А листя падають...

Сміх, розмова, голос не такі - убий!
І хоч чорні брови, та не карі очі,
Бо як з ними поруч - я завжди сумний!
Забуваю все я - варт тобі з'явитись,
Краще не дивись ти в бік, де я стою,
Бо як ти поглянеш - то втрачаю мову
Й розказать не можу про любов свою.
Промовчу від того, що в душі твориться,
Від своїх юначих перших почуттів,
Бо весь час ганявся за чужим я щастям,
А своє як стрілось - ніби, онімів.
4.11.1961 р.

ВІЧНА СИЛА
Яку потрібно силу мать,
Щоб всіх прохожих чарувать?
Щоб хлопці мчались табуном,
Як вівці мчать за бараном.
2.4.1990 р.

ВІДДАЙ ЗАКОХАНИМ КОХАННЯ!
Тягнеш за коліна
Ти свою спідницю,
А я в тобі бачить
Хочу молодицю.
Не ховай, прохожа,
Ти красу жіночу,
Як її бажають
І її ще хочуть.
Будуть ще хвилини,
Як їдкі колосся,
Як ще будеш рвати
На собі волосся.
Як беззуба старість
День за днем потрошку
Скрутить твою ніжність
У страшну гармошку.
Думаю, що досить
Буде в тебе суму...
То ж сьогодні, люба,
Веселись і думай.
Бо людина з добрим
Розумом і серцем
Може йти по - справжньому -
В вічність і безсмертя.
14.6.1981 р.

НІЖНІСТЬ І ВІРНІСТЬ
Люблю наше Сонце і Землю за ніжність,
Бо там де є ніжність, там - вірність і вічність.
За те що разом вони йдуть спочивати,
Як йшли колись разом мій батько і мати.
Як Сонце проснеться - Земля повернеться
І ніжно до Сонця вона посміхнеться.
Не те, що до прикладу нинішні дами,
Що вчора з одним а сьогодні із вами.
Можливо це признаки нового часу,
Бо, певно, любов ця - найвищого класу.
22.10.1968 р.

БАЛЬЗАМ
Не треба, люба, не показуй
Свої шовкові грудоньки,
Коли цвітуть волошки в житі
І шепчуть в небі зіроньки.
Не треба, люба, не показуй,
Краще пройди ти навпростець,
Бо я за себе не ручаюсь,
Як доторкнусь твоїх кілець.
2.6.1981 р.

МАДОННА
О, жінко, жінко! О, Мадонно!-
Букет із ніжності і зла,
З твоїх очей, як світ бездонних -
Любов і вічність проросла.
В тобі беру початок сили,
Від тебе пахощі дібров,
Від твого погляду пульсує
Моя завжди горяча кров.
Коли на тебе я дивлюся,
Немов душа вогнем горить,
І хочеш вір, не вір - як хочеш -
А так охота жить і жить!
Без тебе й віволга - ворона,
З тобой й ворон - соловей,
Як ти зімною я - безсмертний
Й життя - як справжня гра в хокей.
7.7.1981 р.

КОЛИ ЙДЕ ДОЩ
Періщить дощик за вікном
І плаче голосно калина,
Прийди до мене перед сном,
Моя любов, моя дівчина.
Я жду тебе, як моряки
Чекають зустрічі з землею,
Бо все життя люблю тебе -
Свою в житті єдину фею.
8.7.1981 р.

ПОВНОГРУДА
Йду по березі - пахне рутою,
От тебе б оце - повногрудую
Під вербичкою довгокосою
У сріблі скупать завсім босую.
Під берізкою, там де кладочка
Зцілувать тебе, шоколадочко,
Щоб цвіркун цвірчав і джмелі гули,
Що в кінці-кінців ми любов знайшли.
Губеняточка - цвіт калиноньки,
У очах горять - дві жариночки,
Помах ніжних рук - крила чайочки,
От для смілості б рому чарочку...
Випить чарочку-виручалочку
За святу любов, за весняночку,
І шуми-гуляй, воля-волюшка,
Бо як буде любов - буде й долюшка.
Йду по березі - пахне рутою,
От би тут... тебе - повногрудую.
10.6.1981 р.

ЛЮБОВ - ЦВІТ
Не мовчи, моя кохана, не мовчи,
Якщо з дому не пускають - утечи.
Поцілунки рви, як квіти - не жалій,
Як троянди, як тюльпани, як пирій.
Рви квітки свого кохання, люба, рви,
І любов свою моєю обнови,
Щоб світились ясні зорі вдалині -
Не жалій нічого, мила, ні собі а ні мені.
І чим більше мене будеш цілувать -
Буду більше любов - цвітом я палать.
І чим більше поцілунків ти зірвеш -
То й сама ще кращим цвітом розцвітеш.
23.7.1981 р.

ПРОХОЖА
Йже прохожа б'юстом грає, дріботить,
Так і хочеться прохожу зупинить.
А очима та дівчина аж пече,
Жаль, звичайно, як від мене утече.