Ймовірно, це сталося зараз. Команди, які прочісували прибережну зону та Адріатичне море, мали виявити сліди радіації. Плутоній дуже швидко розчиняється у солоній воді. Спочатку постраждає риба, а потім усі продукти харчування. Не дивно, що італійці злякалися. Вони могли в будь-який момент збожеволіти і евакуювати Венецію та околиці. Справа ставатиме все більш і більш серйозною, постійно підбурюваною російськими та югославами, і Дядя Сем постане перед світом як головний винуватець.
А тим часом югославська загроза налагодити бомбу та підірвати її під поверхнею не спала. Тільки він, Нік Картер, міг щось із цим вдіяти.
Він швидко одягнувся і вже збирався вийти з кімнати, коли знову задзвонив телефон. Рим знову.
Доповнення до останнього повідомлення, - сказав чоловік у Римі. «Царська людина може бути принесена в жертву. Повторюю - царственою персоною можна пожертвувати. У вас це?
"Я зрозумів". – Нік повісив трубку. Тримаю парі, Хоук нагадав йому, що по принцесі не треба переживати. Бос знав про вроджене лицарство Ніка - хоч і не зовсім погоджувався. Отже, це зовсім так. тонкий нагадування.
Перший вапоретто «Лідо» мав прибути до пристані на площі Сан-Марко о восьмій годині. Нік поснідав у тратторії неподалік площі, потім зайняв позицію під тією ж аркою, де стояв напередодні ввечері. Видимість була лише метрів п'ятдесят, а вітер посилювався. Блискучі мокрі вулиці були майже безлюдними.
Водний автобус був вчасно. Принцеса була єдиним пасажиром. Перша частина його припущення виявилася вірною. Він дивився, як вона повільно піднімається сходами лісів, ніби хода завдавала їй болю, і навіть на такій відстані він бачив, що вона мертвенно-бліда. Плащ був застебнутий на тонкій шиї. Не озираючись, вона попрямувала у бік Ріва дельї Ск'явоні.
Нік Картер чекав. Його багаторічний досвід підказував йому, що він має мати рацію — але де був цей виродок? Потім він побачив його. Кремкий чоловік у чорній вітрівці пройшов по бічній вулиці і пішов за принцесою. Нік виглядав похмурим. Це було там, звісно. Манфрінто, не розуміючи, що відбувається, дозволив жінці піти, щоб за нею можна було стежити. Так зробив би Нік.
Він уже збирався переслідувати їх, коли третя людина вийшла з невеликої крамниці сигар і почала переслідувати їх. Нік сповільнився, дав чоловікові час зайняти свою позицію в параді і вилаявся собі під ніс. Манфрінто не став ризикувати. Це була подвійна тінь: одна людина йшла за принцесою, друга — за першою тінню.
Нік Картер насунув капелюха на очі і пішов за ними. Манфрінто був би розчарований. Нік не розраховував на двох чоловіків, і це збільшило б небезпеку, але це було здійсненно. Скоро зараз! Він зігнув лікоть, і стилет ковзнув йому в долоню. Він засунув руку в рукав плаща, щоб сховати зброю.
Тепер він не міг бачити принцесу, тільки чоловіка перед собою. Йому доводилося покладатися з їхньої здібності. Людина перед ним, його безпосередній видобуток, мала зробити те саме.
Людина перед ним повернула ліворуч, і Нік наслідував його приклад. Вони йшли вузькою брукованою набережною вздовж бічного каналу за Палацом Дожів. Просто перед ним, ніби підвішений у тумані, Міст Зітхань. У минулому ув'язнених вели по ній на страту.
Під мостом повисла густа завіса туману, і Нік побіг навшпиньки. Нікого довкола. З таким самим успіхом він міг би бути тут, якби він міг знайти людину в тумані. Прямо під Мостом Зітхань.
Але він, не гаючи часу на подальші асоціації, пірнув у щільну сиру фіранку і сповільнив крок. Якщо він знайшов людину, то повинен був упізнати його навпомацки — третій чоловік був одягнений у товстий гумовий плащ.
Фігура постала перед ним у тумані. Нік трохи наспівував, прискорюючи крок, доки не натрапив на чоловіка.
- Скушай, - сказав Нік. Його пальці відчували мокру гуму.
Чоловік, високий, худорлявий, лаяв його. 'Ідіот! Хто так швидко біжить у цьому тумані!
"Скушай" - знову сказав Нік. Він прослизнув повз чоловіка, а потім обернувся. Великою рукою він схопив чоловіка за шию і потяг до чекаючого стилету. Він пропустив лезо через плащ і куртку трохи нижче нижнього ребра зліва, потім підняв лезо і витяг його, щоб переконатися, що повітря потрапило в рану. Чоловік загарчав, вчепився в Ніка пазурами і впав уперед. Нік спіймав його і тут же повів худе легке тіло до каналу. Пролунав приглушений сплеск. Нік опустився на коліна, щоб вимити лезо в брудній воді, потім ковзнув назад у піхви із замші. Він обернувся і побіг.