СРЕДНИЙ БРАТ украдкой посматривал в свой мобильник. Там большая крокозябра пожирала маленькую. Ли бросил неодобрительный взгляд на братьев. Сопроводив дурацкий звук «Пьяц» смачным причмокиванием, средний сын покосился на отца и спрятал мобильник.
Средний брат знаком вопросил старшего: «Не знаешь, мол, что старикан опять задумал?». Ли Фан Чу только пожал плечами. Старик задумчиво оглядел сыновей. Он посмотрел в окно и утвердился взглядом на флаге. Флаг весело трепыхался и щeлкал на осеннем ветру.
— Хто з вас скаже мені, куди діваються всі знищені смс-ки? – въедливо спросил старикан.
— Батько зовсім з глузду з’їхали, – тихо сказал младший старшему, а вслух произнес: Врата Будди відчинені для лотосу! – и с умным видом поднял палец.
— Мудак, – сказал старикан и грозно посмотрел на среднего.
— На священному пагорбі трави ростуть без коренів, – сказал средний многозначительно.
— Тупі свинячі мавпи! Хто-небудь з вас скаже мені нарешті?.. – грозно крикнул старикан. Он явно был не в духе.
— Вони лежать на смс-сервері, батьку, – сказал Ли Фан Чу и улыбнулся отцу, – Принаймні деякий час…
Старик встал и большим пальцем ноги подбросил посох, – так что тот послушно влетел ему в руку. Взор его теперь был грозен, фигура дышала мощью. Посох вращался перед грудью, как взбесившийся вентилятор. Братья испуганно съeжились под его взглядом.
— Коли я цілодобово тренувався і жив чесно, в мене народився ти, – и он показал на Ли Фан Чу, – а коли пив багато гаолянової горілки і брав хабарі, – ви двоє. Геть з моїх очей негайно! – грозно прорычал он и поднял посох.
И младшие братья испарились испуганно. Ли Фан Чу смотрел в окно и видел, как они бежали по двору, маневрируя среди гусей и уток. Флаг победно полоскался на ветру.
9. ЭКСТ. КИТАЙСКАЯ ДЕРЕВНЯ. УЛИЦА. ДЕНЬ.
Ли Фан Чу и старик Чен шли по сельской улице, ведя за руль велосипеды. Отец сказал:
— Тобі доведеться поїхати.
— У тебе можуть бути неприємності, батьку, – сказал Ли Фан Чу, – і у сім’ї також. Моє начальство таки не відпустило мене. Вони хочуть, щоб я знову працював на них. Якщо я не погоджусь, постраждають усі. Ти їх знаєш.
Старик кивнул. Они подошли к ТОРГОВКЕ ПТИЦЕЙ. Чен купил у старухи утку.
— Йдеться про честь сім’ї, – сказал он. КРАСИВАЯ ДЕВУШКА семенила по грязи в ярких блядских шмотках. Чен засмотрелся на неe, уронил велосипед в лужу, утка выскользнула из его рук и побежала за красавицей. Ли Фан Чу погнался за птицей, поймал еe и извлeк из грязи велосипед. Девушка исчезла за дверью магазина; Чен, глядя ей вслед, продолжал:
— Колись, коли ти був малим і дурним, і жив у своєї матері на сході країни, я підібрав одного хлопчика, європейця. Я зустрів його на вулиці в Чженьчжоу. Сирота, він був у лахмітті і жебрав на вулиці. Уявляєш собі, хлопчик – сирота-європеєць в Китаї, в ті роки! Будда вчить нас робити добро.
Они проходили мимо лавчонки со всякой всячиной. Ли засмотрелся на мухобойку и уже собирался купить еe у бойкого ПРОДАВЦА, но отец остановил его.
— Не псуй собі карму, синку, – сказал он укоризненно. – Я взяв хлопчика в сім’ю і зробив своїм сином. На жаль, – сказал старик Чен.
— Чому, батьку? – спросил Ли Фан Чу.
— Він був кращим за всіх, – сказал старый Чен, – і я навчив його всьому, що знав сам.
— Ви хочете сказати, батьку… – начал было Ли Фан Чу.
— Так, – сказал Чен жeстко. – Я передав йому всю нашу школу, в тому числі удар отруйної руки, удар відтермінованої смерті і удар води і вітру.
— Але ж це таємні прийоми, батьку, як же ви могли передати їх іноземцю?
— Будда вчить нас, що всі люди – брати, – cказал Чен, передал сыну утку, отвернулся и помочился в кусты. Ли слушал, поглаживая утку. Старуха, проходящая мимо, засмотрелась на старика Чена, сплюнула с отвращением. А Чен, не прерывая занятия, продолжал:
— Я був дурний, самовпевнений, і гадав, що розбираюсь в людях. Коли він отримав усе необхідне, він зник. Так само раптово, як і з’явився. Багато років я не чув про нього. Але нещодавно до мене дійшли чутки… Краще б я не знав про це. Він розбагатів на наркотиках та торгівлі рабами, і вбиває всіх, хто стає у нього на шляху. Робить це він по-різному. Але особливо він любить відправляти людей на той світ секретними прийомами нашої школи.