Выбрать главу

Почніть помічати щедрість та доброту інших. Назвіть добро у світі добром — і цінувати те, що ви маєте, стане легше.

Щоб відчути вдячність, не обов’язково мати багатства, великий успіх чи ідеальне життя. Для декого зарплата 34 000 доларів не буде великою, але кожен, хто її отри­мує, насправді належить до найбагатшого 1 % людей на Землі. Якщо ви читаєте цю книжку, то вам пощастило більше, ніж мільярду тих, хто не вміє читати. Багато з них назавжди залишаться за межею бідності.

Зверніть увагу на ті маленькі блага в житті, які так легко мати за належне, та працюйте над почуттям вдячності. Ось декілька звичок для зосередження на вдячності за привілеї:

Ведіть щоденник вдячності. Кожного дня занотовуйте щонайменш одну річ, за яку ви вдячні. Це можуть бути звичайні радощі на кшталт чистого повітря чи сонячного світла, або великі дари, такі як робота чи родина.

Кажіть уголос, за що ви відчуваєте вдячність. Якщо щоденні записи — не для вас, звикайте промовляти, за що саме ви вдячні. Відшукайте час уранці після пробудження та ввечері перед сном. Голосно промовте слова подяки, навіть наодинці, бо почуття підсилиться за рахунок слухових вражень.

Перемикайтеся, коли відчуваєте жалість до себе. Змініть діяльність, коли починаєте жаліти себе. Не підтримуйте думок про те, як усе нестраведливо. Замість цього пригадайте та запишіть людей, події та враження, за які особисто ви вдячні. Є щоденник вдячності? Читайте його, тільки-но відчуєте жаль до себе.

Поцікавтеся в інших, за що вдячні вони. Розпочинайте розмови про вдячність, щоб відкрити для себе, за що інші люди відчувають вдячність. Вислухавши інших, можливо, ви звернете увагу на нові сфери життя, за які ви ще не дякували.

Навчіть дітей вдячності. Якщо ви маєте дитину, навчати її дякувати за те, що в неї є,— найкращий спосіб не забувати про це і у власному житті. Заведіть звичку питати в дітей щодня, за що вони вдячні. Запишіть свої подяки на сімейній дошці чи на аркушиках паперу і покладіть до «банки вдячностей». Такий незвичний спосіб буде нагадувати членам родини не забувати про вдячність щодня.

ВІДМОВИВШИСЬ ВІД САМОСПІВЧУТТЯ, ВИ СТАНЕТЕ СИЛЬНІШИМИ

Джеремая Дентон служив у повітряних силах американського флоту під час війни у В’єтнамі. У 1965 році літак збили, і пілот змушений був катапультуватися. Його полонили бійці Північного В’єтнаму.

Капітан 2-го рангу Дентон та інші офіцери не полишили командування своїми підлеглими навіть за жахливих умов полону: голоду, побоїв та катування. Дентона часто переводили до одиночного ув’язнення за те, що він підбурював полонених опиратися в’єтнамцям та не виказувати інформацію. Це не зупиняло капітана Дентона. Він винайшов способи спілкування з іншими в’язнями за допомогою знаків, перестукування через стіни та ритмічного кашлю.

Десять місяців по тому Джеремаю обрали для зйомок у пропагандистському телеінтерв’ю. Під час запису він вдавав, ніби освітлення сліпило очі, тож проморгав Т-О-Р-Т-У-Р-И азбукою Морзе — таємне повідомлення про катування американських військовополонених. Протягом інтерв’ю він не зрікся відданості командуванню США.

Дентона звільнили у 1973 році після семирічного ув’язнення. Ступивши на землю вільною людиною, він сказав: «Нам випала честь служити нашій країні у важких обставинах. Ми глибоко вдячні нашому головнокомандувачу та нашому народові. Боже, благослови Америку!» Після відставки у 1977 році Дентона обрали сенатором від штату Алабама.

Незважаючи на нелюдські умови, Джеремая Дентон не гаяв часу на жалість до себе. Навпаки, він зберігав холоднокровність та робив усе можливе, щоб керувати ситуацією. Навіть після звільнення він обрав бути вдячним за можливість служити своїй країні й не шкодував за втраченим часом.

Вчені досліджували різницю між тими, хто зосереджується на своїх проблемах, і тими, хто знаходить приводи для вдячності. Усього декілька речей на день, за які можна подякувати,— реальний шлях до покращення. Насправді вдячність не тільки впливає на психічне здоров’я, а й змінює фізичне. Дослідження «Журналу психології особистості та соціальної психології» (Journal of Personality and Social Psychology), опубліковане у 2003 році, свідчить:

Вдячні люди менше хворіють. Їхня імунна система сильніша, тому в них менше захворювань. Також повідомляють про зниження кров’яного тиску — вдячні більше займаються спортом. Вони дбають про здоров’я, довше сплять та, прокинувшись, почуваються бадьорішими.