Оск╕льки передача первинного електричного сигналу на б╕льш╕ в╕дстан╕ неможлива, то в╕н у передавальному пристро╖ за допомогою модуляц╕╖ або ман╕пуляц╕╖ перетвориться в рад╕осигнал. Цей рад╕осигнал переда╓ться через в╕льний прост╕р - л╕н╕ю зв'язку до прийомного пристрою.
Модуляц╕╓ю називають процес зм╕ни одного або дек╕лькох параметр╕в рад╕очастотного коливання в╕дпов╕дно до, що представля╓ параметром первинного електричного сигналу. Зм╕нюван╕ при цьому параметри також називають, що представляють (╕нформац╕йними), а вс╕ ╕нш╕ - супутн╕ми.
Модуляц╕ю рад╕очастотного коливання первинним цифровим сигналом називають ман╕пуляц╕╓ю . Модуляц╕ю рад╕очастотно╖ коливання первинним ╕мпульсним сигналом (посл╕довн╕стю ╕мпульс╕в) називають ╕мпульсною модуляц╕╓ю.
У прийомному пристро╖ ╕з прийнятого рад╕осигналу вид╕ля╓ться первинний електричний сигнал, який пот╕м використову╓ться для в╕дновлення пов╕домлення.
Сукупн╕сть передавального пристрою, л╕н╕╖ зв'язку й прийомного пристрою прийнято називати каналом рад╕озв'язку. В╕дправник пов╕домлень, канал рад╕озв'язку й одержувач пов╕домлень утворюють систему рад╕озв'язку.
Часто приймальн╕ й передавальн╕ пристро╖, розташован╕ разом, по╓днують. ╥хня комб╕нац╕я утворю╓ рад╕останц╕ю. Таке об'╓днання особливе характерно для л╕такових рад╕останц╕й.
Через наявн╕сть перешкод, а також викривлень, як у л╕н╕╖ зв'язку, так ╕ в сам╕й апаратур╕, пов╕домлення на виход╕ рад╕оприймального пристрою в╕др╕зня╓ться в╕д переданого. К╕льк╕сний зах╕д в╕дм╕нност╕ може бути р╕зно╖ залежно в╕д призначення системи рад╕озв'язку. Здатн╕сть системи рад╕озв'язку протистояти шк╕дливому впливу рад╕оперешкод ╕ викривлень характеризу╓ться завадост╕йк╕стю.
Перешкоди, п╕д д╕╓ю яких у переданих пов╕домленнях виникають викривлення, прийнято п╕дрозд╕ляти на два класи: адитивн╕ й мультипл╕кативн╕.
Якщо прийняте коливання ξ(t) можна представити у вигляд╕ суми сигналу s(t) ╕ перешкоди n(t), тобто ξ(t) = s(t) + n(t), то перешкода назива╓ться аддитивной. Адитивн╕ перешкоди за сво╖м характером можуть бути досить р╕зноман╕тними: флуктуац╕йними , ╕мпульсними й станц╕йними.
Флуктуац╕йна перешкода ма╓ р╕вном╕рний енергетичний спектр, ширина
7
якого звичайно значно перевищу╓ спектр рад╕осигналу. Щ╕льн╕сть ╕мов╕рност╕ флуктуац╕йно╖ перешкоди часто ╓ нормальною. Ця перешкода ма╓ м╕сце у вс╕х реальних каналах зв'язку. У б╕льшост╕ випадк╕в флуктуац╕йну перешкоду можна трактувати як адитивн╕й б╕лий гаус╕в шум. Найб╕льш характерним прикладом флуктуац╕йно╖ перешкоди може служити власний шум рад╕оприймача. Косм╕чн╕ шуми й деяк╕ види атмосферних ╕ ╕ндустр╕альних перешкод також можуть бути в╕днесен╕ до флуктуац╕йних перешкодам.
╤мпульсною перешкодою назива╓ться регулярна або випадкова посл╕довн╕сть ╕мпульс╕в, тривал╕сть яких значно менше пер╕оду ╖х
проходження. ╤мпульсн╕ перешкоди мають як правило, природн╕й або
╕ндустр╕альний характер ( в╕д грозових розряд╕в, систем запалювання
автомоб╕л╕в ╕ др..)
До станц╕йних або зосередженим по спектру ставляться перешкоди в╕д
сус╕дн╕х рад╕останц╕й ╕ р╕зних рад╕отехн╕чних пристро╖в, а також спец╕ально створюван╕ приц╕льн╕ перешкоди. Вза╓мн╕ перешкоди м╕ж р╕зними рад╕отехн╕чними пристроями виникають у силу обмеженост╕ частотних ресурс╕в ╕ недосконалост╕ орган╕зац╕╖ ╖х використання. Це особливо ставиться до короткохвильового; д╕апазону, тому що в ньому працю╓ величезне число рад╕останц╕й. Вза╓мн╕ перешкоди в цьому д╕апазон╕ в деяких випадках перевищують за р╕внем флуктуац╕йн╕ перешкоди.
Зменшення р╕вня вза╓мних перешкод може бути досягнуте шляхом рац╕онально╖ орган╕зац╕╖ рад╕озв'язку, пол╕пшенням характеристик приймально-передавальних пристро╖в ╕ спрямованих антен, а також використанням рад╕осигнал╕в з м╕н╕мально можливою шириною спектра. Застосування таких рад╕осигнал╕в дозволя╓ звузити смугу пропущення рад╕оприймальних пристро╖в ╕ тим самим зменшити ймов╕рн╕сть перешкод в╕д ╕нших рад╕отехн╕чних пристро╖в. При вплив╕ мультипл╕кативно╖ перешкоди прийнятий рад╕осигнал представля╓ться у вигляд╕ добутку переданого сигналу й перешкоди ╤(t), тобто ξ(t) = ╤(t)s(t). Можуть бути й ╕нш╕ способи вза╓мод╕╖ корисного сигналу з перешкодою. Наприклад, ╤(t) може входити в якост╕ сп╕вмножника при , що представля╓ або супутньому параметр╕ сигналу. До мультипл╕кативних перешкод ставляться завмирання рад╕осигнал╕в, що приводять до випадкових зм╕н р╕вня прийнятого сигналу, а також перешкоди внасл╕док приходу в крапку приймання дек╕лькох зрушених в╕дносно один одного реал╕зац╕й сигналу. У загальному випадку, на прийомний сигнал вплива╓ мультипл╕кативн╕ й адитивн╕ перешкоди.
1.1. КЛАСИФ╤КАЦ╤Я АВ╤АЦ╤ЙНИХ СИСТЕМ РАД╤ОЗВ'ЯЗКУ
Рад╕озв'язок, организу╓мий в ╕нтересах керування частинами й з'╓днаннями ВПС, назива╓ться ав╕ац╕йно╖. ╥╖ прийнято д╕лити на наземну й пов╕тряну. Наземно╖ назива╓ться рад╕озв 'язок, у якому використовуються рад╕останц╕╖ , розташован╕ на поверхн╕ Земл╕ . Пов╕тряно╖ назива╓ться рад╕озв'язок наземних пункт╕в керування й засоб╕в рад╕отехн╕чного
8
забезпечення з ек╕пажами л╕тальних апарат╕в, а також ек╕паж╕в л╕тальних апарат╕в м╕ж собою.
Класиф╕кац╕я ав╕ац╕йних систем рад╕озв'язку залежно в╕д д╕апазону використовуваних рад╕охвиль може бути проведена в╕дпов╕дно до даних табл. 1.1.
Таблиця 1.1
Номер Найменування д╕апазону Границ╕ д╕апазону
д╕апазону рад╕охвиль рад╕очастот рад╕охвиль рад╕очастот
5 К╕лометров╕ довг╕ (ДВ) Низьк╕ (НЧ) 1...10 км 30...300 кГц
6 Гектометров╕ середн╕ Середин╕ (СЧ) 100...1000 м 300...3000 кГц
(СВ)
7 Декаметров╕ коротк╕ Висок╕ (ВЧ) 10...100 м 3...30 МГц
(КВ)
8 Метров╕ (МВ) Дуже висок╕ 1...100 м 30...300 МГц
(ОВЧ)
9 Дециметров╕ (ДМВ) Ультрависок╕ 10...100 див 300...3000 МГц
(УВЧ)
10 Сантиметров╕ (СМВ) Надвисок╕ (СВЧ) 1...10 см 3...30 ГГц
11 М╕л╕метров╕ (ММВ) Крайневисок╕ 1...10 мм 30...300 ГГц