Полк мав автотранспортну роту ╕ кожен батальйон - автотранспортний взвод. Тому ╕ називався мотостр╕лецьким. Мотостр╕лецький полк НКВС в╕дзначала висока моб╕льн╕сть ╕ потужне озбро╓ння: танки Т-34 ╕ гаубиц╕ М-30. Вони в╕дм╕нно вм╕ли робити облави на повстанц╕в, проводити масов╕ розстр╕ли заручник╕в, давити селянськ╕ бунти ╕ пороти шомполами ваг╕тних селянок. Тим не менш, значного спротиву м╕сцевого населення командування чек╕стського полку не оч╕кувало. Спод╕валися в Кремл╕, що п╕сля в╕йни Громадянсько╖ втихомирили-таки люд, а воно он, як вийшло...
Пов╕тряна розв╕дка вчасно виявила п╕дх╕д противника, штурмов╕ гел╕коптери розгромили танкову роту, а артилер╕я розметала на тр╕ски колону. Отримав десант передишку коротку перед головний бо╓м.
╤ б╕й той не забарився.
Досить скоро зв╕стка про десант д╕йшла до штабу 3-о Прибалт╕йського фронту. Д╕зналися ╕ про розгром штабу 6-╖ арм╕╖, ╕ про втрачене керування бойовими д╕ями стр╕лецьких див╕з╕й та танкових бригад. Однак ненадовго: знайшовся вольовий командир, взяв керування д╕ями з"╓днань в сво╖ руки, п╕дкорив вол╕ сво╖й командир╕в див╕з╕й та бригад, проти десанту стр╕лецьк╕ полки ╕ танков╕ батальйони кинув.
Кинути кинув, але панування в пов╕тр╕ було за укра╖нською ав╕ац╕╓ю. Винищувач╕ закрили небо для рос╕йсько╖ ав╕ац╕╖, тому можна десантникам не боятися удару з пов╕тря. П╕к╕руюч╕ бомбардувальники ╕ штурмовики над дорогами висять, громлять на марш╕ колони радянсько╖ п╕хоти ╕ танки рос╕ян; над зал╕зницями, шосейними дорогами ╕ пут╕вцями баражують винищувач╕-бомбардувальники, нищать автоколони ╕ окрем╕ легковики та вантаж╕вки, нав╕ть за окремими п╕дводами ╕ к╕нними в╕зками ганяються. Тому на значн╕й в╕ддал╕ ав╕ац╕я ╕ артилер╕я десанту б"╓ ворога, до рукопашно╖ сутички справу не доводячи.
А коли сонце св╕й зен╕т пройшло ╕ б╕й в самому розпал╕ був, допов╕в командир одного з розв╕дувальних дозор╕в, як╕ шляхи-дороги в тилу бригади контролювали: вийшов на розв╕дник╕в радянський стр╕лецький полк з оркестром та розгорнутим знаменом ╕ в повному склад╕ в полон здався. Командир полку радянський майор Кононов просить командира десантник╕в хвилину йому прид╕лити.
Майора негайно до командира бригади доправили. Майор ╤ван Микитович Кононов, до того начальник оперативного в╕дд╕лу 2-го кавалер╕йського корпуса, в командування 436 стр╕лецьким полком 155 стр╕лецько╖ див╕з╕╖ вступив з с╕чня сорок третього року ╕ формував полк заново п╕сля того, як 155 стр╕лецька див╕з╕я понесла важк╕ втрати на Харк╕вщин╕ в вересневих боях сорок другого року.
Полк ╕ див╕з╕я залишалися в тилу, займаючись бойовою п╕дготовкою. Майор Кононов, за вереснев╕ бо╖ нагороджений орденом Червоного Прапора, на той час прийняв р╕шення перейти на б╕к укра╖нських в╕йськ з метою боротьби проти комун╕ст╕в. ╤ полк св╕й формував з тих, хто под╕ляв його погляди.
Двадцять п"ятого червня сорок четвертого року полк п╕дняли по бойов╕й тривоз╕ ╕ кинули проти укра╖нського десанту...
Полковник Штриголь не став довго роздумувати: ось тоб╕, майоре, два батальйонних вузли опору, займай ╖х сво╖ми батальйонами ╕ воюй з комун╕стами! А ми тоб╕ допоможемо, чим Бог пошле...
На той час в╕дзначився ╕ командир третього ПДБ: його б╕йц╕ знайшли на дальн╕й кол╕╖ двадцятитонну цистерну з╕ спиртом ╕ п"ять тонн побутового гасу в одному з╕ м╕ських склад╕в. Зм╕шали - ╕ вийшло чудове пальне. Заправили ц╕╓ю сум╕шшю два десятки тягач╕в - ╕ за годину на вогневих позиц╕ях стояли два див╕з╕они гаубиць, по дванадцять М-30 у кожному, ╕ вс╕ двадцять польових гармат БС-3. Половину захоплених гаубиць десантники передали полку Кононова, разом з двома батареями польових гармат...
Коротко, без емоц╕й виклав начальник штабу все, що за день цей трапилося. Виконала бригада задачу, на не╖ покладену: штаб арм╕╖ радянсько╖ разом з вузлом зв"язку знищений, база артилер╕йська захоплена ╕ вся артилер╕я ворожа нам на службу поставлена. ╤ нав╕ть б╕льше того: в╕дразу стр╕лецький полк РСЧА на наш б╕к перейшов ╕ разом з нами за зв╕льнення сво╓╖ земл╕ проти комун╕ст╕в кремл╕вських вою╓.
Перейшов полковник до наступного пункту ╕ спохмурн╕в.
Бо пункт наступний про втрати.
Тут потр╕бно згадати добрим словом сапер╕в радянських, як╕ укр╕плений район зводили. На сов╕сть все зведено, гр╕х скаржитися. Укриття добр╕ споруджен╕, над╕йн╕: перекриття бл╕ндаж╕в трима╓ гаубичний 122-м╕л╕метровий снаряд. За день бою бригада втратила всього дванадцять б╕йц╕в вбитими ╕ померлими в╕д ран. А важкопоранених в╕дразу в шпиталь фронтовий гел╕коптерами переправляли...
...Ще з Велико╖ в╕йни у в╕йськов╕й медицин╕ ╓ поняття "золото╖ години": якщо на протяз╕ першо╖ години п╕сля поранення б╕йцю буде надана повноц╕нна медична допомога, це вряту╓ життя в дев"яти випадках з десяти, затримка б╕льш, н╕ж на годину, приведе до того, що з десяти поранених виживе т╕льки один.
В укра╖нськ╕й арм╕╖ до в╕йни з Радянським Союзом готувалися ╕ готувалися належним чином. ╤ до збереження життя сво╖х солдат╕в ставилися серйозно, про "золоту годину" знали.
Проблема "золото╖ години" на в╕йн╕ може бути вир╕шена т╕льки радикальною зм╕ною вс╕╓╖ структури надання медично╖ допомоги пораненим. Тут важливим ╓ все: ╕ндив╕дуальн╕ аптечки (в╕д пакет╕в перев"язочних, як╕ п╕д час Св╕тово╖ в╕йни використовували, в укра╖нськ╕й арм╕╖ в╕дмовилися р╕шуче ╕ безповоротно), перев"язочн╕ засоби, медичне спорядження, час ╕ способи евакуац╕╖ поранених.
Як правило, на пол╕ бою пораненим надають допомогу сан╕тари, а пот╕м багато часу витрача╓ться на евакуац╕ю пораненого в тил. П╕д час транспортування поранен╕ вмирають або потрапляють в шпиталь у стан╕, коли медицина вже безсила. Це ста╓ться тому, що при б╕льшост╕ бойових поранень дуже швидко - за п"ять-десять хвилин - розвива╓ться серйозне ╕ смертельне ускладнення - шок. В╕н приводить до розладнання дихання ╕ серцево╖ д╕яльност╕. Ще одна небезпека - втрата кров╕: поранений бо╓ць може стекти кров"ю за десять-п"ятнадцять хвилин.
Ще до в╕йни в Укра╖н╕ ц╕ проблеми були вир╕шен╕ р╕зними шляхами. Основним було р╕шення включити в бойов╕ п╕дрозд╕ли в╕йськових л╕кар╕в для надання медично╖ допомоги прямо на пол╕ бою. В╕йськовий л╕кар може зробити багато чого. В сьогодн╕шньому бою ворожий снайпер влучив прямо в шию командиру одн╕╓╖ з рот. Вс╕ дихальн╕ шляхи були пон╕вечен╕, однак людина ще жила. Секунди вир╕шували все. Л╕кар батальйону швидко вставив в горло тубус ╕ в╕дкачав кров з легень. За годину поранений був вже на стол╕ х╕рурга в арм╕йському шпитал╕ - евакуювали гел╕коптером. Людину було врятовано.
Важливим також ╓ час евакуац╕╖ пораненого. Для цього ще з часу Синайського конфл╕кту почали використовувати гел╕коптери С╕корського. Та в╕йна стала сво╓р╕дним випробувальним пол╕гоном не т╕льки для в╕йськово╖ техн╕ки, але й для нов╕тн╕х способ╕в порятунку життя пораненого б╕йця. Гвинтокрил╕ машини евакуюють поранених прямо з поля бою до стац╕онарних шпитал╕в глибоко в тилу.
Перев"язочн╕ пакети були зам╕нен╕ на ╕ндив╕дуальн╕ аптечки, де ╓ спец╕альний джгут для зупинки кровотеч╕, коли бо╓ць поранений в ногу чи руку, спец╕ально розроблен╕ одноразов╕ протишоков╕ шприци з морф╕╓м та багато ╕нших новинок...
Грюкнуло щось на вход╕ в бл╕ндаж ╕ на пороз╕ черговий оф╕цер з"явився:
- Товаришу полковник, з п╕вдня танки п╕дходять! - Пов╕домив старший лейтенант. - Наш╕ танки!
Разом з черговим оф╕цером в бл╕ндаж вв╕рвався гул танкових дизел╕в...