"Дуже розумно", - зауважив я.
«По-друге, його план включатиме примус цих нових генералів і полковників вимагати, щоб я, Ніккор Мінуркос, був призначений президентом з повною владою над хунтою. Ставрос зазначив, що я міг би бути використаний для цієї частини плану, оскільки моє особисте життя залежатиме від нього. Тобто мене використали б, якби було ясно, що Ставрос може довіряти мені мовчати про те, що насправді відбувається. Інакше він знайшов би іншого самозванця, цього разу замість мене».
"Це теж спрацює", - прокоментувала Еріка. «Дуже небагато людей знають ваше обличчя досить добре, щоб помітити невелику різницю між вашими рисами обличчя та рисами самозванця».
«Цілком вірно», - сказав Мінуркас. «Неймовірно, що моє прагнення до усамітнення сприяло цьому жаху. У будь-якому випадку, третя фаза плану передбачає використання мене або самозванця як президента Греції на короткий час, протягом якого я призначу віце-президентом Ставроса. на той час він, як громадянин та її ім'я поступово стали відомі народу Греції. Тоді він став би героєм перевороту. Потім, оголосивши про погане здоров'я, я пішов би у відставку на користь Ставроса з посади президента”.
Мінуркос замовк. "Це дико", - сказав я. «Що змушує Ставроса думати, що греки стоятимуть осторонь і дивитися, як це станеться?»
"Чому б і ні?" - сказав Мінуркас з виразом втоми на обличчі. «Пам'ятаєте, що сталося у квітні 1967 року, коли було сформовано хунту? То був не кривавий переворот, це був просто переворот. Уряд короля було повалено силою. Багато статей конституції було припинено указом хунти. Парадоксально, чи не так, що така людина з'являється саме тоді, коли конституція була відновлена і коли хунта стала помірнішою і призначає загальні вибори на наступний рік. Якщо план Ставроса щодо захоплення влади вдасться, Греція може стати тиранією, більш досконалою, ніж у Гітлера чи Сталіна”.
Еріка перевела погляд із Мінуркос на мене. "Тоді ми повинні зупинити його, чи не так?"
Мінуркос уважно вивчив обличчя Еріки. "Так. Ми маємо це зробити!" Товстий грек підвівся і виставив уперед своє квадратне підборіддя. "Ця людина навіть використовує мою сім'ю проти моєї батьківщини. Він вихваляється, що мій зять, генерал Василіс Кріезоту, вважає, що я стою за цією змовою, і підтримав її, тому що думає, що я цього хочу. Так, я допомагатиму вам чим можу. Що нам робити насамперед?"
"Ми їдемо до Афін", - сказав я. «Ось де ми зупинимо Ставроса».
Шостий розділ.
Менш як за сорок вісім годин ми прибули до столиці Греції. Я забронював суміжні номери в невеликому готелі під назвою "Одеон" на 42 Піреос, недалеко від площі Омонія. Погода стояла приємна і приносила приємне полегшення від спеки.
Афінські газети рясніли коментарями про політичну сцену, що швидко змінюється. З Родезії дійшли новини про те, що мого друга Алексіса Саломоса було вбито, і були поширені чутки. Було загальновідомо, що до від'їзду до Родезії на його життя було скоєно замах. Одна газета, зокрема, уникала згадки про смерть Саломоса. Вона також регулярно публікувала редакційні статті, які засуджують керівництво правлячої хунти, нападаючи на провідного генерала чи полковника майже з кожного питання. Саломос згадав мені, що цей видавець був несумлінним і першим підтримав жорстку хунту після перевороту 1967 року.
«Цілком очевидно, що видавця було куплено на мої гроші», - зауважив Мінуркос, сидячи на кріслі з відкидною спинкою в моїй кімнаті сонячним днем у день нашого приїзду. «І подивіться на цей заголовок в іншій газеті: МИНУРКОС РОЗВИТКУЄ КОМУНІСТИЧНІ ПЛАНИ ХУНТИ. Пан Ставрос був зайнятий пропагандистською роботою».
Еріка взяла чашку густої грецької кави з принесеного нам таця і подала її Мінуркосу. Він прийняв це з похмурим обличчям. Еріка сама взяла чашку і сіла поряд зі мною на невеликий диван.
«Я просто сподіваюся, що тебе ще ніхто не бачив», - сказав я Мінуркосу, - «особливо жоден із його людей. Твоє життя не коштувало б драхми, якби Ставрос дізнався, що ти був тут, в Афінах».
«Він дізнається про це, як тільки зв'яжеться з Паракату», - нагадав мені Мінуркос.
"Так, але це може бути не протягом кількох днів, якщо нам пощастить. І навіть тоді він не дізнається виразно, що щось не так, не відправивши туди когось із Ріо. Цей хтось має бути його підлеглим, бо Переконання мертве .
"Що нам робити насамперед, Нік?" - Запитала Еріка. Ми не можемо просто штурмувати пентхаус, як ми зробили на плантації. Він буде надто добре захищений».