А листя падають...

І ніживсь в полі грудоньками,
Я ще не знав, тоді не знав,
Що чорний кіт пробіг між нами.
Тоді не знав я, ще не знав,
Що поруч з вірністю є зрада,
Коли під небом серед трав
Тебе на радощах посватав.
Бо ще тоді твоя зоря
Над лісом весело сіяла,
Бо так мене, клянусь тобі! -
Ще ні одна не цілувала.
Та, видно, що любов вона
Схожа вже надто на комету,
Й горить вона поки летить,
Поки зустріне десь Планету.
16.6.1990 р.

ЗАВІХОЛИЛО
Завіхолило, захурделило
Батогами веселих стріл,
Ну а я тебе - свою ластівку
Ще і досі ніде не зустрів.
Чи ти є де, чи може й немає -
Сам не знаю, іти, чи стоять?
А зоря вже моя догоряє,
Ще не встигши як слід засіять.
29.9.1990 р.

КОЛИ ПРИХОДИТЬ ЛЮБОВ
Ти прийшла у білім шарфі,
Що очей не відірвать.
І, можливо, з того часу
Став себе я пам'ятать.
Як від Місяця сховавшись,
Під вербичкою в гаю,
Цілу ніченьку до ранку
Ти шептала, що люблю.
Хтось тоді посіяв ніжність,
Кинув стільки почуттів,
Що, якби хто доторкнувся -
То від дотику б згорів.
Хтось жбурнув кохання в мене
Й я відразу запалав,
Й стало все тоді зеленим -
Навіть, річка, навіть, став.
Зашуміли в серці айстри
І ромашки запашні,
І весь день, всю ніч відтоді
Щось творилося в мені.
Що хотілось обійняти
Небо, поле, всіх людей,
І від щастя закричати,
Ніби, виграли в хокей.
Ти прийшла у білім шарфі
Що очей не відірвать,
Й з того часу, дорогенька,
Став і я в хокей гулять.
16.5.1981 р.

МІШЕНЬ
Як хочеться буть молодою,
А роки летять і летять,
Хіба ж я змогла б, як раніше -
Сьогодні тобі відказать?
А зараз стою під вербою
Й рахую як роки летять,
Як душу шельмують журбою,
Які вже не в силах прогнать.
В очах все частіше тумани,
Й не та, що була вже весна,
Бо зморшки прокляті, як рани
Всю душу зорали сповна.
Як хочеться стать молодою
І ніжністю всіх чарувать,
І ще десь в гаю під вербою
Що хочуть тебе - відчувать.
І зовсім не хочеться вірить,
Що скоро настане та мить,
Коли вже в мішень мого щастя
Не зможе і дурень влучить.
26.11.1968 р.

ЦІЛУЙТЕСЯ, КОХАЙТЕСЯ
Люблю як цілуються люди,
Як посмішка в них, ніби день,
Бо ніжності в них повні груди,
А серце - із квітів, з пісень.
Цілуйтесь, кохайтеся, друзі,
Не соромно милих любить,
Гуляйте з коханими в лузі
Як серце коханням шумить.
Кохайтесь, цілуйтеся, друзі,
Коханню не вічно шуміть,
Якщо нема квітів на лузі,
То в лісі, десь в полі знайдіть.
А той, хто осуджує щастя -
Хай трісне від злості, як пень,
Що бути щасливим боявся,
Аби не напала мігрень.
9.11.1982 р.

ЖУКОВСЬКОМУ С. М.
І до тебе, мій браточок,
Теж прийшов вже ювілей,
Хочу в день цей побажати
Не соромлячись, я - фей.
Будуть феї - буде свято,
Буде свято - буде грім,
А тому бажаю, брате,
Цих я радощів тут всім.
Бо хай хто б не говорив що,
/Це відчув я на собі/ -
Поки був жінкам потрібний -
Був потрібний всім тоді.
Хай тебе твій янгел добрий,
Любий друже, береже,
І дав духу книжок видать
Більш, як Блок і Беранже.
22.5.2005 р.

КАРА ЗА ГРІХИ
Не хочу довше друзів жить,
Який це сум їх хоронить,
Бо як живете довше їх,
То це, мов кара вам за гріх!
Коли людина помирає,
Господь по душу посилає,
І якщо ви порядні, чесні -
То прийдуть янгели небесні.
Перший почне відволікать,
А другий душу забирать
Так, щоб не встигли ви злякатись,
Як будете перевтілятись.
5.2.1990 р.

ЯНГЕЛ
Харченку Д.І.
Є недоліки у всіх,
Навіть в фаоритів,
Та недоліків нема
Тільки у бандитів.
З ідеальними людьми -
Не так легко жити,
Бо попробуйте ви їм
Ще і догодити.
А такому як Дмитро
І годить не треба,
Просто, треба щоб служив
Ти як сам для себе.
Хоч і ВУЗів не кінчав -
А мужик набожний,
І таким - як Янгел цей