Выбрать главу
Тільки б скрипочка була. 29.11.1997 р. ВИЛИСЬ КУЧЕРІ Над моєю головою Вились кучері, І вони дівчат кирпатих Вічно мучили. Ой, ви миленькі мої, Ой, голубоньки, Як любив я цілувать Ваші губоньки. Ви були завжди розкішні, Ніби лебеді, І було на що поглянуть Ззаду й спереді. Як від погляду одного Серце билося, Ніби з вами і зі мною Щось творилося. А я й досі ще милуюсь Тим видовищем, Яке нині називаю - Вже... чудовищем. 12.6.2000 р. ДУМИ МОЇ Думи мої, думи мої! До чого ж я постарів, Ну хіба ж таку красуню Я колись пройти зумів? Думи ж мої, думи ж мої! Рано ти розрюмсався, Щоб така як ця гукнула Знаю й не задумався. 30.7.2008 р. ЩЕДЕВР Я свій останній поцілунок Хотів би вам подарувать, Але на жаль я ще й сьогодні Не знаю, як про це сказать? Моє життя без вас то - муки, І світ нестерпно став сумним, І ваші очі, ваші руки У пам'яті моїй, як дим. Вам зараз, знаю, не до мене Що не кажіть - медовий рік, І ваша здійснилася мрія, В вас - двохметровий чоловік. Але за вас переживаю, Бо де лягаєте з ним спать, Як ліжка в нас - наскільки знаю Десь метер девяносто п'ять? Мабуть з зігнутими ногами Так і лежить він цілу ніч, Й любується до ранку вами Таким щедевром - звісна річ. О, як йому я співчуваю І, навіть заздрю, так сказать! Бо щоб таку відгрохать кралю? - Треба крім росту й ще щось... мать. 2.10.2007 р. ЧИШО Повну пазуху багатства Мамка татку принесла, Сіла в хаті на дивані І розмову повела: -Ну так що робити будем, Зразу спати... а чи що? -Ти спочатку дай вечерять, Ну а потім вже й чишо... 18.9.2007 р. ПОГОВОРИЛИ Йде дівчина б'юстом грає, дріботить, Так і хочеться дівчину зупинить, Я кричу їй удогонку: не спіши, Що ти в пазуху сховала, покажи? А дівчина посміхнулась, Подивилась на уси: -Може й те вам показати - Що ховаю я в труси? Хлопець теж не розгубився /Мав язик як ураган/, -Якщо є таке бажання, Навіть радий буду вам. Дівка глянула на хлопця, Мов козулька з лободи, -Всеодно ти там не знайдеш Більш нічого крім біди.
Хлопець хитро посміхнувся, А не брешеш? Не скажи... Може я тобі й повірю, Та спочатку - покажи... 19.9.2007 р. ПЕРЧИК Ну ж в дівчини і стегенця! - Й нехотів би а заліз, Щоб знайти між ними 'перчик', Що сховався в шовку кіс. І під зорями у полі Де викрикують півні - Цілу б ніч я 'гриз той перчик', Щоб дозволила мені. 17.9.2007 р. Я ВАС ЛЮБЛЮ! Які любові є на світі - Я ними всіми вас люблю, Бо ви для мене, ніби квіти, Що манять вогником в гаю. Чи то прийшло моє прозріння, Чи я, можливо, постарів, Чи появилось помрачіння Від ваших випещених брів? Що я пройти проз вас не в силах, Аби хоч як не зачепить, І звідки та у мене сила Як вас побачу - хочу жить? Не знаю, що мені робити, І як увагу заслужить, Чи може взять мені й заплакать, Чи як дитину розсмішить? Сказав я це і засміявся, Мов після чарочки вина, Ну як ти випросиш в людини Все те - чого в її нема? 2.7.2007 р. СОНЦЕ НАД ГОРОЮ Як сонце сходить над горою - В нім бачу посмішку твою, Таку ж далеку й недосяжну, Як і невимовно - близьку. Уже пора б й порозумнішать, Та я напевно й ще росту, Бо в жінці над усе ціную Не стільки розум, як - красу. Бо буть розумною для жінки - Це майже, як вулігаризм, І це сказав я не для рими, Бо в думці цій є оптимізм. Бо буть розумною для жінки - Це вже й занадто я сказав, Хоч правда я в житті своєму Жінок розумних не стрічав. 3.7.2007 р. ТИХА ГАВАНЬ До тебе плив, як в тиху гавань, А от приплив, як в океан, Тепер стою собі й міркую: Який же з мене капітан, Якщо не зміг я зрозуміти, Що всі жінки з одних питань? Жінки - то всі стихії світу, І в цьому, брате, не вагайсь, Не хочеш в дурнях залишитись? - То менше їм ти довіряйсь. Бо так вони тебе обкрутять Своїм солодким божеством, Що будеш гризти нігті й лікті, Або весь день шукати лом... І все-таки життя прекрасне Й не треба галасу і сліз, Поглянь, як день чудовий гасне Серед вербичок і беріз! Поглянь, як шепчуться тополі, І вслухайся у божу річ, Вже, навіть зорі в білій льолі... Невже отак і пройде ніч? 13.7.2007 р. - 23.9.2007 р. БОЖА ВТІХА Де застій, то вже - болото, Де болото - там смердить, І не вам про те із ким я, І кого люблю - судить. Я кохала і кохаю, Й ось що хочу всім сказать: -Що Господь усім дав втіху Не для того, щоб дрімать. 25.8.2007 р. БЛУДНИЦЯ Я як погляну на Оксану, Ну що сказать - дівча на п'ять, Хіба їй можна дать догану За те, що бісики горять? І я це бачу, та як чесно Я не осуджую той блуд, Бо й сам, якщо сказать відверто, Не против би в той блуд стрибнуть. Усі ми в цьому світі - б...ді, Отож, чи варт когось судить? І всі ми кожній б...ді раді, Як буря в серці заскрипить. Любов це те, що море в бурю - Краще із ним не жартувать, А тим, які ці творять бурі - Краще здоров'я побажать. 1.9.2007 р. ПРИРОДУ НЕ ОБДУРИТЬ Моя кохана, і не думай Навіть себе перехитрить, Що жінка зможе жить без мужа, А чоловік без жінки жить. Природа так нас всіх створила /І тут вже нічого мудрить!/, Щоб ми кохались і журились, І ще когось могли любить. І це залежить не від тебе, І не від мене,- хтось сказав, Бо людям, щоб не нудьгували - Господь кохати наказав. Так що і ти, моя рідненька, Круту із себе не вдавай, Ми всі не можем без кохання Так як без верб не може гай. І, якщо ти пройдеш повз мене, То тут же інша прибіжить, Бо ще ніхто не зміг в цім світі Себе й природу обдурить. 25.9.2007 р. ВІЧНИЙ СЮРПРИЗ Я знаю, жінка - то химера Й ніхто не знає, що вам вткне, І хоч вона і не Венера - Та венеричне в ній щось є. Вона пройде і посміхнеться, А ти уже всю ніч не спиш, І, ніби жаба до гадюки На тії вогники біжиш. Я знаю, ти - моя остання, І твій прихід - то ніби приз, Який мені подарувала Ти поцілунком, як сюрприз. 11.6.2007 р. ЗОЛОТА СВІЧКА Як посміхається кохана - Здається Сонце світиться, Що так і хочеться до неї Прийти - аби погрітися. Люблю дивитись в небеса, Як ти сидиш над річкою, Коли з травиночок роса Палає, ніби свічкою. 11.6.2007 р. ЩОБ БУТЬ ЩАСЛИВИМ Вона свою розтрусить душу, Як сіль по полю - в кабаре, А потім вже якби й хотіла Ту сіль до купи не збере. Тому й не заздрю їй, що новий У неї кожен день грузин, То її горе а не щастя, Бо щастя там - де муж один. 11.6.2007 р.