Пеппо, вперше виявивши певну жвавість, сказав: «Якщо я ще колись повернуся додому, синьйоре, сьогодні ввечері я приготую бамбіно».
Нік відчинив велику коробку, яку дала йому принцеса. — У тебе буде компанія дорогою додому, — сказав він. — Він займе моє місце, так що стався до нього з повагою. Поки ти не повернешся до лагуни і майже додому — тоді викинеш його за борт і забудеш про нього».
І без того відвислий рот Пеппо відкрився. — Я не розумію цього, синьйоре. Чи є інший джентльмен? У тій скриньці?
Нік посміхнувся. 'Так би мовити. Дивись.
З коробки він дістав розібрані частини манекена. Чоловік, як сказала принцеса.
Нік почав збирати деталі – руки та ноги заклацнулись у тулубі, потім прикрутив голову. Він поклав ляльку на дно човна, а Пеппо дивився з-за ляльки на Ніка. Краєм ока Нік побачив, як чоловік водив пальцем по колу біля скроні, потім передумав і знову перехрестився. Нік натягнуто посміхнувся. Це було трохи божевіллям, але це могло спрацювати.
Він пірнув у човен і закурив. Він сів біля манекена, поки човен танцював по хвилях. Принцеса розповіла Ніку про цвинтар на острові за чверть милі від Лідо, прямо навпроти казино. Вона згадала, як у дитинстві була присутня на похороні на цьому Ізола-делла-Морті, і Нік відразу побачив його можливості. Острів Мертвих був порожній і покинутий, і він знайшов лише старі надгробки та кістки. Це був чудовий наглядовий пункт, а пізніше він послужив би відправною точкою для його рейду до казино. Він легко пропливе чотириста ярдів навіть у шторм. Хитрість полягала в тому, щоб дістатися острова непоміченим із казино.
Пеппо перервав його думки за кермом. Чоловік сказав: «Оскільки ви, очевидно, вже пасці, синьйоре, це не має жодного значення, але я думаю, що краще сказати вам, що на острові мешкають привиди. Спеттрі тость!
— Мене це не турбує, Пеппо. Я дуже добре лажу із привидами.
Чоловік похитав головою. 'Я не шуткую. Останнім часом на острові часто можна побачити вогні. Я чув, як про це говорять інші човнярі.
Нік вилаявся собі під ніс. Звісно. Манфрінто, ймовірно, також використав острів. Але чому? Як?
Тепер вони повернули у вузький канал, що йшов уздовж поля для гольфу Альбероні і вів до Адріатики, і тут судно прийняло на себе всю силу шторму і небезпечно хиталося. Пеппо вилаявся, перехрестився і кинувся на кермо, що крутилося. Більше часу на розмови не було.
Тепер вони залишили канал і опинилися у відкритій воді. Хора врізалася в човен велетенським кулаком, а маленьке суденце пірнуло носом у високі пінисті хвилі і сміливо попливло далі. Нік почув, як Пеппо молиться вголос.
Хвиля залила Ніка з ніг до голови. Це не мало значення, він мав плисти за хвилину. Він ухопився за борт, коли вітер завивав довкола нього, і поправив окуляри нічного бачення. Його мали побачити спостерігачі казино!
Ніку довелося накричати на Пеппо, щоб його почули. — Пливіть прямо між островом і тим будинком на пляжі. Нам потрібно, щоби нас бачили з цього будинку, розумієте?
Пеппо боровся з кермом, що смикався. Він кивнув головою. Він промок до нитки і більше був схожий на щура, ніж будь-коли.
Нік направив бінокль на казино, що самотньо стояло за пляжем. У будівлі було добре затемнено, але в нього виникло відчуття, що за шлюпкою стежать. Видимість швидко погіршилася, але він ясно бачив будинок у бінокль. Так що вони могли бачити човен і двох його пасажирів. Два пасажири. Це був ключ до цієї гіпотези. Двоє чоловіків були в човен, і двоє чоловіків повинні були його покинути. Той факт, що за ним стежать, міг налякати Манфрінто, а може й ні, але поки він думав, що шпигуни пішли, він не панікував. Він продовжить свою брудну роботу — принаймні Нік на це сподівався. Він мав відчуття, що ця людина майже виконала своє завдання.
Тепер спостерігачі добре бачили човен. Вони пропливали просто перед казино. Нік міг невиразно розібрати слова на фасаді будівлі.
Казино Гарібальді – Рулетка – Chemin de Fer – Feste di Gala.
Нік крикнув Пеппо: «Повертай зараз і пливи зовні повз Ізола-делла-Морте Якомога повільніше. Мені потрібно кілька хвилин, поки цей острів перебуває між мною та казино. Це можливо?
Пеппо кивнув, борючись із шаленим кермом. Човен не повертався. Вітер підхопив носа і відкинув човен назад. Нік затамував подих; якби вони потрапили між хвилями і втратили швидкість, вони б перекинулися на першій великій хвилі.