— у давньоєгипетській міфології потойбічний бог, заступник мертвих, один із суддів, які визначають подальшу долю душ.
— у давньогрецькій міфології жорстокий бог війни, невгамовний і кровожерливий. Коханець Афродіти, хоча її віддали за дружину богові-ковалеві Гефесту.
— у скандинавській міфології один із дев’яти світів, житло верховних богів.
— верховна богиня у семітських племен, покровителька кохання, плодючості й материнства, подекуди — богиня війни, пов’язана з аккадською Іштар.
— у давньогрецькій міфології богиня мудрості й війни, покровителька ремесел і творчості, сувора та справедлива.
— богиня кохання та краси в давньогрецькій міфології. Прекрасна й могутня, проте самозакохана і вередлива, жорстоко карає тих, хто вважає себе красивішим за неї чи відштовхує любовні почуття.
— у германо-скандинавській міфології один із молодших богів, асів. Привабливий і вічно юний, бог краси, весни й відродження природи. Син Одіна і Фрігг, Бальдр — найдобріший та найсвітліший із богів, убитий за підступом Локі.
— у давньоєгипетській міфології лагідна богиня-захисниця, покровителька плодючості, радості, втілення світла (сонячного або місячного). Глибоко шанована богиня котів, яку часто зображували в супроводі чотирьох кошенят.
— японська богиня щастя, шанована в синтоїзмі. Потрапила в тамтешній пантеон з Індії і стала народною улюбленицею. Богиня-захисниця, яка приносить удачу, талан.
— у кельтській міфології могутній бог-король, який володіє даром пророка.
— героїня германо-скандинавського епосу та «Пісні про Нібелунгів». За легендою, могутня діва-валькірія (валькіріями звалися в скандинавській міфології нижчі жіночі божества, які літали над полем бою та обирали найзвитяжніших воїнів, щоб перенести їх у Вальгаллу). Брюнгільда була покарана Одіном і впала в сон, із якого її пробудив воїн Зіґфрід. Згодом стала дружиною короля Ґунтера, а також посприяла вбивству Зіґфріда, який обманом змусив її одружитися з королем. У скандинавському епосі Брюнгільда покінчила з собою після Зіґфрідової смерті, адже кохала його.
— у скандинавській міфології «рай для воїнів», куди потрапляють душі найзвитяжніших полеглих у битві.
— в іранській міфології бог війни.
— верховний бог в індуїзмі, найбільш людяний та впливовий, захисник людства.
— в давньогрецькій міфології статуя роботи скульптора Пігмаліона, яка втілює бездоганність. Творець закохався у свій витвір, і на його прохання богиня кохання Афродіта оживила її, щоб Галатея стала дружиною скульптора.
— у давньогрецькій міфології богиня шлюбу, дружина верховного бога Зевса. Жорстока, ревнива і мстива, вона потерпає від постійних зрад чоловіка і намагається нашкодити його коханкам чи позашлюбним дітям.
— у давньогрецькій міфології бог-посланець, покровитель торгівлі, жвавий, гостроязикий і вмілий брехун. Один із його атрибутів — крилаті сандалі, які дають змогу швидко долати великі відстані.
— у давньогрецькій міфології одна з первісних богинь, персоніфікація землі, матір усього живого, могутня покровителька життя.
— у давньогрецькій міфології богиня родючості, втілення достатку.
— бог-цілитель в ірландській міфології. Лікує поранених у долині Лусмаґ і знає властивості безлічі цілющих трав.
— у давньогрецькій міфологія богиня справедливості, світового порядку і справедливого суду. Один із її атрибутів — терези. Під час життя на Олімпі Діке стежила за людьми й доповідала Зевсові про відступи від правди.
— один із найпопулярніших богів у давньогрецькій міфології, бог вина, веселощів, родючості. За деякими міфами, Діоніс народжений від Зевса і смертної жінки. Він мандрує світом у супроводі свого почту із сатирів, менад та німф і звеселяє простих людей, а також пропагує виноробство. Святкування-оргії, присвячені Діонісові, були бурхливим поєднанням танців, музики й нестямності, яка символізувала єднання з божеством.