— А я вважаю, що хлопчик і ті, хто його викрав, переховуються в парку, — сказав Готовкін.
— Чому?
— Тому що там найкраще переховуватись. Тому що туди привів собака. Тому що там найцікавіше: багато всіляких атракціонів. — Там знаєте що скоро буде?
— Що? — запитали однокласники.
— От що! — Валера витяг «Вечернюю Москву». — Читайте.
Діти з подивом прочитали:
«ВПЕРШЕ У МОСКВІ ГЕННАДІЙ ОВЧИННИКОВ — ПРИБОРКУВАЧ РИБ. ВИСТУП З ГРУПОЮ ДРЕСИРОВАНИХ ОСЕЛЕДЦІВ. У ПРОГРАМІ:
1. ВЕСЕЛИЙ РИБАЛКА.
2. СКАЧКИ ЧЕРЕЗ ОПОЛОНИК.
3. ВОДНЕ ПОЛО 3 ТЕНІСНОЮ КУЛЬКОЮ.
4. СТРИБКИ КРІЗЬ ВОГНЯНЕ КОЛО.
Вартість квитків збільшена. Адміністрація просить приносити з собою біноклі. Початок оселедцевого фестивалю о 15.00».
— Якщо нам не вдасться захопити їх під час забирання продуктів, — сказав Валера, — ми обов'язково візьмемо злочинців тут. На цьому оселедцевому фестивалі.
Діти почали обговорювати деталі майбутніх операцій. Раптом з'явилась Олександра Семенівна.
— От. Я продукти принесла, — сказала вона. — Можна їх класти на білу плиту.
— Зачекаємо, — сказала Маша.
— Як зачекаємо? Чого зачекаємо? — захвилювалась бабуся. — Дитині буде кепсько.
— А коли продукти ворони поклюють, дитині буде ще гірше, — сказала Маша.
— Або вони прокиснуть на сонці, — підтримав Валера Готовкін. — їх треба класти надвечір.
— А де чоботи із вовни овець, змішані разом? — спитав північний Аксьонов.
— Валянки, чи що? — запитала Олександра Семенівна.
— Авжеж, валянки.
— Я віддала їх полагодити. Ось я квитанцію поклала. Підуть і самі одержать. Нехай у черзі постоять.
«Ще одне місце, де можна влаштувати засідку», — подумав Аксьонов. Він уявив собі, як він піде до валяночно-ремонтного ательє, побачить там вояччину і тихенько так скаже: «Валянки вгору! Ваша гра закінчена!»
— Дякую, Олександре Семенівно, — сказала Маша. — Продовжуйте ваше спокійне життя. Ми за вас відповідаємо.
Олександра Семенівна подалась далі у своїх виховних справах: робити із Чайки лауреата міжнародних конкурсів і наукових премій.
А замість неї з'явилась Гуля Курбанівна:
— Чим порадуєте, діти? Знайшли хлопчика?
— Поки не знайшли. Але якісь кінці є, — відповіла Маша.
— Які ж кінці?
— А от які… Ось записка про їжу і валянки, в відомості, що хлопчика з міста не вивозили.
— Ще якісь документи є?
— Документів більше немає. 6 відчуття.
— Які відчуття? — запитала майор міліції.
— Відчуття, що викрадачі переховуються в парку, — сказав Валера Готовкін.
— Чому?
Валера показав Гулі Курбанівні програму дресированих оселедців. Гуля Курбанівна була вражена оселедцевими можливостями. І водночас вона дуже засмутилась.
Такими темпами вони знайдуть хлопчика, можливо, до пенсії.
Вона подякувала дітям. Вийшла і з автомата подзвонила професорові Баринову:
— Товаришу професор, ваші діти, як на мене, дурницями займаються. Мають намір хлопчика там шукати, де їм самим цікаво. В парку. Там, бачте, дресировані оселедці виступатимуть.
— Я вам категорично забороняю втручатися в їхні справи. Не заважайте дітям працювати.
Та Баринов вельми зацікавився оселедцями і твердо вирішив, що обов'язково піде в парк у неділю з усією сім'єю подивитись, що там виробляють ті незвичайні дресировані риби.
А Гуля Курбанівна вирішила навпаки, нізащо не йти. Бо коли ті оселедці покажуть щось незвичайне, мудре і розумне, вона після цього оселедця в рот не візьме.
О пів на четверту в службовому приміщенні сталась НП. Прибіг змилений Діма Олейников, він же Чайка. Він прибіг у білих тапочках, у пачці — це така спідничка, серпанковій кофтинці й сказав:
— Все, годі! Більш нема сил! Я переконаний, у цієї бабці ніякого хлопчика ніколи не було. Ніякий хлопчик такого життя не витримає.
— Чому? Що сталось? — зацікавились співробітники.
— Нічого не сталось! Тільки мої залізні нерви не витримують. Ці арфи, гуртки, квадратики! Дихання і вітаміни! Я вважаю, ніхто індонезійського хлопчика не викрадав. Він сам від цієї бабки втік.
— Ні, від бабки, а від Буревісника.
— Все одно! Досить з мене цих катувань. Дайте мені серйозну справу.
Маша і Валера Готовкін порадились і вирішили Діму у засідку з продуктами на клумбу відрядити.
— Ось тобі продукти, — сказала Маша. — Спершу підеш додому і переодягнешся у все зелене. Потім покладеш продукти і квитанцію на білу плиту. А сам сховаєшся у кущах. Як тільки злочинці прийдуть, ти…