Через деякий час її м'яке подих підказало йому, що вона спить. Бліде овальне обличчя в спокої мало чистоту і невинність дитини. І знову Ніка різко вразило протиріччя: як вона могла бути такою, якою Хоук назвав її?
Він обережно підвівся, щоб не розбудити її. У тьмяному світлі він помітив невелику зміну кольору на її лівій нозі, трохи вище і нижче коліна. Він підійшов ближче і побачив, що це було татуювання AX.
Він швидко і мовчки одягнувся. Дисципліна та професіоналізм вже взяли гору. Він подивився на годинник і побачив, що вони прибудуть до Мілана за кілька годин. Якби вони прийшли вчасно, то опівдні були б у Венеції. Йому доведеться вийти перед принцесою, щоб вона його не побачила, і слідувати за нею, коли вона йшла зі станції. Якщо Хоук має рацію, вона відведе його прямо до Манфрінто.
Він тихо вийшов із купе і зачинив за собою двері. Піднявши очі, він побачив двох людей у коричневих плащах, що наближалися з обох боків вагона. Два широкі слов'янські обличчя з суворими очима. У кожного одна рука у відстовбурченій кишені.
Кіллмайстер негайно оглянув ситуацію і дійшов висновку, що має проблеми. Як і у принцеси. Коридор був порожній, якщо не рахувати Ніка і пари, що наближається. Він швидко вліз у шкуру Роберта Н. Корнінга із Сент-Луїса, який щойно зрадив свою дружину. Він трохи опустив рота, і на його обличчі з'явився вираз легкого занепокоєння. Він сподівався, що схожий на вівцю з вовчої шкіри.
Нік спробував протиснутися повз людину праворуч від нього. 'Прошу вибачення.'
Чоловік у картатому капелюсі щосили штовхнув її у віконну решітку. - 'Один момент! Вас звуть Корнінг? Його англійська була гарною, хоч і з сильним східноєвропейським акцентом.
Нік подивився на нього з удаваним подивом і відтінком гніву. Він мав поводитися з цим дуже обережно. Йому треба було знати, що задумали ці люди.
'Так. Я Роберт Корнінг. Як же так? Хто ти до речі? Звідки ти знаєш моє ім'я? І чому ти мене штовхаєш…
Чоловік, який штовхнув його, сказав: «Заспокойтесь, містере Корнінг. Ми хочемо поговорити з тобою, от і все. Будь ласка, ходімо з нами.
Знову вдаваний гнів. — Іти з тобою? Скажи навіщо, послухай! Якого біса це має…
Чоловік у сірому капелюсі тицьнув Ніку в спину пістолетом. - 'Ходімо зі мною. Жодної балаканини. Ми скоро поговоримо. Іди попереду мене. Без жартів, чи я тебе уб'ю.
Голос Ніка тремтів. "Мене... н..-вбити мене?" Він глянув на купе, яке щойно покинув. "Але ви, хлопці, божевільні - у мене є тільки..."
Людина з пістолетом засміялася. Гостро. Жорстоко. — Ми знаємо, що ви зробили, містере Корнінг. Вона була гарна, так? Ви повинні розповісти нам про все це. приходь!
Нік дозволив собі схлипнути. 'Що це ? Хтось із вас її чоловік чи що? Можливо, це старий прийом шантажу? Ви не можете. То була її ідея. Вона запросила мене у своє купе і...
Чоловік позаду нього сильно встромив пістолет Ніку в спину. 'Давай! Ви матимете всі шанси поговорити прямо зараз.
Він розмовляв з іншим чоловіком мовою, яка, мабуть, була для Ніка хорватською. Він не говорив цією мовою і не розумів його.
Обидва чоловіки різко засміялися. Зневага на їхніх обличчях була очевидною.
Кілмайстер внутрішньо посміхнувся. Вони вже думали, що він нешкідливий боягуз. Саме те, що йому було потрібно.
Розділ 4
Кіллмайстер сидів в іншому купе першого класу в одних білих трусах, поки один із чоловіків копався в його одязі та речах. Інший чоловік сидів на дивані навпроти нього, направивши на Ніка блискучий синій револьвер. Нік, який дозволив своєму обуренню поступово перетворитись на те, що, як він сподівався, було щирим страхом. Ніку хотілося, щоб він розумів хорватську. Під час уривка розмови він якось почув ім'я Манфрінто. Вони обоє засміялися. Тепер людина в картатому капелюсі, який обшукував одяг Ніка, кинув її і став перед агентом АХ з холодним поглядом. «Ваші документи, схоже, гаразд, Корнінг».
Звісно, вони були у повному порядку. Документи завжди добре виготовлялися в АХ.
Чоловік підняв фотографію, яку Нік показував принцесі. 'Хто вони?'
— М-моя дружина та діти, — пробурмотів Нік. Він показав слабку посмішку. «Якщо Аліса, моя дружина, колись дізнається про це, то це сталося зі мною! Давай, ми не можемо…
Чоловік сильно вдарив його кулаком по обличчю. - 'Замовкни. Ви лише відповідаєте на запитання. Він глянув на свого супутника з револьвером і підморгнув. — Але все гаразд, чи не так? Американець каже, що це сталося з ним. Він засміявся і постукав за паспортом Ніка.