— А тому мені краще не наближатися до того будинку.
— Звичайно, — підтвердив Тамару. — Наше життя висить на волосинці. Ніколи не буде зайвою велика пильність.
— Цікаво, чи Фукускеголовий знав, що я переховуюся в цьому будинку?
— Якби знав, то ви зараз були б десь дуже далеко, недосяжною для мене.
— Але ж він підійшов до мене дуже близько.
— Це правда. Однак я думаю, що, можливо, його привела до вас якась випадковість. І ніщо інше.
— І тому він так безборонно виставився на дитячій гірці.
— Саме тому. Він зовсім не знав, що ви його там побачите. Навіть не здогадувався. І це, врешті-решт, коштувало йому життя, — сказав Тамару. — Здається, я вже казав, що наше життя висить на волосинці.
На кілька секунд запала мовчанка. Важка мовчанка, яку приносить смерть будь-якої людини.
— Фукускеголового не стало, але секта все ще за мною ганяється.
— І я не розумію ще одного, — сказав Тамару. — На самому початку вони збиралися вас спіймати і дізнатись, яка організація стоїть за планом убивства лідера. Ви самі не могли його підготувати. Будь-кому зрозуміло, що ви мали якусь підтримку. Якби вас спіймали, то, напевне, піддали б суворому допиту.
— Тому я й потребувала пістолета, — сказала Аомаме.
— Природно, й Фукускеголовий добре знав, — провадив далі Тамару, — що секта полює за вами, щоб вас допитати й покарати. Однак, здається, з плином часу ситуація сильно змінилася. І коли зі сцени зник Фукускеголовий, я мав телефонну розмову з одним представником секти, який сказав, що вони вже не мають наміру завдавати вам шкоди. І хочуть, щоб я вам це передав. Звісно, це може виявитися пасткою. Та мені здалося, що вони казали правду. Мовляв, в певному розумінні лідер сам хотів смерті. Так мені пояснював згаданий представник. Ідеться, так би мовити, про самогубство лідера, а тому вас, мовляв, уже не треба карати.
— Це правда! — сухим голосом підтвердила Аомаме. — Лідер від самого початку знав, що я прийшла вбити його. І хотів, щоб я це зробила. Того вечора у номері-люкс готелю «Окура».
— Його охоронці вашого справжнього обличчя не розпізнали. А от лідеру все було ясно.
— Яким чином, невідомо, але він усе знав наперед, — сказала Аомаме. — Він мене там чекав.
Після короткої паузи Тамару сказав:
— І там щось відбулося?
— Ми уклали угоду.
— Я про це нічого не чув, — сказав Тамару суворим голосом.
— Я не мала нагоди розповісти.
— То поясніть зараз, яка це була угода.
— Поки я упродовж години розминала йому м'язи, він розповідав. Виявляється, знав про Тенґо-куна. І чомусь навіть про зв'язок між мною і Тенґо-куном. Сказав, що хоче, щоб я вбила його. Щоб, мовляв, якнайскоріше звільнила його від безперервних нестерпних мук. Сказав, що взамін за це зможе врятувати життя Тенґо-куну. Тому я вирішила обірвати життя лідера секти. Навіть якби я не приклала до цього своїх рук, він усе одно неухильно наближався до смерті. Хоча, якщо згадати про його дотеперішні вчинки, мені хотілося залишити його і далі страждати…
— Але про цю угоду ви не доповіли мадам.
— Я вирушила туди, щоб убити лідера, і я виконала своє завдання, — сказала Аомаме. — А Тенґо-кун — це загалом моя особиста справа.
— Нехай буде по-вашому, — майже примирившись, сказав Тамару. — Ви справді повністю виконали своє завдання. Це я визнаю. І те, що питання про Тенґо-куна — ваша особиста справа. Та приблизно в той час ви чомусь завагітніли. Цього так просто не можна обійти мовчанкою.
— Не приблизно в той час. А того вечора, коли в центрі столиці несамовито гуркотів грім і бушувала злива. Саме того вечора, коли я спровадила на той світ лідера. Як я вже казала, завагітніла без статевого акту.
Тамару зітхнув.
— Враховуючи характер проблеми, мені залишається тільки вірити вашим словам або зовсім не вірити. Я досі вважав вас людиною, вартою довіри, і хотів би зараз вам вірити. Але цього разу я не бачу у ваших словах логіки. Бо взагалі я людина, яка дотримується дедуктивного способу мислення.
Аомаме й далі мовчала.
— А чи немає якогось причинно-наслідкового зв'язку між вбивством лідера й загадковою вагітністю? — запитав Тамару.
— Нічого не можу сказати.
— Ви не допускаєте можливості, що зародок у вашому лоні від лідера? Що якимось способом — невідомо, яким — він запліднив вас. У такому разі було б зрозуміло, чому вони будь-що хочуть вас схопити. Бо їм потрібен спадкоємець лідера.
Стискаючи в руці слухавку, Аомаме хитнула головою.
— Такого не може бути. Дитина від Тенґо-куна. Я в цьому впевнена.
— І щодо цього мені залишається тільки вірити вашим словам або зовсім не вірити.