— Добрий шахіст розгортає наступ і під час захисту. А ще кращий примушує білих нападати так, як це йому вигідно, — зауважив Шалго. — Ви любите грати в шахи?
— Так, але, на жаль, все ніколи, — відповів Губер. — Вибачте, ви ще й до, сі працюєте в міліції?
— Ні, пане, — відповів Шалго. — Я вже багато років на пенсії. Часом так, заради спортивного інтересу, допомагаю приятелеві.
— Щиро кажучи, дивна розвага, — промовив Губер.
— Можливо, — кивнув Шалго. — Але в кожного пенсіонера має бути якесь хобі. Один щось майструє, інший розводить курчат, віруючий до самої смерті б'є поклони, ну, а я, шановний пане Губер, я до могили буду переслідувати зло. Покликання і пристрасть людини виправдані тільки в тому разі, якщо вона знаходить у тому задоволений. Я переконаний, шановний пане, що в старості первинні почуття людини не відмирають. Ми навіть глибше, розважливіше, пристрасніше ненавидимо або любимо;
— Згоден, — сказав Губер. — Від щирого серця бажаю, щоб ви якомога скоріше схопили вбивцю Віктора Меннела.
— Дозвольте питання до вас, пане Губер, — звернувся до нього Кара.
Губер обережно струсив попіл із сигари.
— Будь ласка.
— Як ви гадаєте, чи мав Меннел знайомих в Угорщині?
Фелмері не спускав очей з німця. Випущена з рота хмара диму на хвильку закрила його обличчя.
Коли дим розвіявся, на його лице впав промінь сонця. Лейтенантові подумалось, що обличчя німця викарбуване з каменю, а погляд його зеленкуватих очей здавався дуже втомленим. Німець опустив очі і глянув на свої забруднені маслом руки.
— Чи можна з вами поговорити віч-на-віч? — запитав він. — Скажімо, через десять хвилин. Я хотів би трохи привести себе в порядок.
— Будь ласка. Через десять хвилин я теж звільнюся, мені ще потрібно подзвонити по телефону, — відповів Кара і підвівся.
— Ось ванна кімната, пане. — Таборі теж встав, щоб провести гостя.
Ліза вийшла на терасу.
— А ти залишаєшся? — глянув Кара на Шалго.
Товстун ствердно кивнув головою.
— Шкода, так зручно вмостився… — Він витяг з кишені монету. — Якщо орел — я виграв.
Підкинув монету, з дивною для товстуна спритністю «впіймав її на льоту і розкрив долоню.
— Яка ставка і з ким граєш? — засміявся Кара.
— Сам з собою.
— Виграв?
Шалго глянув на монету.
— Орел, — кинув коротко.
3.
До вітальні увійшов Казимир.
— Ви самі, дядьку?
Шалго схаменувся.
— Як Бєляєв у космосі.
Казимир підійшов ближче і зупинився біля стола. Погляд його був колючий, голос різкий і холодний, паче лезо ножа.
— Ваш приятель підозрює мене?
— Всіх, — відповів Шалго і підвів очі. — Може, навіть і мене.
— Він ставить дурні запитання.
— Дурні балачки породжують дурні запитання. Це цитата з вибраних творів Шалго.
— Мені не до жартів. Я серйозно питаю.
— Я теж. Те, що я сказав, серйозно, навіть геніально. Воно має глибокий філософський зміст.
— Ви й мені підкидаєте принаду? Я не клюну на неї. — Голос Казимира став лагіднішим.
— Ти сказав неправду, що їздив у столицю.
— Не вірите, що я був у Будапешті?
Шалго позіхнув, прикривши рот. Потім почав шукати в кишені сигару, але не знайшов. Важко підвівся, та Казимир випередив його: підійшов до буфета, вийняв шкатулку з сигаретами і подав старому. Той відкусив кінчик сигари, виплюнув його, навіть не глянувши куди. Запалив.
— Так про що ти? Ага, згадав. Ні, не вірю. Але це зараз не так і важливо. Кара просто задав тобі кілька звичайних, стандартних запитань. Якщо справа ускладниться, він ще багато про що тебе питатиме. Ти розумний хлопчина, Казимир, і я переконаний, що в майбутньому твої відповіді будуть дотепніші.
— Невже ви можете повірити, що я прикінчив того донжуана?
— Синку, це не залежить від того, віримо ми чи ні. Ти ж інженер. І теж не просто віриш законам фізики, а знаєш їх. І знаєш тому, що тобі їх довели. Кара теж хоче знати, хто вбив Меннела. І він це доведе. Гадати тут не можна. Ось через те його і цікавлять усі подробиці.
— Ну й хай собі запитує. Мене він може питати про що завгодно. Я відповів йому. А решта — то його справа. На вашому місці я не в цьому будинку шукав би вбивцю.
— Його треба шукати серед знайомих Меннела, — пояснив старий.
— А я б на місці вашого друга поцікавився, хто має спорядження для підводного плавання.
— Ти маєш на увазі, що… — Шалго замовк, закінчивши речення в уяві: Меннел сидить у човні, загоряє. Вбивця підпливає під водою і…