Станиславский Филипп Степанович
8
***
Другого липня тисяча дев"ятсот в╕с╕мнадцятого року Гетьман Укра╖нсько╖ Держави Павло Скоропадський п╕дписав закон, який надавав вс╕м, хто на цей час знаходився на укра╖нськ╕й територ╕╖, право стати громадянами Укра╖ни. Н╕яких зусиль для того, щоб отримати громадянство новоутворено╖ кра╖ни, докладати не було потр╕бно. ╤ в двадцять сьомому роц╕, коли проводилися перш╕ загальн╕ вибори Президента Укра╖нсько╖ Держави, такий принцип надання громадянства з╕грав з Укра╖нською Державою злий жарт.
З двадцятого року, коли к╕нець Громадянсько╖ в╕йни в колишн╕й Рос╕йськ╕й ╕мпер╕╖ вже був близьким, ╕ неоголошена в╕йна комун╕стично╖ Рос╕╖ проти Укра╖нсько╖ Держави сходила нан╕вець, в кра╖н╕ на повну силу почалися економ╕чн╕ реформи. Головний радник Гетьмана Укра╖ни ╤ван Остапович Федорчук проводив ╖х п╕д лозунгом: "Держава - геть з економ╕чного життя кра╖ни! Чиновники - геть з нашого життя!" Спочатку указами Гетьмана, а пот╕м законами, прийнятими Сеймом, запроваджувалася така економ╕чна система, де п╕дпри╓мець був зв╕льнений в╕д злод╕йкуватого державницького апарату. "Де виг╕дно вести б╕знес, - казав радник Гетьмана ╤ван Федорчук, - туди приходять грош╕. Куди приходять грош╕, там р╕вень життя п╕двищу╓ться. Ось простий принцип економ╕чного процв╕тання." Це дозволило р╕зко актив╕зувати п╕дпри╓мницьку д╕яльн╕сть укра╖нц╕в, залучити в Укра╖нську Державу ╕ноземн╕ кредити, створило робоч╕ м╕сця. Економ╕ка р╕зко п╕шла вгору. А разом з економ╕чним ростом став рости ╕ добробут населення.
Зокрема, був прийнятий новий податковий кодекс, що встановлював т╕льки два види податк╕в: соц╕альний, не б╕льше десяти в╕дсотк╕в з зароб╕тно╖ плати, ╕ п"ятив╕дсотковий податок на продаж. Податк╕в було всього два, були в╕дм╕нен╕ вс╕ акцизи, збори ╕ мито. Такий п╕дх╕д дозволив р╕зко скоротити чиновний апарат, що збер╕гався в Укра╖н╕ ще з час╕в Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖. Жвав╕ ╕ п╕дпри╓млив╕ люди отримали можлив╕сть для безперешкодно╖ реал╕зац╕╖ сво╖х талант╕в. Була проведена реформа банк╕всько╖ системи.
Все це було б чудово, але...
Але п╕дпри╓мливих ╕ жвавих на тридцятим╕льйонну в двадцятому роц╕ Укра╖ну занадто мало було. Так, вони рвучко взялися до справи - ╕ до власного збагачення - однак в╕дразу ж виявилося б╕льш, н╕ж досхочу, тих, хто необх╕дного знання, досв╕ду, хватки д╕лово╖ не мав, але загр╕бати бариш╕ лопатою бажав неймов╕рно. Отож в невдах, а ╖х було м╕льйони ╕ м╕льйони, всепожираючим вогнем спалахнула заздр╕сть. А вс╕ вони були громадянами Укра╖нсько╖ Держави ╕ мали право вибирати владу, тобто, депутат╕в Сейму. Ось цим прорахунком Гетьмана ╕ його радник╕в скористалися скривджен╕ ╕ пол╕зли невдахи щ╕льними юрмами в лави пол╕тичних парт╕й, а, отже, у державну владу.
Ставку на таких скривджених зробили багато парт╕й, але найб╕льш посл╕довними були соц╕ал╕сти з парт╕╖ "поступовц╕в" Серг╕я ╢фремова. Вони не розпорошувалися на багато напрямк╕в ╕ вели аг╕тац╕ю свою, аби виграти вибори спочатку на м╕сцевому р╕вн╕, а пот╕м пройти ╕ до верховно╖ влади в Укра╖н╕.
Ще в в╕с╕мнадцятому роц╕ Гетьман урочисто пооб╕цяв на протяз╕ десяти рок╕в п╕сля оголошення незалежност╕ Укра╖нсько╖ Держави провести пол╕тичну реформу. Пол╕тична реформа в кра╖н╕ провадилася поступово, зм╕ни в життя сусп╕льства вводилися обережно, спочатку на м╕сцевому р╕вн╕, в волостях та пов╕тах, пот╕м в краях - колишн╕х губерн╕ях, пот╕м на найвищому державному, коли укра╖нський народ вибере Президента Укра╖нсько╖ Держави.
В╕дразу ж виявилися союзники Гетьмана ╕ його суперники. Нац╕онально-демократичн╕ сили, очолюван╕ В╕льгельмом Францом фон Габсбургом-Лотр╕нгеном, в╕домим в Укра╖н╕, як Василь Вишиваний, як це не дивно, бо в роки становлення укра╖нсько╖ державност╕ вони за укра╖нську булаву м╕ж собою змагалися, стали на боц╕ Гетьмана, а соц╕ал╕стичн╕ парт╕╖ п╕д проводом парт╕╖ "поступовц╕в" Серг╕я ╢фремова, були суперниками ╕ становили опозиц╕ю Гетьману Укра╖нсько╖ Держави Павлу Петровичу Скоропадському.
В двадцять другому роц╕ проводилися вибори до м╕сцевих орган╕в влади. Це був перший реванш соц╕ал╕ст╕в за поразку у в╕с╕мнадцятому роц╕. Двор╕чне ╖хн╓ правл╕ння привело до того, що наступн╕ м╕сцев╕ вибори в двадцять четвертому роц╕ соц╕ал╕сти програли, але виграли вибори до крайово╖ влади. Тут так само стався провал. Але попул╕стськ╕ лозунги знову спрацювали! В двадцять сьомому соц╕ал╕сти-баз╕кали пос╕ли верховну владу в кра╖н╕ - Президентом Укра╖нсько╖ Держави став ╢фремов, що виграв ц╕ вибори.
Ось тут соц╕ал╕сти вже в╕двели душу! Як гриби п╕сля дощу з"являлися р╕зноман╕тн╕ ком╕тети, к╕льк╕сть м╕н╕стерств зросла в п"ять раз╕в! Спочатку поволеньки, а пот╕м все б╕льше ╕ б╕льше п╕дпри╓мець в Укра╖н╕ змушений був вести нер╕вну боротьбу з державними структурами. На нього полювали, вимагаючи хабар, вс╕ляк╕ паразитуюч╕ державн╕ структури: в╕д пожежних ╕ сан╕тарно-еп╕дем╕олог╕чних станц╕й до вс╕ляких дармо╖д╕в на кшталт р╕зноман╕тних домових ком╕тет╕в. Корупц╕я, яку придавили ще в двадцятому роц╕, знову розкв╕тла пишним кв╕том! П╕дпри╓мц╕ нар╕кали спочатку тихо, а пот╕м все голосн╕ше, скажен╕ючи в╕д тако╖ свавол╕ народних обранц╕в. Зате м╕ський люмпен та пролетар╕ розумово╖ прац╕ були в захват╕. Аякже, все йде у в╕дпов╕дност╕ з запов╕тами бородатих основоположник╕в соц╕ал╕зму: гарувати ╖м з кожним роком потр╕бно все менше, а задовольняти неробам сво╖ потреби дозволя╓ться все повн╕ше ╕ повн╕ше.
Тим часом кра╖на б╕дн╕ла. Однак вс╕ спод╕валися на законний спос╕б зм╕ни влади. Не дочекалися...
Терпець урвався в тридцятому роц╕, коли Президент Укра╖нсько╖ Держави Серг╕й ╢фремов видав указ про нац╕онал╕зац╕ю великих компан╕й. Бо це ж несправедливо, що багат╕╖, яким вони належать, грош╕ лопатою гребуть! Ось тут вже вс╕ зрозум╕ли, що дал╕ терп╕ти ╕ чекати нема╓ жодного сенсу: сьогодн╕ велик╕ п╕дпри╓мства нац╕онал╕зували, а завтра п╕дуть п╕д н╕ж соц╕ально╖ справедливост╕ середн╕, а за ними й мал╕.
╤ в жовтн╕ тридцятого року стався вибух. На протяз╕ тридцяти шести годин влада соц╕ал╕ст╕в була л╕кв╕дована. Подекуди д╕йшло до насилля, були вбит╕ особливо затят╕ приб╕чники соц╕ал╕зму разом з особливо ненаситними хабарниками. Для ╢фремова та його найближчих приб╕чник╕в все зак╕нчилося дов╕чним ув"язненням, та й б╕льш╕сть соц╕ал╕ст╕в-хапуг у м╕сцевих органах влади отримала досить м"яке покарання: тюремне ув"язнення на десять-п"ятнадцять рок╕в.
А для укра╖нсько╖ влади був урок: не варто випробовувати терп╕ння народу!
П╕сля тих под╕й провели реформу державно╖ влади: було п╕дтверджено владу Гетьмана Укра╖ни, якого обирали дов╕чно, як Верховного Головнокомандувача Збройних Сил. Гетьманом Укра╖ни був обраний Павло Петрович Скоропадський. ╤нститут президентства в Укра╖нськ╕й Держав╕ скасовувався, Держава ставала парламентською республ╕кою, в╕днин╕ очолював Укра╖нську Державу Голова парламенту.
Було "де-факто" завершено об"╓днання Укра╖ни: до цього часу зах╕дна частина Укра╖ни фактично була окремою державою. В тридцятому роц╕, завдяки розвитку економ╕чних зв"язк╕в м╕ж краями, Укра╖на ставала ╓диним ц╕лим. Сейм, як парламент дотепер╕шньо╖ Укра╖ни, був розпущений. Обирався новий парламент - Народн╕ Збори, ╕ цей законодавчий орган обирав Прем"╓р-м╕н╕стра та затверджував м╕н╕стр╕в закордонних справ, внутр╕шн╕х справ, М╕н╕стра оборони та гол╕в р╕зноман╕тних державних ком╕тет╕в.
Вт╕м, р╕шення цих ком╕тет╕в мали т╕льки рекомендац╕йний характер.
Головною ж реформою була реформа у наданн╕ укра╖нського громадянства. Тепер громадянином м╕г статним т╕льки той, хто дов╕в справою сво╓ право на громадянство. Визначала право на громадянство громада села, селища, м╕стечка та м╕ського району: люди, як╕ б╕льш-менш знали один одного. ╤нш╕ ж ставали п╕дданими Гетьмана. ╤ з початку 1931 року населення Укра╖ни под╕ля╓ться на дв╕ нер╕вн╕ частини: громадяни Укра╖нсько╖ Держави ╕ п╕ддан╕ Гетьмана Укра╖ни. Загальне виборче право було скасоване.