Роман «Риба любові» у 1994 році відзначено Премією Роже Німьє.
Саботаж кохання
«Саботаж кохання» — історія одного справжнього безмежного почуття, яке може народитися тільки у семилітньому сердечку — блискуча спроба проникнення до потаємних куточків людської душі, розповідь, сповнена літературних алюзій вищого порядку.
Роман отримав три літературні премії, а Амелі Нотомб увійшла до когорти найбільш багатообіцяючих письменниць нового покоління.
Авторка любить провокувати, шокувати і говорити гранично відверто. У неї японське дитинство і китайська юність. Амелі Нотомб вважає, що письменство — це продовження дитинства та засіб позбутися самотності.
Озеро
«Озеро» — це сучасний постмодерний шпигунський роман зі стеженнями, зникненнями, викраденнями. Для героїв роману (науковця, що вивчає мух; чиновника, який одного дня загадково зникає; художника, якому для передавання інформації достатньо пензля) шпигунство — повсякденність. Проте, завдяки іронічному викладенню, їхня історія починає грати барвами, часом зовсім несподіваними для читача. Автор усміхається й глузує тому роман стає легким і розважальним.
Ешноз з легкістю сприймає життя. Втім, його герої — зовсім непрості істоти. Вони, не моргнувши оком, переживають різні непередбачувані події. Письменник перетворюється на кінорежисера, а його гостре перо стає камерою, яка знімає найдорожчі для нього теми: втеча, доля, таємниця жінки. Камера безпристрасно фіксує численні деталі: від макро- до мікроскопічних. Вона сягає самої суті речей.
Жан Ешноз, проголошений французькою пресою «прозаїком вісімдесятих», — лауреат найпрестижніших літературних премій: Гонкурівської, Медічі та Арістейон.
Самарканд
Амін Маалуф — сучасний французький письменник, виходець з Лівану, лауреат Гонкурівської премії — у романі «Самарканд» зводить трьох надзвичайно цікавих персонажів: Омара Хайяма — перського поета і математика XI століття, мудрого візира Персії і фанатичного засновника Ордена Вбивць.
Ми простежимо неймовірну історію рукопису Омара Хайяма «Самарканд». Через тисячоліття після її написання молодий американець присвятить своє життя пошуку цієї священної книги, а читач піде за ним через середньовічні Персію, Багдад, сучасні США. Амін Маалуф — прекрасний оповідач — у романтичній манері зображує великі історичні події, місця, що захоплюють дух. І не випадково у 1988 році цей роман було визнано гідним Премії Мезон де ла Прес.
Швидше тікай та скоро не повертайся
У двох кроках від вокзалу Монпарнас, у вік супутників, електронної пошти й Інтернату, Джосс працює глашатаєм. Зазвичай, це декларації любові чи ненависті, оголошення кварталу чи обурення з приводу осінньої негоди. Однак, у плині декількох днів, дивні вкраплення з'являються в кумедному марнослів'ї горланя. Речення на старофранцузькій, що тривожать і бентежать як Пророкування нещастя.
Зрештою, відповідно до невблаганної логіки, Варгас збирає усю свою, написану елегантно і з гумором, головоломку. Не випадково сьогодні у Франції Фред Варгас називають королевою детективу.
Буря
Де Прада визначив цей роман як вільний, романтичний, супротивний реалізму. Це твір, у якому йдеться про мистецтво як релігію почуття, роман про владу почуттів та невмолимий полон спогадів.
Алехандро Бальєстерос прибуває до Венеції, міста, що втомилось від снігу та повеней, для вивчення «Бурі» — таємничої картини художника епохи Відродження Джорджоне. Упродовж якихось чотирьох днів Бальєстерос стає свідком убивства відомого фальсифікатора творів мистецтва, закохується у виняткову жінку і знайомиться з темними персонажами, що поєднані спільним злочином. І все це відбувається у місті, в якому життя й мистецтво переплетені, і ніхто не схожий на себе самого.
Роман «Буря» отримав премію «Планета» 1997 року та міжнародне визнання. Його перекладено французькою, німецькою, італійською, англійською, голландською, шведською, данською, норвезькою, фінською, грецькою і турецькою мовами.
Журнал «Нью Йоркер» обрав Праду одним з шести найзначніших європейських письменників, молодших за 35 років.