А листя падають...

То лише, як друзів зустрічаю.
Ну а друзів в мене, як зірок.
То, відверто - все моє багатство.
А тому коли нема вина
То його мені приносить братство.
Я своїми друзями горжусь,
Бо мене Бог ними не обідив.
Ну, а як же з другом без ста грам
Та іще до класного обіду.
Як же бути й що мені робить? -
Кинуть пить - це з братством
розпрощатись,
Ну а як тоді без братства в світі жить,
Як не буде з ким поспілкуватись?
24.5.2004 р.

КОЛИСКОВА
З дурнями я, хлопці, не дружу,
Ніжності до них не проявляю,
І по дачі я в костюмі не хожу
Бо часу вдягать його не маю.
Всі кричать: які тяжкі часи!
Цього слова зовсім я не знаю,
Бо по дачі я в костюмі не хожу,
В ньому я на дачу приїзджаю.
Україна, як бджолиний дім:
Хтось кричить, десь стогнуть, десь голосять,
Якщо людям думать навіть лінь -
Хай стоять на цвинтарі і просять!
Всі навкруги в груди себе б'ють:
Лають уже всіх, кого й не треба,
Видно, не так просто паном буть -
Як немає розуму у тебе.
Хватить, хлопці, рюмсать! Годі пить!
Ви самі у всьому винуваті...
Якщо з вас хотів хтось краще жить,
Якщо хто хотів з вас буть багатим!
Все пройде з роками, ось вам - хрест!
Черга й до бандитів добереться,
Але все це буде лиш тоді -
Якщо наш Іван колись проснеться.
З дурнями я, хлопці, не дружу
І турбот до них не проявляю,
Просто я працюю і живу,
А в костюмі - друзів зустрічаю.
11.5.2004 р.

КОЛИ НАВІДУЄ ЛЮБОВ
Чому, чому такі короткі ночі,
Коли мене навідує любов,
Не встигну милій я заглянуть в очі,
Як вже пора нам розлучатись знов?
Чому, чому тремтить в гаю вербичка,
Як Місяць ясний обніма їй стан,
І сріблить під зоринами косички,
Аж задививсь, заслухався туман?
Чому, чому душа моя палає,
Як ти шепочеш:
-Я тебе люблю!
І дивна казка в серце заглядає,
Ну хто мені повідає, чому?
Чому,чому такі короткі ночі,
Коли мене навідує любов,
Не встигну милій я заглянуть в очі -
Як вже пора нам розлучатись знов?
8.1.1996 р.

ВЕСЕЛІ ПУСТУШКИ
Жінки приносять нам нещастя,
А ми всі думаєм - любов.
І всі ті Галі, Валі, Насті
То - марно витрачена кров.
А от, щоб час той і ту силу
Потратив кожний з нас на Храм,
То, уявляю, скільки б щастя
Принесли б ми в житті людям.
19.5.1997 р.

ВАЛЕНТИНІВКА
У селі в нас не люблять "Московську"
То,- говорять,- отрута і край!
А тому тим веселим придуркам
Мій сусід продає самограй.
"Валентинівка" ,"Валентинівка"-
Так в селі називають той рай,
І сусід став особою видною
І усе - через той самограй.
Ось, візьміть ви Мальвіну Іванівну -
Ціле літо ходить не могла,
А як стала вживать "Валентинівку" -
Перестала боліти нога.
"Валентинівка" , "Валентинівка" -
То лікарство від всяких недуг,
Бо коли ти хильнеш теї чарочку,
Так як стрінешся з ким - той і друг.
-"Валентинівка", "Валентинівка",-
Це вам скаже і Петька, і Гліб,
Тільки жаль, що людям мало платять
І у їх не хватає на хліб.
"Валентинівка", "Валентинівка"...
Стали магом сусіда вже звать,
І до нього, як до Гіпократа,
Як в аптеку - як хворі...біжать.
30.1997 р.

ПІОНЕР
В жару і в холод - кожен день,
В туман і в фугу завивання
Я був завжди, як піонер
Виконать кожної бажання.
Жінок любив і поважав,
І жодній з них не міг відмовить,
Я, навіть ім'я не питав,
Нащо, скажіть, пусті... розмови?
5.3.1986 р.

СВІТЛАНІ
Стоять на столі вже горілка й вино
А жінка сміється,
-Пограй в доміно!
А ще як на стіл положила балик -
То став заплітатись у мене язик.
Світлано, Світлано, мій янгел краси! -
Невже ти сьогодні мені... не даси?
Парують вареники з сиром, як пух
Що в мене давно переповнило дух,
А тут подає ще й в сметані млинці,
Невже це і справді,- питаю,- мені?
Світлано, Світлано, мій янгел краси,
А ще говорила що хочеш проси.
А груди у жінки, як Місяць горять,
Що так і охота їх пальчиком взять...
А жінка сміється:
-Йди кума гукай -