Найважче мені доводилося біля берега — пліт часто чіплявся за кристали руди, що утворилися з розчину мідного купоросу. Лампочка освітлювала невеликий простір навколо мене, а запалити магнійовий дріт я не наважувався.
Промучився отак понад годину, поки приплив до місця, де сланцьовий шар прилягав до діоритової стіни. Тут я побачив, що на стрімкому схилі є карниз з півметра завширшки, по якому можна видряпатися до входу в печеру. Пліт я вирішив залишити. Тут немає ні вітру, ні течії, які рушили б його з місця. Коли повернуся, то напевне все знайду на місці.
Народження базальту
Піднявшися до входу в штольню, я ще раз роздивився місцевість. Королівські багатства були повиті жалобною заслоною темряви. Але й крізь цю пітьму миготіли світлові камінці — зірки підземелля, світло яких віддзеркалювалося на гладенькій поверхні великого темно-голубого озера.
Тихо зітхнувши: «Боже помагай!», я взяв клунок на спину і ступив до штольні.
Та не зробив я й десяти кроків, як остовпів од переляку. Я почув мурмотання дикого звіра і побачив його силует.
Звір ішов з глибокої штольні просто на мене.
Жодній людині не доводилося бачити таке незвичайне створіння. Його не описав жодний вчений-природознавець. Це була потвора в шість з половиною футів заввишки, шкура якої виблискувала чарівними барвами волошки. Тільки у птаха може бути таке забарвлення. Диво дивне! Може, це володар підземного царства, що сидить на мідному троні? Одним боком притискаючись до скелі, звірюка прямує просто до мене.
Від переляку й подиву я відчув, що знепритомнюю. Вирячивши очі, я підняв на захист шахтарську лампочку. Зброї у мене не було. Та хіба ця звірюка злякається лампи? Ось чудовисько вже поруч. Мене обливає піт від смертельного переляку, а звірюка вишкіряє зуби, ніби посміхається до мене, і ніжно тикає мордою під ребра. Ох, матінко! Та це ж Бебі!
Добра моя подруга, побачивши, що я подався до штольні, випередила мене. Перепливла озеро швидше від мене, й зараз стоїть передо мною в кольорі волошки.
Ех, бідолашна! Можеш тепер скільки завгодно тертися шубою об скелясту стіну!
А як мені взяти на себе відповідальність за те, що в тваринному світі з'явилася нова порода? Ведмідь волошкового забарвлення!
Бідна Бебі, скільки в ній відданості!
Підземна печера, що відкрилася передо мною, була утворена з двох кам'яних порід: діориту — про нього я вже говорив — та долериту. Долериту дедалі ставало більше й більше. Саме ці породи утворювали дно звивистої штольні.
Підземний коридор перетинали великі й малі печери. Місцями вони поглиблювались, і я мусив спускатися на їх дно, потім знову дряпатися вгору. Тут багато в чому мені допомогла дружба Бебі. Досить було запалити магнійовий дріт, вибрати напрямок і показати його Бебі. Після цього я сідав на спину ведмедиці й освітлював шлях. Бебі з незвичайною спритністю дряпалась із скелі на скелю та перестрибувала глибокі прірви. За годину ми з нею подолали таку відстань, на яку я сам мусив би витратити цілий день. Коли ж я сів попоїсти, вона тільки дивилася на мене. Може, відчувала, що мої консерви заготовлені з ведмежатини. А може, і тому, що білі ведмеді звикли одразу з'їсти багато, а потім довгий час перебувати без їжі. В них запаси жиру величезні — є чим живити організм. Колись білі ведмеді стануть справжніми верблюдами льодових пустель, якщо їх використовуватимуть для мандрівок.
В печерах, які нам доводилося переходити, я не знаходив нічого цікавого. Запримітив тільки одне — чим далі, тим холодніше.
Думаю, що малахітова печера зігрівається хімічною дією озера, тому, чим далі від нього, тим холодніше стає в печерах. Я шкодував, що залишив шубу в льодовій печері. Тепер під час спочинку Бебі зігрівала мене своєю шубою.
Вразило мене ще й таке явище: компас, за допомогою якого я знаходив дорогу в звивистому коридорі, раптом перестав показувати сторони світу. Стрілки, правда, рухалися й стрибали сюди-туди.
З цього я зробив висновок, що поблизу мають бути шари залізної руди чи базальту. Скеляста стіна складалася з долеритової маси. Але долерит, хоч за своїм складом подібний до базальту, не має ознак магніту. Далі з-поміж долеритів виблискували кристали лабрадору, що також міститься в базальті.