Машина швидко приїхала до Інституту Поліпшення.
Вахтер не став вимагати документи у генерала Готовкіна. Які вже тут документи, коли у нього червоні лампаси за кілометр видно. Лише подумки відзначив: «О наші дають! Генералів удосконалюють!»
Потім, коли всі пройшли, він ще подумав і сам з собою не погодився: «Як же їх удосконалювати, коли наші генерали найкращі в світі?»
Потім він ще трохи подумав і все ж таки збагнув: «Можна їх удосконалювати. Якщо генерала вдосконалити, з нього маршал вийде».
Професор Баринов був у себе в кабінеті. Вони з генералом привітались і обнялись. Виявляється, вони давно одне одного знали. Вони в одному класі раніше вчились.
Генерал одразу сказав професору Баринову:
— Ну, відповідай, що ти там мудруєш зі своїми джерелами?
Баринов відповів:
— Це ти мудруєш. Молодь затискуєш. А нам дуже потрібні молоді люди зі свіжим поглядом на життя.
— Розумієш, він у нас один, — сказав генерал Готовкін. — Бабуся без нього помре.
— Не помре, — сказав Валера. — Ми їй онучку Ларису із Саратова випишемо.
— А може, того… і бабусю… в експедицію? — запитав генерал. — Вона готує чудово. І чай, і котлети.
— У нас експедиція, а не виїзна їдальня, — зауважив Баринов. — На коні вона їздити може? Чи багаття розпалювати? А спати у наметі на снігу вона погодиться? Чи, наприклад, на сосну залізти зуміє?
Як тільки професор, повів мову про все це, генерал збагнув: тепер уже Валеру йому нізащо не втримати. Він лише запитав:
— А що, від дітей багато користі буває?
— Коли б не було, ми б усе це не затіпали.
Та генерал Готовкін не відступав:
— А як твоє джерело щодо оборони? Має значення для армійських потреб?
Професор Баринов відповів:
— Жива вода ще в казках потрібна була, щоб воїнів оживляти. А зараз вона потрібна ще більше. Ракет і гармат багато, а нервів міцних нема.
Він відкрив стіл і дістав ще одну старовинну газету.
— Поглянь, давній друже, ось на це. — То був «Звід зросту новобранців різних країн».
Країна Мінімальний зріст у міліметрах
Швеція 1608
Сполучені Штати 1600
Англія (в Європі) 1600
Бельгія 1570
Німеччина 1569
Італія 1569
Франція 1540
Австрія 1553
Росія 1534
— А, би зацікавити тебе, скажу, що у Вишньоволоцькому повіті новобранці були як у Швеції. Високі та дужі. Тому що цю воду на всіх ярмарках ченці продавали. З дитинства всі пили «Монастирську мінеральну». Або «Святу срібну». А ось витяг із щоденника начальника військово-окружного управління Тверської губернії Шевирьова:
«У стройових навчаннях, маршируванні, верховій їзді, гімнастиці, фехтуванні, плаванні, польовій службі фізичні якості солдат Вишньоволоцького повіту були вищі від усіх».
Генерал Готовкін прочитав замітку своїми очима. І мовив:
— Бабусю ти нашу не береш. А от представників госпіталів доведеться..
Він козирнув, узяв Валеру за руку. Валера взяв Машу за руку, і вони помчали до автомобіля.
Як тільки вони сіли, генерал почав дзвонити:
— Алло, товаришу командуючий, дозвольте доповісти. Я дізнався, що готується велика експедиція для пошуків цілющого джерела. Надзвичайно важливого для оборонних потреб. Хто організовує? Організовує Міністерство геології. — Він поглянув на Машу з Валерою. — Ще приєдналось Міністерство освіти в особі двох співробітників. Не завадило б із наших кого-небудь виділити. Із управління госпіталів. Дякую, товаришу командуючий. Я дам розпорядження.
Він висадив Машу і Валеру біля домівки і поїхав у свій генеральний штаб.
Не минуло й двох тижнів, як експедиція вирушила.
Маша гадала, що експедиція — це собачі упряжки, оленячі нарти, всюдиходи. Та нічого цього не було. Просто приїхали вони на залізничний вокзал — один співробітник, геолог на прізвище Стороженко, двоє дітей і один лейтенант Соколов із управління госпіталів.
Щоправда, було чимало проводжаючих. Тати, мами, дружини. В тому числі один генерал у повній чудовій формі. Він звертався до Валери:
— Ти, Валеро, коли шукатимеш джерела, не всяку воду куштуй. Невідомо ще, що там з-під землі б'є. Може, де каналізацію прорвало чи нафтопровід тріснув.
— А ви, товаришу лейтенант, за моїм онуком пригляньте. Надто вже гарячий!