Выбрать главу

Маленька робоча конячка, яку ми викрали, мала хорошу маневреність, і я швидко повертав. Ной вштовхнув Флемінга в кабіну за мною, виштовхнув туди Тару, що розтяглася на палубі.

Швидкий град куль залишив нам слід через воду. Я змінив курс, і кулі не потрапили в ціль. Коли літак прилетів удруге, я почув гуркіт нашого кулемета. Побіжний погляд на корму показав мені, що Мітзі, як і раніше, хороша дівчинка. Зброя була в неї в руках, і вона теж потрапила в ціль. Бензобак в одному з крил вибухнув, і літак звалився в море. Мітзі опустила автомат і подала мені знак перемоги.

Я ще не наважувався радіти. Літак безперечно мав радіозв'язок з базою. Тепер, коли цього не стало, інші льотчики, схоже, підбили підсумки. Але це міг зайняти деякий час, і ми не збиралися на них чекати.

У гирлі лагуни глибина була настільки дрібною, що піщані мілини були добре видно неозброєним оком. Але у буксира була невелика осадка, і ми пройшли легко. Я звернув з мису у відкрите море. І я одразу їх побачив: два гострі, як бритва, носи швидкохідних патрульних катерів розтинали воду. Стрункі хорти мчали до нас на повному ходу, як тільки побачили нас. І вони одразу нас побачили. Наш чотирициліндровий Dodge не зміг би протистояти потужним двигунам у їхніх машинних відділеннях.

Все, що ми могли зробити, це виграти час. Можливо, повернемось до сумнівного захисту фортеці? Я подумав, чи впораємося ми. Я маневрував буксиром і спитав. "Хтось тут знає, як керувати човном?"

Дівчата могли це робити. Звичайно, вони плавали лише на яхтах, але робота буксира не дуже відрізнялася.

«Підмініть мене. Повертаємось у фортецю. Доведеться почекати до темряви, перш ніж пробувати знову.

Тара прослизнула повз Флемінга і взяла штурвал. Вона сказала напруженим тоном. «Вони надто швидкі, Нік. Ми від них не втечемо.

'Моя засідка спрацює. Довірся дядькові Ніку.

Я не мав часу пояснювати. Я побіг на квартердек, схопив автомат та боєприпаси та стрибнув за борт. Я пробрався вбрід до берега і пірнув у джунглі. Буксир незграбно гуркотів по прямій убік форту. Патрульні катери розгорнулися та навели свої кулемети. Одразу за буксиром із води били фонтани.

Але вони надто поспішали. Вони продовжували плисти пліч-о-пліч. Таким чином вони ніколи не могли пройти вузьким проходом.

Це також не працює. Перший сів на мілину на мілині. Швидкохідний корабель став дибки, викинувши за борт майже весь екіпаж. З укриття в джунглях я обстріляв людей, які все ще були на кораблі.

Другий сторожовий катер теж спіткала та сама доля. Але це було поза досяжністю мого автомата. На жаль, це не спрацювало, і я змінив свою позицію. Вони не могли мене бачити і не знали точно, де я перебуваю, але два кулемети стріляли довгими чергами у бік дерев, що знаходився між ними. Я чекав за товстою колодою, поки вони не втомляться або в них не закінчаться боєприпаси. У будь-якому випадку, це не змусило довго чекати. Вони мали більшу проблему, ніж автомат на березі, який все одно не міг вразити їх. Гуркіт їхнього двигуна переріс у пронизливий вереск, коли вони намагалися відірватися від піщаної мілини. Корма широко затремтіла. Всі, окрім стернового, стрибнули за борт, щоб не натрапити на гострий ніс. Човен рухався дюйм за дюймом, але рухався. І за півхвилини роботи відірвалася. Екіпаж скочив на борт і повернувся у напрямку Порт-оф-Спейн. Я підійшов до води і глянув через воду від лагуни до скелі. Наш буксир прибув благополучно, і всі тільки піднімалися сходами. Я подумав, що приготував їм сюрприз. Якщо один патруль так легко витяг човен із піщаної мілини, ми зможемо вивести й іншу. Ми б на ньому швидко відпливли з Гранд ЛаКлер. Дехто з нас міг би одягнути форму екіпажу. Якби хтось на узбережжі побачив нас, нас би прийняли за людей Джерома. І зняття катера з мілини не мало викликати жодних проблем. Я планую повернутися до фортеці, забрати своїх людей і направити сюди буксир. Якби в нього було достатньо сил для буксирування баржі, він міг би легко витягти патрульний катер.

Мені раптом стало дуже добре. Поки що я не почув голосу. І скрип чобіт, що підіймаються на пагорб позаду мене. Принаймні було чотири особи. Вони раз у раз говорили один з одним. Звідки, чорт забирай, вони раптом взялися? Може, їх сюди заманила стрілянина. Мені час було знайти безпечніше місце.

Я на мить подумав про човен, який бачив на кормовій палубі патрульного катера. Але це не видавалося найкращим рішенням для виходу на відкриту воду. Якби вони побачили мене, я був би мертвий. Я міг би спробувати доплисти до фортеці під прикриттям листя, що нависає.