І піди у ресторан,І тоді ти сам побачиш -Хто ж ти є, як не баран!Чи задумувавсь ти, брате,Як збираєшся ти жить,Як до тебе з бородоюЧорний вечір прибіжить?То ж кидай ти цю роботу,Той гараж і цей сарай -І шуруй мерщій до ЯлтиВ край, де дійсно - Божий рай.Де розгулюють мадони -Справжні феї чарівні,Де тобі такі ніколиНе присняться і в ві сні.22.5.2001 р. А ЛІС ШУМИТЬЛежу. Не спиться.А поруч зорі шепотять,Немов патлаті молодиці.І захотілося меніДо їх добратися спідниці.Приліг. Схопив одну й мовчу.Вона мовчить.І, мов, від радощів кричу,А ліс шумить. А ліс шумить.А Місяць з хмарами кружляє.-Скажи мені, чи любиш ти?-А та мовчить і поглядає.І знов мовчить. І знов один.Не знаю, де себе подіти?А ніч, як рік. А ніч, як рік! -Коли ж почне вже сутеніти?17.9.1997 р. ПРО ВІЧНІСТЬТе що буде - не знаю й не знає ніхто.Що було - те уже не вернеться.А тому, потримай, якщо можеш пальто, Бо душа в світ фантастики рветься.Я в майбутньому весь. Позаду - моя тінь.Але що без минулого вічність?Особливо, коли вже на пенсії тиЙ на душі, як на морі, у січні.То ж , живіть не тужіть, ніби Місяць в хмарках, Що як діжка розпечена котиться,І безмежне минуле тягне в майбуття, Без якого ніхто не обходиться.То ж нехай оту мить, той відрізок всіх мукТе, що люди життям називають,Хай у пам'яті там він для тих збережеХто ще любить і щастя бажає.4.6.1997 р. КОЛИ ЦВІТЕ І ШУМИТЬІ так я, люди добрі,Уже - пенсіонер,А, ніби ще десь вчораХодив, як піонер.Здається, що ще вчораЯ бігав без штанців,Сьогодні ж, як непотрібСписали до старців.І звідки, вибачайте,Ті роки узялись?Що, ніби в іншу робуЛіта перевдяглись.Кому тепер жалітись,Кому, скажіть, кому?До Господа далеко,Та й ніколи йому.А мужикам порада:Як ліс цвіте й шумить -Любіть жінок, кохайте їх!Їх є за що любить!...17.5.1997 р. ЩОБ БУТЬ В РАЮПоки тобі відкриє небоНавіки божу благодать, -Тобі на "скрипочці" прийдетьсяЩе довго й довго, брате, грать.А тому, хто у рай з вас мріє -Мусить одне запам'ятать:Що зроду вам не бачить раю,Якщо не будете кохать.Отож, молись ти чи хрестись,Хоч в бубон днями вибивай!Але, якщо ні з ким...ні разу,-Навіть не мрій попасти в рай?5.3.1997 р. КОЛИ СЕРЦЕ ТІКАЄ Як смерть іде - бере в кільце,Немов, вовки невинну жертву,Й куди ти , брате, не поткнись -Вона придумає як зжерти.Бо той, хто виробив ресурс,Й не так вже тікать стало серце, То так і знай, прийшла пора...Але про це ти думай з перцем.10.11.2001 р. ЩОБ ПОЗБУТИСЬ МУКЗнаю я, що відцвітаютьВже мої літа, як цвіт,Жаль, звичайно, залишатиЦей казковий божий світ.Бо як гляну в даль небесну -На ліси, що в далені,Жаль, прощатись безсумнівноЗ цею казкою мені.Але, що робити маю? -Тут вже воля не моя.Видно, Бог не хоче бачитьБільше мук моїх щодня.27.5.2004 р. ЙДЕ ЖИТТЯПроходять століття, тисячоліття -Йде життя.Давно я досяг повноліття,А й досі, немов, дитя.Не можу напитись красою,І наспіватись пісень,А десь за рікою, я знаю,Уже догоряє день.А жити так хочеться, хочеться...Який же ти світ чарівний!А листя по полю котяться -В світ новий.28.5.1969 р. ДІАЛОГ З ГОСПОДОМТи в мені, мій Боже, знаю!То ж до тебе і звертаюсь:-Ізціли мене, дай силу,Поможи наставить милу!Ну а Бог мені з гори:-Все, що просиш, - сам бери.Бо все те, що ти просив,-Я давно тобі зробив.Хочеш жінку мать, як диню?-Збий їй гонор і гординю,Бо гординя, блуд утіх,То в житті - найбільший гріх.Бог все бачить і все знає,Навіть, й те, чого немає.То ж дурити не старайся,А як грішиш? - то хоч кайся,