Выбрать главу

Купець, удавши, ніби повірив, вигукнув: «Справді біда мені! Я давно знав, що щури дуже люблять залізо. Вони й раніше багато разів дошкуляли мені в такий спосіб, тож тепер мені легше буде пережити втрату». Відповідь сподобалася другові, й він радів, що купець повірив, ніби щур з’їв метал. І щоб остаточно зняти із себе всі підозри, він запросив купця до себе пообідати наступного дня. Купець пообіцяв, що прийде, але дорогою додому побачив у середмісті дитину свого друга, повів її до себе додому і замкнув у кімнаті.

Наступного дня купець рушив до свого друга, який не знав, де приткнутися з горя. Удавши, що нічого не знає, купець почав розпитувати, що сталося. «Любий друже, — відповів той, — пробач, що мені сьогодні не до веселощів: я втратив одного зі своїх синів. Я вже й ріжком сигналив, але все марно». «Як прикро це чути, — відповів купець. — Мені прикро це чути, бо вчора ввечері, коли пішов від вас, я побачив, як сова несла в пазурах дитину, але не знаю, чи це був твій син». «Дурень ти неприторенний, — сказав друг. — Посоромився б такі дурниці плести! Сова важить найбільше два-три фунти й не може нести хлопчика, який важить понад п’ятдесят фунтів!» А чом ти дивуєшся? — спитав купець. — Хіба в країні, де один щур може з’їсти сто тонн металу, може когось здивувати, що сова може нести хлопчика, який важить лише п’ятдесят фунтів». І тоді друг збагнув, що купець не такий уже й дурень, як він уважав, перепросив його за обман, повернув йому вартість металу, а за це і його син повернувся додому.

Байки, Пілпай, Індія, IV ст.
Ефекти дзеркала: попередня типологія

Дзеркала можуть нас хвилювати. Дивлячись на своє відбиття в дзеркалі, ми найчастіше бачимо те, що хочемо побачити: власний образ, із яким нам зручно. Зазвичай ми не роздивляємося впритул, ігноруючи зморшки й дрібні вади. Однак, придивившись пильніше, нам іноді здається, буцімто бачимо себе так, як інші нас бачать, як людину серед інших людей, як об’єкт, а не суб’єкт. Від цього нас дрожем проймає — ми бачимо себе ніби ззовні, без думок, духу і душі, які становлять нашу свідомість. Ми — річ.

Використовуючи ефекти Дзеркала, ми символічно відтворюємо силу, яка непокоїть, віддзеркалюємо дії інших, імітуючи їхні рухи, щоб вивести їх із рівноваги і роздратувати. Вони сердяться, бо їх змушують почуватися виставленими на глум, клонованими, об’єктивованими, бездушними. Або зробіть те саме трохи по-іншому, і вони почуватимуться обеззброєними, бо ви чудово відбили їхні бажання і жадання. Така нарцистична сила дзеркал. В обох випадках ефект Дзеркала вибиває з колії ваших опонентів, змушуючи їх гніватися або опинятися в трансі, і в цю мить ви владні маніпулювати ними і зваблювати. Цей ефект — велика сила, бо він спрацьовує на рівні примітивних емоцій.

У царині влади є чотири основних ефекти Дзеркала.

Ефект, що нейтралізує. У давньогрецькій міфології Горгона Медуза мала зміїв замість волосся, язик, що висовувався назовні, масивні зуби й таке потворне обличчя, що кожний, хто бачив його, із жаху перетворювався на камінь. Але героєві Персею вдалося вбити Медузу, відполірувавши свій бронзовий щит і перетворивши його на дзеркало. А тоді, використавши її відображення на щиті, він підповз і стяв їй голову, не дивлячись на неї прямо. Щит у цьому разі слугував дзеркалом, але й дзеркало, своєю чергою, було щитом: Медуза не могла бачити Персея, а бачила тільки відбиття власних рухів, і, ховаючись за цим екраном, герой підкрався і знищив її.

Така сутність ефекту, що нейтралізує: якомога точніше робіть те, що роблять вороги, і вони не розпізнають ваші наміри, бо їх засліплює дзеркало. Їхня стратегія в стосунках із вами залежить від вашої реакції на них. Нейтралізуйте їх, граючи з ними в мімікрію. Ця тактика має глузливий і дражливий ефект. Ми пригадуємо, як у дитинстві хтось дражнився, повторюючи кожне наше слово, — дуже швидко у нас виникало бажання дати йому в пику. Дорослі мають працювати інакше, але все одно вони можуть вивести опонентів із рівноваги. Прикриваючи свою стратегію дзеркалом, ви розставляєте невидимі пастки або заганяєте опонентів до пасток, які вони призначили для вас.

Цю потужну технологію військова стратегія використовує з часів Сунь-цзи. Тепер її застосовують у політичних кампаніях. Вона також корисна для приховування випадків, щодо яких у вас нема власної стратегії. Це — Дзеркало Воїна.

Зворотною версією ефекту, що нейтралізує, є тінь: ви відстежуєте кожний рух опонентів, не потрапляючи їм на очі. Використовуйте тінь для збору інформації, що нейтралізує їхню стратегію згодом, коли ви зможете протистояти кожному їхньому руху. Тінь корисна тому, що відстежування рухів інших дає змогу зазирнути в їхні звички і повсякденне життя. Тінь — незамінний інструмент для детективів і розвідників.

Нарцистичний ефект. Дивлячись на своє відображення на поверхні плеса, грецький юнак Нарцис закохався в нього. А коли зрозумів, що це його власне відбиття і що кохання його безнадійне, він із розпачу втопився. У всіх нас є схожі проблеми. Ми дуже любимо самих себе, але оскільки ця любов не може скеруватися на когось чи щось поза нами, ми постійно відчуваємо незадоволеність і недовершеність. Нарцистичний ефект використовує такий універсальний нарцисизм: ви вдивляєтеся глибоко в душі людей, розумієте їхні потаємні бажання, цінності, смаки, їхній дух, а тоді відбиваєте це для них, стаючи ніби дзеркалом. Здатність відобразити їхню душу дає вам велику владу над ними, вони навіть можуть вас полюбити.

Це просто здатність наслідувати іншого не фізично, а психологічно, що має велику силу, бо грає на дитинній самозакоханості. Зазвичай люди розповідають нам про свої смаки, досвід. І навіть не пробують побачити все нашими очима. Це обридає, але й створює чудову нагоду: якщо ви покажете, що розумієте інших, відображаючи їхні найглибші почуття, вони будуть уражені та обеззброєні, а надто, що трапляється це вкрай рідко. Ніхто не може опиратися відчуттю гармонійного відображення у зовнішньому світі, хоча це ви все організовуєте для їхнього добра і цілей власного обману.

Нарцистичний ефект творить дива і у світському житті, і в бізнесі: він дає нам Дзеркала Спокусника і Надвірного.

Моральний ефект. Сила слова дуже обмежена, тому лише за допомогою слова ми можемо одержати щось зовсім протилежне. Ґрасіан зауважує: «Правду зазвичай видно, але рідко чути». Моральний ефект є досконалим способом продемонструвати свої ідеї діями. Простіше кажучи, ви вчите інших, даючи скуштувати їхні ж ліки.

У межах морального ефекту ви віддзеркалюєте те, що інші заподіяли вам, ще й робите це так, що вони розуміють: ви робите їм те, що вони зробили вам. Ви змушуєте їх відчути, що вони поводилися недобре, бо інакше вони залишаться глухими до ваших скарг. А от коли відчують результат власних дій у дзеркальному відображенні, то глибоко переживають, як вони вражають або карають людей своєю асоціальною поведінкою. Ви об’єктивуєте якості, якими хочете присоромити їх, і створюєте дзеркало, де вони можуть побачити свої примхи і зробити потрібний висновок. Цей метод часто застосовують освітяни, психологи, а також усі, хто стикається з неприємною і необдуманою поведінкою. Це — Дзеркало Вчителя. Якщо у вас виникли проблеми зі ставленням людей до вас, вам допоможе віддзеркалення, яке покаже їм, що вони не мали рації.

Галюциногенний ефект. Дзеркала надзвичайно оманливі, бо створюють враження, ніби ви дивитеся на реальний світ. Насправді ж перед вами скельце, яке, як усім відомо, не може докладно відтворити світ: у дзеркалі все перевернуто. У книжці Льюїса Керрола Аліса проходить крізь дзеркало і потрапляє у світ, де все перевернуто догори дриґом, і не тільки візуально.

Галюциногенний ефект виникає внаслідок досконалого копіювання предмета, місця, людини. Ця копія працює як макет — люди сприймають її за оригінал, бо фізично вона схожа на оригінал. Це передусім метод шахраїв, які стратегічно підробляють реальний світ, щоб обдурити вас. Цей ефект також застосовують там, де потрібне маскування. Це Дзеркало Ошуканця.