«Bon soir», - сказав Картер і продовжив французькою. «З моїми компліментами губернатору Рондині та його дружині, передайте йому, що мсьє Ніколас Картер тут зі своїм водієм».
Протягом кількох довгих миттєвостей жоден охоронець не говорив і нічого не робив. Вони залишилися на місці, дивлячись на Картера, як на якийсь привид.
«Ні ваш губернатор, ні я не терплячі люди, – відрізав Картер.
Охоронець на протилежному боці розвернувся і поспішив у гауптвахту, і через вікно Картер побачив, як він бере трубку. Тим часом інший охоронець поклав руку на ручку пістолета біля його стегна.
У верхньому світлі від стійки над брамою Картер міг ясно бачити обличчя чоловіка. Він був європейцем, у цьому Картер майже не сумнівався, та все ж у його рисах був дуже легкий східний відтінок. Можливо, дідусь та бабуся були східними.
Інший прийшов із гауптвахти. Він виглядав здивованим.
«У далекому кінці будинку є паркування, мсьє Картер», - сказав він.
"Мерсі", - відповів Картер.
«Будь ласка, дозвольте вашому водієві залишитися з вашою машиною, або, якщо хочете, його можуть відпустити, і вам буде надано подорож до міста або на приймальну станцію, сер».
"Звичайно", - сказав Картер, схиливши голову.
Ворота відчинилися, і вони проїхали. Вони пішли дорогою і обійшли будинок, де було велике паркування. З одного боку він був заповнений машинами, а з іншого боку і широким рівним полем за ним стояла ціла дюжина малих та середніх вертольотів.
Тіггс свиснув. "Ми знали, що для цих вечірок використовувалися гелікоптери, але я ніколи не розумів, скільки їх".
"Сьогодні тут багато важливих людей", - сказав Картер. Він озирнувся через плече. Окрема дорога йшла від стоянки перед особняком і потім з'єднувалася з дорогою назад до воріт.
"Я знаю, що ти збираєшся сказати", - важко сказав Тіггс.
Картер озирнувся. «Якщо ти не можеш увійти, я не хочу, щоб ти сидів тут без діла. Це дуже небезпечно з огляду на те, що майже сталося сьогодні ввечері в готелі. Ні, Бобе, я хочу, щоб ти повернувся».
"У готель чи на базу?"
"В готелі. Але бережіть себе. Не думаю, що я запізнюся. Ми можемо повернутися вранці».
«Добре, – сказав Тіггс. Він розгорнув позашляховик і повільно поїхав дорогою, зупинившись під верандою. Кілька гостей губернатора подивилися вниз з цікавістю, але потім відвернулися.
"Побачимося за кілька годин", - сказав Картер і поправив манжети сорочки, піднімаючись сходами.
Східний слуга, одягнений у бездоганну білу форму, зустрів Картера нагорі сходів.
"Буде добре, якщо ви просто підете за мною, сер", - сказав він, повернувся і увійшов до будинку.
Картер пішов за ним по широкій веранді, заповненій чоловіками та жінками, які пили та розмовляли. В одному кінці веранди пара симпатичних молодих жінок розливала гостям напої, а в іншому кінці балкона лише починала збиратися група із семи людей.
Усередині будинок був освітлений та прикрашений для свята. У двох кімнатах, через які вони пройшли, були бари з обслуговуванням з молодими милими барменками, а в іншій кімнаті літній негр грав на піаніно в стилі регтайм і співав.
З того, що Картер бачив досі, він припустив, що там було не менше сотні чоловіків і жінок, приблизно дві третини східних, решта третини європейців.
Вони пройшли в далечінь будинки, на іншу широку веранду, але ця виходила на джунглі. Цей балкон був слабко освітлений і був тихий у порівнянні з фасадом. За широким журнальним столиком з багатим різьбленням сиділо близько дюжини чоловік. Дві молоді дівчата з оголеними грудьми та в одних саронгах подали групі напої.
Усі припинили свої справи, коли слуга повів Картера до далекого кінця столу. Там сидів один із найбільших чоловіків, яких Картер коли-небудь бачив.
Губернатор Альберт Ремі Рондайн підняв очі і посміхнувся, піднявшись до своїх вражаючих шести футів восьми дюймів. Картер припустив, що чоловік важив від 450 до 500 фунтів. Його волосся, акуратно підстрижене, було чорним як смоль і зачесане. У нього була невелика козляча борідка, також добре підстрижена, і тонкі, як олівець, вуса відокремлювали його опуклі губи від надзвичайно великого і потворного носа.
Губернатор був, як і обіцяв Тіггс, великим, товстим і негарним.