"Чекай тут!" - Картер гаркнув, вискочив з машини, поспішно обійшов фасад і помчав дорогою північно-західного периметра, що вела назад за будівлями постачання, сараями генераторів A і B і, нарешті, до скель уздовж північного краю острова.
Більшість вогнів уздовж паркану було вимкнено, тому на дорозі було дуже темно з густими джунглями по один бік від високого паркану з дротяної сітки і довгими низькими будівлями всередині. Десь у бік будівлі адміністрації горів вогонь, але стрілянина припинилася.
На мить у Картера виникло нудотне відчуття, що всі на базі вбиті, але потім спрацювала сирена, верескнула кілька секунд і вимкнулася.
Те, що було схоже на голос Фенстера, рознеслося по системі гучного зв'язку: «Містер Оуен, містер Оуен, звітуйте перед адміністрацією. Містер Оуен перед адміністрацією з приводу дублера. Фахівці команди Бейкера – до Чарлі-Доуму.
Стріла потрапила в стіну будівлі, повз яку Картер щойно проїжджав, промахнувшись менш ніж на фут. Він відхитнувся вліво, повернувшись боком на бігу, щоб менше уявляти себе як мета, поки він шукав у темряві попереду в пошуках ознак лучника. Та нікого не було.
Він зупинився, всі почуття налаштовані на знак, будь-який знак того, що смаглявий тубільець був поруч.
Щось було! Попереду та ліворуч. Картер стрибнув уліво, коли друга стріла рикошетом відлетіла від сітки огорожі. Він зробив один постріл у загальному напрямку, звідки, на його думку, була випущена стріла. Він не мав наміру вбивати цю людину. Він просто хотів продовжувати тиснути на нього, поки вони не дійдуть далекого північного краю бази. З повітря Картер побачив, що база не була обгороджена із цього боку. У паркані не було потреби. Скелі, що спускалися до океану, були заввишки щонайменше двісті футів і обривалися.
Хтось щось крикнув з далекого боку господарських будівель, і пролунало два постріли.
Картер мчав між будинками, але в передньому кутку різко зупинився. Персонал бази зараз нервуватиме і, швидше за все, стрілятиме практично у все, що рухається.
Він повернув за ріг. Пара техніків у білих халатах стояла і дивилася вниз, на сараї з генераторами. Один із них був явно поранений. Кров капала на землю з його лівого ліктя, який він притискав до краю.
"Куди він пішов?" - вигукнув Картер.
Вони обидва розвернулися, один із техніків підняв свій сорок п'ятий, поранений спіткнувся вліво.
"Це я ... Нік Картер", - крикнув Картер, все ще наполовину прихований за рогом будівлі.
- Господи, - з полегшенням видихнув технік. Він опустив зброю.
Картер відійшов від будівлі.
«Господи…» - знову сказав технік, але потім, закашлявшись, ступив уперед і впав обличчям униз, з його спини вилетіла стріла.
"Вниз! Лягай!" - вигукнув Картер іншому техніку. Він не бачив, звідки пішла стріла, але зробив постріл у безпосередній близькості від генераторних навісів, у тому напрямку, куди дивилися техніки.
Поранений технік подивився з боку генераторних навісів на Картера і назад, коли він ступив до свого приятеля, що впав.
«Лягай, тупий ублюдок!» - знову крикнув Картер. Він відскочив від захисту будівлі і зигзагоподібно побіг до пораненого, який, здавалося, був дезорієнтований, дивлячись то на свого мертвого друга, то на сараї з генераторами.
Технік був менший за десять футів від Картера, коли стріла з нудотним звуком встромилася йому в шию, технік спіткнувся і впав на коліна, кров бризнула всюди, коли він спробував вийняти стрілу з його горла.
Відразу за другим сараєм з генераторами, на відстані не менше п'ятдесяти ярдів, Картер помітив рух, що тьмяно виблискував у червоному світлі бараків на сході.
Картер сів у позі класичного стрільця, витягнувши обидві руки, і зробив один постріл із люгера, потім другий і, нарешті, третій, останній потрапив у ціль. Він був у цьому певний.
Обидва техніка були мертві; йому знадобилася лише секунда, щоб переконатися, що він нічого не може зробити для них обох. Картер мчав внутрішньою дорогою обслуговування повз дві останні будівлі постачання і пригальмував, проїжджаючи повз перший сараю з генераторами.
Будівля адміністрації мала багато криків. Харчав автомобільний чи вантажний гудок, і він міг чути звук працюючої техніки. Це звучало дивно, як відбійний молоток.