Выбрать главу
Так смійся, так смійся, як літо Веселим промінням троянд, І всіх не цілованих в світі Красою, як стрілами рань. Так смійсь, поки зоряне небо І шепчуться з вітром гаї, І поки в дібровах для тебе Співають всю ніч солов'ї. 26.4.1988 р. СУСІДКА По сусідству жіночка живе, Що спать мені ночами не дає, Бо зразу появляється весна, Коли пройде по вулиці вона. І хоч нічого в неї не просив, Але її я більше всіх любив, Бо варто їй пройтись туди-сюди, Як тут же появлялися дрозди. А поруч цвів під вікнами жасмін, І замість мене їй робив уклін, І їй шептав: пройдись і ще разок, Поки цвіте під вікнами бузок. Бо варто зупинитись їй на мить, Душа моя романсами дзвенить, І враз стає теплішою душа Тому, що посміхається вона. І скільки б я на неї не дививсь - Весь час себе я лаяв, навіть зливсь, Чому, чому ця жінка не моя, Чому із нею інший, а не я? А по сусідству жіночка живе, Що спать мені ночами не дає, Бо зразу починається весна - Коли пройде по вулиці вона. 4.6.2005 р. ПРО КРАСУ Таку красу придумать неможливо, Тут треба буть невимовно-щасливим, А щоб таку красу придумать - Тре' менше спать а більше... думать. 17.5.2004 р. НОСТАЛЬГІЯ Знову Київські собори Тягнуть в небо куполи, Що, як лілії-кувшинки
На Печерську розцвіли. Здрастуйте, кияночки! Здрастуйте, кияни! Золоті каштани, Чарівні тюльпани. Здрастуй, Сивий Дніпре, Україно-Ненько, Як же за тобою Сумував, серденько. За твоїми вербами І за солов'ями, За твоїми синіми Й карими очами. За тією жінкою Що з мечем над Києвом Піднялась, вдивляючись Пильно за Дніпро. Сумував за парками Нашими веселими, І за нашим красенем - Київським метро. 29.4.1982 р. ЛЮБЛЮ ЖИТТЯ! Люблю я блискавки і грім І рев весняного потоку, Дівочий зойк, вечірній дзвін, Люблю дворняжку пильнооку. Люблю, коли вулкан кипить, Коли вирує сталь у домні, Люблю як ранком ліс шумить І як гудуть джмелі невтомні. Терпіть не можу тишину! - Не для живих смертельний спокій, Тому працюю і живу, І шлю поеми ясноокій. 7.8.1982 р. ІДИЛІЯ В тім, що кланяюсь красуням - Не від скромності це ні, А від того що не можу Жить без них я на землі. Адже секс родивсь раніше, Ніж родився я на світ, А тому направо, ліво Шлю всім мамочкам привіт. І схиляю перед ними Вічно голову свою, Бо як з ними - я жартую, А без них, мов сич в гаю. 19.6.2000 р. НЕ ЗА ТОГО Не знаю, хто у тому винен Що не моя ти, я не твій, Бо вийшла заміж не за того, А я женився не на тій? А що повагу в кращих фарбах Самі до себе зберегли, Так це тому - що знали жарти, Які нам вижить помогли. 7.5.2004 р. БЕЗСОНИЦЯ Не хочу спать, безсонниця напала, Чомусь думки і все одні і ті, І кожен день в душі якісь скандали, Ввижаються то мертві, то святі. Уже за північ. Спать всі полягали, Тільки чомусь не хочеться мені, Десь за селом дворняжка проскавчала І ворон чорний каркнув у пітьмі. Загелготіли гуси, пролетіли, Ніхто не знає звідки і куди? А хтось не спав, по вулиці тинявся, Мабуть, шукав отих гусей сліди. 26.11.1961 р. НА ВСЕ СВІЙ ЧАС Не хочу, щоб літа вернулись - Бо й так дурниць я наробив Бо щоб ті роки повернулись - То так як жив був - так би й жив. Брехня, хто каже - став би іншим, І що позбавився б біди, Бо якщо хто родивсь придурком - То це, вважай, що назавжди. На все свій час, а досвід, вміння - Потрібно з гідністю пройти, А помилок своїх каміння - Треба самому розгребти. Можливо, навіть ти спіткався, Зате взнав горе і любов, Нехай ти навіть помилявся, Але вставав і далі йшов. Бо помилки не виправляють, Це не диктант переписать, Про це потрібно пам'ятати, Щоб потім їх не повторять.