Він притиснувся до скелі і, намагаючись не робити ніяких рухів, стежив за своїм супротивником.
Хижак не пробував стрибати. Він лежав на піску, дивлячись на людину некліпаючим поглядом.
Якщо звір не відійде, становище буде дуже серйозним. Злізти вниз на очах хижака зовсім неможливо. Чекати? Але скільки часу може тривати це чекання?
Камов зовсім не знав звичок цих «ящірок». На скільки вистачить терпіння у звіра? Який рівень його кмітливості? Чи розуміє він, що людині треба зійти вниз? Що він взагалі думає про ніколи не бачену істоту, що з'явилася в його володіннях?
Камов вирішив чекати, нічого не роблячи, півгодини. Якщо «ящірка» не відійде, то він спробує застрілити чи хоча б злякати її звуком пострілу. Може, слабкий тут, звук не потривожить сплячих звірів…
Хвилина минала за хвилиною…
Якби залишити всюдихід на Марсі, то в розпорядженні Камова було б кілька годин. За цей час багато що може трапитися.
Незважаючи на трагічність становища, звичайна розсудливість не залишала Камова. Він спокійно обдумував, як вирватися з несподіваного полону.
Якщо витягти вірьовку наверх, то можна з її допомогою перебратися на сусідній камінь. До нього не більше п'яти метрів, і на його вершині є гострий виступ, на який легко накинути петлю. Закріпивши вірьовку, він, як по повітряному мосту, перебереться на цей виступ.
Вірьовка має п'ятдесят метрів завдовжки. У нього залишиться досить, щоб повторити маневр і перебратися ще далі.
Так він наблизиться до всюдихода якомога ближче, а потім спробує вбити звіра, якщо той подасться за ним, і, поки встигнуть наблизитися інші, кинеться до машини.
Камов почав обережно витягати вірьовку до себе. Її кінець лежав недалеко від тварини, і він з цікавістю чекав, як поводитиметься звір.
Рух вірьовки, що ворушилася так близько, не міг не привернути уваги хижака. «Ящірка» повернула голову, але зараз же знову спрямувала очі на людину. Вона, мабуть, здавалася їй цікавішою.
Та от уся вірьовка в руках Камова. Перш ніж виконати свій рискований план, він вирішив підождати, поки закінчаться визначені ним півгодини. Можливо, звір усе-таки полізе собі геть.
Одну мить Камову здалося, що його наді» справдиться. Ящірка перестала дивитися на нього. Вона повільно пересувалася вперед і назад біля підніжжя скелі і начебто не звертала більше уваги на людину.
Може, вона забула про нього? Це було цілком можливо!
Та ні! Походивши трохи, звір знову ліг і спрямував на вершину скелі пильний погляд.
«Вперта тварюка!» подумав Камов.
Призначений час минув.
Камов обережно підвівся і став на коліна. Розмахнувшись петлею, кинув її. Він ніколи раніше не вправлявся в цьому мистецтві, але, на його подив, петля слухняно лягла на намічений виступ. «Ось як виявляєш у собі таланти, про які й не гадав», з усмішкою подумав він.
Впершись ногою в тріщину граніту, він сильно потягнув вірьовку, випробовуючи міцність свого містка.
Вірьовка несподівано легко піддалася. Кам'яний виступ, що здавався таким міцним, похитнувся і рухнув. Камов ледве не втратив рівноваги. Неймовірним зусиллям м'язів удержався від падіння з десятиметрової висоти прямо на звірів, які лежали внизу.
Скинутий ним гранітний виступ упав на пісок кроків за п'ять від ящірки. Вона, видно, дуже злякалась, і одним стрибком проскочила між двома скелями прямо поміж своїми сплячими родичами.
Серед тварин піднялося хвилювання. Сріблястий килим внизу заколихався, заворушився.
Проклинаючи камінь, що полетів униз, і свою власну необережність, Камов бачив, як звірі один за одним залишали місце свого відпочинку і прямували у середні проходи між скелями. Незабаром скрізь, куди б Камов не подивився, він бачив їхнє сріблясте хутро. Він налічив їх понад п'ятдесят. Нічого було й думати спускатися вниз. Всі шляхи до втечі відрізані. Доки тварини будуть тут, він змушений сидіти на своїй скелі. Камов прекрасно розумів, що розповзуться вони, мабуть, тільки тоді, коли настане темрява. Сонце заходить тут о восьмій годині двадцять хвилин за «московським часом». Отже, залишилося чотири години до його заходу. Кисню в балоні повинно вистачити на цей час. Про те, що звірі можуть добратися до нього, Камов не турбувався. Вони не робили ні найменшої спроби стрибнути на скелю, що неодмінно зробили б земні хижаки. На цій недоступній скелі він у повній безпеці і міг би спокійно дочекатися, поки тварини вирушать на нічне полювання, коли б… зореліт не повинен був покинути Марс рівно о восьмій. Не пізніше сьомої години він мусить будь-що звільнитися, інакше не залишиться ніякої надії дістатися до корабля вчасно. Тоді смерть. Камов примусив Бєлопольського дати слово, що незалежно ні від чого старт на Землю буде взято точно в строк. «Навіть якщо ви затримаєтесь?» запитав Костянтин Євгенійович. «Навіть і в цьому випадку», відповів він.