Лола Монтес переїхала до Англії. Понад усе їй була потрібна респектабельність, і попри те що досі офіційно була одруженою (Лола так і не розлучилася з англійцем, з яким побралася багато років тому), вона встигла накинути оком на Джорджа Траффорда Гілда, багатонадійного молодого армійського офіцера, сина впливового баристера. Хоча він був на 10 років молодший за Лолу і міг вибрати собі дружину з найгарніших і найбагатших молодих дівчат у найвищому товаристві Англії, Гілд піддався на її чари. Вони побралися 1849 року. Незабаром Лолу заарештували за звинуваченням у бігамії. Вона не переймалася звільненням під заставу і подалася з Гілдом до Іспанії. Вони дуже сварилися, і якось Лола вдарила його ножем. Зрештою, вона його вигнала. Повернувшись до Англії, він дізнався, що звільнений із війська. Англійські аристократи піддали його остракізму, й Гілд подався до Португалії, де жив у злиднях. Через кілька місяців його коротке життя урвалося через аварію на судні.
Через кілька років людина, яка опублікувала автобіографію Лоли Монтес, збанкрутіла.
1853 року Лола переїхала до Каліфорнії, де зустріла чоловіка на ім’я Пет Галл і побралася з ним. Цей зв’язок був такий же бурхливий, як і попередні, й вона покинула Галла заради іншого чоловіка. Галл запиячив, удався в тяжку тугу й через чотири роки, ще молодим, помер.
У віці 41 року Лола пороздавала свої вбрання та оздоби й звернулася до Бога. Вона їздила по Америці з лекціями на релігійні теми, одягнена в біле і з білим головним убором, схожим на німб. Через два роки — у 1861-му — вона померла.
Тлумачення
Лола Монтес принаджувала чоловіків своїми хитрощами, але її влада над ними виходила за межі сексуальних зваб. Вона підкоряла їх силою своєї вдачі. Чоловіки втягувалися у вир, який вона збурювала навколо себе. Вони ніяковіли, бентежились, але емоції, які вона в них викликала, збуджували їх.
Не вважай дурня культурною людиною, хоча здібну людину можеш вважати мудрецем, а також не плутай неосвіченого непитущого зі справжнім аскетом. Не знайся з дурнями, особливо з тими, що вважають себе мудрими. Не вдовольняйся своїм неуцтвом. Спілкуйся лише з людьми гідними, бо завдяки таким зв’язкам людина здобуває добру репутацію. Подивись-но, як кунжутну олію змішують із трояндами або фіалками і як, побувши якийсь час із трояндами або фіалками, вона перестає бути кунжутною олією і вже перетворюється на олію рожеву або фіалкову.
Як це часто буває з інфекцією, проблеми починаються лише з часом. Внутрішня неврівноваженість Лоли починала допікати коханцям до живого. Вони втягувалися в її проблеми, але через емоційну прив’язаність прагнули допомагати їй. У хворобі наставала криза, бо Лолі Монтес годі було допомогти.
Надто глибокі були її проблеми. Щойно коханець брав їх близько до серця, він ставав пропащою людиною. Він утопав у чварах. Інфекція поширювалася на його сім’ю, друзів, а в ситуації з Людвіґом — на цілу державу. Єдиний порятунок — або відтяти її від себе, або пропасти самому.
Тип інфікувальної вдачі властивий не лише жінкам — стать тут ні до чого. Він виростає з внутрішньої нестійкості, яка випромінюється назовні, притягуючи до себе нещастя. Це схоже на прагнення руйнування і дестабілізації. Можна покласти життя на вивчення патології заразливої психіки, але не робіть цього й просто засвойте урок. Якщо ви підозрюєте, що поряд носій такої інфекції, не сперечайтесь, не намагайтеся допомогти, не передавайте цю людину своїм друзям, бо потрапите в халепу. Тікайте від цієї людини, бо будете потерпати від наслідків.
Нас оточують невдахи, яких здолали непідвладні їм обставини, — вони заслуговують на нашу допомогу і симпатію. Але є й такі, які не просто наражаються на неталан або нещастя, а притягують їх до себе власними руйнівними вчинками і змушують оточення потерпати від наслідків. Чудово було б, якби ми могли їх виховати, змінити схему поведінки, але частіше саме їхня поведінка вторгається в наше життя і змінює нас. Причина проста — люди надто піддатливі настроям, емоціям, навіть способу мислення тих, із ким вони знаються.
Невиліковно нещасні й нестабільні особливо заразливі через інтенсивність їхньої вдачі та емоцій. Вони часто подають себе жертвами, і спочатку важко зрозуміти, що вони самі прирекли себе на страждання. Вони заразять вас раніше, ніж ви збагнете справжню природу їхніх проблем.
Зрозумійте: у владних іграх дуже важливо, з ким ви знаєтеся. Ризик асоціювання із заразливими в тому, що ви марнуватимете чимало цінного часу й енергії на те, щоб звільнитися. В очах інших такий зв’язок є провиною, тому ваш імідж погіршується. У жодному разі не недооцінюйте небезпеку інфекції.
Заразливі люди бувають різні, але найбільш підступний тип — це ті, хто страждає від хронічного невдоволення. Невдоволення Кассія, римського змовника проти Юлія Цезаря, виростало з почуття глибокої заздрості. Він не міг сприймати людей, талановитіших за нього. Цезар, можливо, відчув у ньому цю надмірну злостивість і тому на пост першого претора призначив не його, а Брута. Кассію це не йшло з думки, і його ненависть до Цезаря стала патологічною. Брутові, переконаному республіканцю, Цезар як диктатор був не до душі. Якби він терпляче чекав, то став би першою людиною в Римі після смерті Цезаря і виправивив би те зло, яке залишив по собі попередник. Але Кассій заразив його своєю злістю, щодня нашіптуючи йому небилиці про зло, яке нібито творив Цезар. І він таки втягнув Брута в змову. Це стало початком великої трагедії. Скількох нещасть можна було б уникнути, якби Брут знав про силу інфекції.
Від інфекції є один порятунок — карантин. Але на той час, як ви розпізнаєте проблему, буває вже запізно. Якась Лола Монтес піймає вас у тенета завдяки своїй сильній особистості. Кассій заінтригує вас своєю довірливістю і глибиною почуттів. Як захиститися від таких підступних вірусів? Відповідь полягає в тому, щоб судити про
Образ: вірус. Він невидимо
людей по тому, як вони впливають на довкілля, а не по тому, які причини вони
й без попередження проникає у ваші пори,
висувають для пояснення проблем. Заразливих можна розпізнати за нещастями, які вони
безшумно й поволі поширюється.
притягують до себе, за їхнім бурхливому минулому, довгим списком розірваних
Ви й не стямитесь,
стосунків, нестабільною кар’єрою, силою вдачі, яка вас поглинає і позбавляє здатності
як інфекція буде всередині вас.
мислити. Звертайте увагу на ці ознаки інфікованості та незадоволення в їхніх очах. Найважливіше: не шкодуйте їх. Не намагайтеся допомогти. Носій зарази не зміниться, а ви пуститесь берега.
Інший бік інфікування також важливий і, може, краще розпізнається: є люди, які притягують щастя своїм гарним настроєм, природною бадьорістю і розумом. Вони є джерелом насолоди, вам треба з ними знатися, щоб розділити ту радість, яку вони притягують.
Це стосується не лише гарного настрою чи успіху: будь-яка позитивна риса може виявитися заразливою. Талейран мав дивні та страшні риси, але більшість погоджується, що він перевершив усіх французів граціозністю, аристократичним шармом, дотепністю. І справді, він походив із найстаршого шляхетського роду в країні, і, попри віру в демократію і Французьку республіку, зберіг вишукані двірські манери. Його сучасник Наполеон був багато в чому протилежністю Талейранові — селянин із Корсики, небалакучий і неввічливий, навіть різкий.