— Кімната пана Вінґе — на другому поверсі в новому кам’яному будинку. Он там. Можете почекати внизу в кухні. Трохи обсохнете.
Служниця піднялася сходами — доповісти про відвідувача. У кухні в печі печеться хліб. Служниці й слуги ходять туди-сюди, і якось так виходить, що Кардель постійно комусь перетинає дорогу.
Щойно зайшов у приміщення, у руку йому всунули кухоль пива. Від свіжої булочки відмовився — рука лише одна.
Невдовзі повертається служниця і махає йому, що можна заходити. Показувати кімнату потреби не було — кашель чути ще з коридора.
Кімната у Сесіла Вінґе похмура. Розставлені вздовж стін меблі явно не його, винайняв разом з кімнатою. Власних речей Вінґе мало, лише купи книжок і валіза. Простий письмовий стіл — під вікном, щоб протягом дня встигати зловити трохи світла. На столі розкладено деталі годинника. З кухні піднімається тепло через прорізані отвори в підлозі. Це єдине джерело тепла, якщо груба не розпалена.
Хтось інший міг би подумати, що в кімнаті пахне залізом, але не Кардель. Він цей запах ні з чим не переплутає. Запах крові. Під ліжком помічає нічний горщик з кривавими плямами на стінках. Схоже, його туди щойно поставили. Кардель ніяковіє і якомога скоріше відводить погляд.
Вінґе сидить на краю ліжка. Блідий і тихий. Зараз ніщо й не натякає, що ось тільки-но заходився кашлем. Кардель намагається згадати слова, які ще від учора складав у речення, але Вінґе його випереджає.
— Ти поговорив з кимось, хто знає про мій стан. Тепер тобі соромно за твої останні слова, бо не мав на увазі нічого такого.
Кардель полегшено зітхнув і кивнув.
— Це неважливо, Жане-Мішелю. Головне — що ти тут. Чи можу я спитати, чому ти передумав?
— Ти казав про гроші… А Бог свідок — гроші мені треба.
— Але я не запропонував би тобі платню, якби не відчув, що твоя зацікавленість долею трупа має глибші витоки. Ти ж не отримав грошей за те, що зайшов у Фатбурен і витяг Карла Югана.
— На війні… мав я друга, який завжди був зі мною. Сто разів він мене рятував, і я його. Але в тому останньому бою ми обоє впали у воду. Його вдарило балкою по голові, і я тримав його тіло так довго, як міг. Позавчора він мені снився… Хоча він узагалі часто мені сниться. І коли я вибирався з Фатбурену, п’яний як дідько, почувався, ніби знову я в тих хвилях, знову його тримаю. Тільки цього разу вже жодна хвиля не могла вирвати його з моєї руки, я тримав дуже міцно, і витяг на сухе нас обох. Потім протверезів, а це відчуття залишилося.
— Дякую за довіру, Жане-Мішелю. Я питаю не з цікавості. Моя пропозиція чинна, і тепер я знаю, що ти не продасися будь-кому, хто заплатить більше. А в тебе яке становище? Я знаю, що ти пальт, але не схоже, що гориш на роботі.
Кардель аж здригнувся, згадавши своїх колег з сепарат-сторожі, скалічених вояків, що залюбки беруть хабарі натурою…
— Ні. Моя служба — милостиня для каліки, який став таким в ім’я короля. З усіх, хто вижив після воєн, я ще й серед щасливців. Інші жебракують, продаються на вулицях, валяються під парканами. Я дістав службу завдяки зв’язкам, але нізащо не потягну в каталажку повію чи старця. Вони своєї долі не вибирали, як і я сам.
Тим часом спустилися сутінки. Вінґе сірником запалив свічку на столі. Навколо затанцювали тіні. Вінґе знову сів на ліжко й схрестив ноги.
— Хочу, щоб ти дещо знав. Я працюю за домовленістю з начальником поліції Нурліном. Він дає нам добро на пошуки вбивці Карла Югана. Але Нурлін скоро покине свою посаду. Він сказав мені, хто може замінити його на чолі поліції — Маґнус Ульгольм. Кілька років тому він був управителем доброчинної каси священницьких вдів, і ревізія викрила велику недостачу. Запідозрили, звісно, Ульгольма. Я тоді працював у міському суді й вів справу проти нього. Ані секунди не сумнівався, що він винен, особливо після його втечі в Норвегію. Справу так і не довели до кінця, а тепер барон Ройтергольм його помилував, бо знає, як легко можна використати зажерливу людину. Між тим Ульгольм — тип дуже злопам’ятний, і щойно дізнається про нашу з Нурліном домовленість — припинить розслідування і щосили намагатиметься нашкодити нам.
Вінґе підвівся і став ходити по кімнаті, тримаючи руки за спиною.