпечу╓ розд╕ли в╕йськово╖ п╕дготовки.
Дисципл╕на включа╓ модул╕:
∙ "Ав╕ац╕йн╕ засоби зв'язку";
∙ "Ав╕ац╕йн╕ рад╕оелектронн╕ системи управл╕ння (АРСУ На дисципл╕ну прид╕ля╓ться 54 годин з них 36 годин п╕д кер╕вництвом
викладача. Лекц╕й - 16 годин. Групових занять - 10годин. Практичних занять - 8 годин. Контрольна робота - 2 години.
3
Коротка ╕стор╕я розвитку засоб╕в зв'язку й АРСУ.
Ав╕ац╕йний рад╕озв'язок ╓ основним видом зв'язку м╕ж командними пунктами, пунктами керування й наведення, л╕тальними апаратами й т.д.
╤стор╕я розвитку в╕тчизняного ав╕ац╕йного рад╕озв'язку в╕дноситься до початку 1915 року, коли був виготовлений перший радянський рад╕опередавач ╕скрового типу, що працю╓ рад╕охвилях з ?>>200 м ╕ забезпечував телеграфний зв'язок до 10 км.